Справа № 158/2625/18
Провадження № 2/0158/925/18
29 листопада 2018 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1
У вказаному будинку також зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за вказаною адресою не проживає більше шести місяців, припинив виконання обов'язків пов'язаних з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг. Реєстрація останнього в будинку позивача позбавляє її певних соціальних пільг.
З врахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що відповідач у належному їй житлі не проживає, просить визнати його таким, що втратив право користування будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.10.2018 року відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче провадження.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач по справі ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 /а.с.14/.
Оскільки, позивач є власником вказаного будинку, а отже, наділений повноваженнями звернення до суду з будь-яких питань, що пов'язані з володінням та користуванням цим майном.
З письмових матеріалів справи, а саме з будинкової книги вищевказаного домоволодіння та висновку про результати розгляду звернення від 07.08.2018 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вищезазначену будинку, однак не проживає за вказаною адресою з 2001 року (а.с.3-6,13).
За ст. 71 ЖК України суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 з лютого 2018 року, тобто понад 6 (шість) місяців, а тому він втратив право користування цим житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 григоровича, таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_2, житель: АДРЕСА_2
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька