Справа № 226/2255/18
Справа №226/2255/18
Провадження №2/226/837/2018
10 грудня 2018 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
за участю секретаря Трифонової І.О., Альберті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог вказав, що 12.07.2011 між ПАТ «БАНК КІПРУ», правонаступником якого є ПАТ «НЕОС БАНК», та відповідачем був укладений кредитний договір №29-969/2011, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500000,00 гривень. У зв'язку з порушенням відповідачем обов'язку повернути кредит і сплатити проценти станом на 21.07.2018 відповідач має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 360899,83 гривень і за відсотками в розмірі 305454,18 гривень.
21.07.2014 між ПАТ «НЕОС БАНК» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір факторингу №1, за п.п. 2.1, 2.2 якого ПАТ «НЕОС БАНК» відступив ПАТ «Альфа-Банк» свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема, за договором з ОСОБА_1
ПАТ «Альфа-Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 666354,01 гривень і сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 9995,31 гривень.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце судового розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подав.
Представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» до суду також не прибув, позивачем подане судові клопотання про розгляд справи без участі представника.
Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
24.09.2018 ухвалою судді позивачеві відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відкрите загальне позовне провадження. Призначене підготовче засідання на 19.10.2018, відповідачеві запропоновано надати відзив на позовну заяву, а позивачеві - відповідь на відзив в разі його наявності, встановлені строки для здійснення цих дій.
Ухвалою суду від 19.10.2018 підготовче провадження закрите і справу призначено до розгляду по суті на 15.11.2018.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12.07.2011 між ПАТ «БАНК КІПРУ» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №29-969/2011, згідно з яким ОСОБА_1 отримав 500000,00 гривень кредиту на строк по 11.07.2018 включно з процентною ставкою 18,9% річних за строковою заборгованістю і 21,9% річних в разі порушення зобов'язань.
Виконання зобов'язання за договором з боку позивача, яке полягає у перерахуванні вказаних грошових коштів на кредитний рахунок відповідача, підтверджене меморіальним ордером №2877021 від 12.07.2011.
Правонаступником ПАТ «БАНК КІПРУ» є ПАТ «НЕОС БАНК» відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №№ 1004663427, 1004662538 від 16.11.2018.
21.07.2014 між ПАТ «НЕОС БАНК» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір факторингу №1, за умовами якого до ПАТ «Альфа-Банк» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 29-969/2011 від 12.07.2011.
За наданим позивачем розрахунком станом на 21.07.2018 в результаті порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору в нього утворилася заборгованість в розмірі 666354,01 гривень, у тому числі заборгованість за кредитом - 360899,83 гривень та заборгованість за відсотками 305454,18 гривень.
V. Оцінка суду.
Правовідносини, що виникли між сторонами в даній справі, регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В наданій позивачем копії кредитного договору №29-969/2011 від 12.07.2011 зазначено, що відповідач отримав від банку кредитні кошти в сумі 500000,00 гривень. Позивачем стверджено, що протягом дії кредитного договору ОСОБА_1 допустив порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість.
Як зазначено позивачем, у відповідності з положеннями ст. 512 ЦК України ПАТ «Альфа-Банк» набуло статусу кредитора щодо кредитного договору, укладеного ПАТ «БАНК КІРПУ» із ОСОБА_1, та отримало право грошової вимоги до відповідача, як це передбачено статтею 514 ЦК України. Так, за цією нормою закону до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття ст. 516 ЦК України визначає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В той самий час в контексті отримання права вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_1 згідно з наданою копією договору №1 від 21.07.2014 позивач є стороною договору факторингу і як фактор має здійснити певні дії, обумовлені і законом, і договором, для одержання задоволення своєї вимоги.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Частина перша ст. 1078 ЦК України встановлює, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1082 ЦК України унормовано, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
В пункті 2.5 наданої позивачем копії договору факторингу №1 від 21.07.2014 ПАТ «Альфа-Банк» як фактор зобов'язалося надіслати боржникові письмове повідомлення про відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості, підготовлене за формою, встановленою в додатку №3 до цього договору. Клієнт зобов'язався забезпечити фактора оформленими повідомленнями про відступлення фактору прав вимоги заборгованості, а фактор зобов'язався самостійно (без участі клієнта) забезпечити надсилання такого повідомлення від імені клієнта боржникові.
Як передбачено ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим позивачем не надано суду відомостей про виконання ним обов'язку, визначеного законом і договором, щодо повідомлення відповідачеві ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги, в якому має бути визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відтак, звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за таких умов є передчасним.
Крім того, оцінюючи надані позивачем докази, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Законом гарантована позивачеві реальна процесуальна можливість надати всі необхідні докази на підтвердження заявленого позову.
Разом з тим, більшість з наданих позивачем в якості доказів копій документів не засвідчені за вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України. Суд не вбачає передбачених у наведених вище нормах цивільного процесуального законодавства достатніх підстав для того, щоб взяти до уваги в якості доказів незасвідчені копії кредитного договору, розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, паспорту та довідки про присвоєння РНОКПП відповідача, договору факторингу, реєстру боржників.
В іншому випадку таке сприяння судом у здійсненні однієї із сторін своїх прав призведе до легітимізації зловживанням стороною правом на подання доказів, що є неприпустимим, оскільки за своїм змістом є порушенням передбаченого у ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий судовий розгляд в контексті такого його елемента, як правова визначеність, а також до порушення конституційної засади судочинства: рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, ст. 129 Конституції України.
Посилання представника позивача у клопотанні про розгляд справи без його участі на відкладення засідання для його обов'язкової явки у випадку недостатності наданих доказів не береться судом до уваги як таке, що суперечить діючому цивільному процесуальному законодавству. Так, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, або пізніше - за вмотивованою заявою (ч.ч. 4-8 ст. 82 ЦПК України), але в будь-якому випадку не за вказівкою суду щодо обсягу та суті доказів. До того ж, за змістом ч. 5 ст. 175 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Суд надає оцінку тим доказам, які на власний розсуд подала сторона, і не має права вказувати на недостатність цих доказів у спосіб інший, ніж ухваленням рішення суду.
Отже, виходячи з того, що при зверненні до суду позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо наявності вказаних позивачем договорів, повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги, неналежного виконання відповідачем зобов'язання з повернення суми кредиту за умови його наявності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог за їхньою недоведеністю, а також з огляду на передчасність пред'явлення позову, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з вимогами на підставі нових доказів, які є іншою підставою позову.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем при пред'явленні позову в розмірі 9995,31 гривень, з огляду на відмову в задоволенні позову покладається на нього і відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код за ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.12.2018.
Суддя: І.В. Петунін