29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" грудня 2018 р. Справа № 924/959/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я" с. Карачіївці, Віньковецького району, Хмельницької області
до громадянина республіки Польщі, ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про виключення громадяна республіки Польщі, ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я".
Товариство з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я" с. Карачіївці, Віньковецького району, Хмельницької області звернулося до суду із позовом до громадянина республіки Польщі, ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про виключення громадянина республіки Польщі, ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
09 листопада 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Згідно ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Водночас судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом України та не має зареєстрованих на території України представництв.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та зобов'язано позивача до 28 листопада 2018 року надати суду в двох примірниках нотаріально посвідчений переклад на польську мову: позовної заяви з доданими до неї документами, клопотання про вручення документів у цивільній справі та цієї ухвали суду та зупинено провадження у справі №924/959/18 на період вручення документів відповідачу, але не пізніше ніж до 28.02.2018р.
27.11.2018р. на адресу суду позивачем надіслано ухвалу господарського суду від 13.11.2018р. з перекладом на польську мову у 2-х примірниках, вимоги ухвали суду щодо перекладу на польську мову судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами позивачем не виконано.
Ухвалою господарського суду від 28.11.2018р. поновлено провадження у справі №924/959/18 та продовжено встановлений позивачу строк до 10 грудня 2018р. для надання суду у 2-х (двох) примірниках належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу на польську мову позовної заяви з доданими до неї документами та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі.
Відповідач (країна місцезнаходження - республіки Польщі) про дату, час та місце розгляду справи не повідомлений належним чином у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 13.11.2018 року та від 28.11.2018 року в частині надання суду у 2-х (двох) примірниках належним чином нотаріально засвідчених копій перекладу на польську мову позовної заяви та доданих до неї документів та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я" без розгляду, з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач (громадянин республіки Польщі, ОСОБА_1) є нерезидентом, достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент порушення провадження у справі у суду немає, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адреса місцезнаходження відповідача (громадянина республіки Польщі, ОСОБА_1) є: АДРЕСА_1.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
За приписами ст. 368 Господарського процесуального кодексу України, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 3 ст. 368 ГПК України).
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".
Статтею 1 Конвенції визначено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачу по справі для належного повідомлення про розгляд справи необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на польську мову відповідно до вимог Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.11.2018 року позивача було зобов'язано в строк до 28.11.2018 року надати у 2-х (двох) примірниках належним чином нотаріально завірені копії перекладу на польську мову позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали про відкриття провадження у справі та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі.
В подальшому позивачу ухвалою від 28.11.2018 року встановлений процесуальний строк до 10.12.2018р. для надання суду у 2-х (двох) примірниках належним чином нотаріально посвідчених копій перекладу на польську мову позовної заяви з доданими до неї документами та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі.
Проте, як встановлено судом, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 13.11.2018р. та від 28.11.2018р. в частині надання витребуваних судом документів, зокрема, у 2-х (двох) примірниках належним чином нотаріально завірених копій перекладу на польську мову позовної заяви з доданими до неї документами та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі.
Доказів поважності причин невиконання вимог суду позивач не надав.
Клопотань щодо продовження процесуального строку для надання витребуваних судом документів від позивача станом на 10.12.2018 року до суду не надходило.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, невиконання позивачем вимог суду в частині надання нотаріально завірених копій перекладу на польську мову позовної заяви з доданими до неї документами та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі та, відповідно, неможливість звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави з дотриманням приписів Конвенції, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
У даному випадку господарський суд зауважує, що право на доступ до суду, яке гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кореспондується з обов'язками учасників справи дотримуватись процесуального законодавства та добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, про що зазначено у частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
За змістом роз'яснень, викладених у пункті 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, залишити позов без розгляду.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
За висновками суду неподання витребуваних судом документів перешкоджають подальшому розгляду справи, зокрема, вчиненню дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, з'ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог та питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не виконав вимоги суду, не надавши без поважних причин витребувані судом документи, господарським судом встановлено наявність правових підстав для залишення позову товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач на адресу суду 29.11.2018р. надіслав клопотання про залишення позовної заяви без руху та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку з тим, що підставою для винесення ухвали про залишення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Скарби Яснозір'я" без розгляду є ненадання позивачем витребуваних ухвалами суду від 13.11.2018р., від 28.11.2018р. документів, з огляду на положення частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір, сплачений за подання позову у даній справі поверненню не підлягає.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 233- 234 ГПК України, суд, -
Залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я" с. Карачіївці, Віньковецького району, Хмельницької області до громадянина республіки Польщі, ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про виключення громадяна республіки Польщі, ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Скарби Яснозір'я" без розгляду.
Ухвала набирає чинності 11.12.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (32534, с. Карачіївці, Віньковецького району, Хмельницької області, вул. Центральна,2а)(реком. з повід.)