про повернення позовної заяви
10 грудня 2018 року
м. Тернопіль
справа № 921/501/18
Суддя Хома С.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви №05/1-715 вих. 18 від 28.11.2018
за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль, 46001 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), просп. Перемоги, 14, Шевченківський район, м.Київ, Київська область,01135
до відповідача: Приватного підприємства "Д-Транс", вул.Стадникової, 24А, м.Тернопіль, 46008
про: стягнення 17 515 грн. 98 коп.
Заступник прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Д-Транс" про стягнення 17 515грн. 98 коп. на користь Державного бюджету України заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні вимоги.
Розглянувши подану заступником прокурора Тернопільської області позовну заяву на предмет її прийняття до розгляду, господарський суд враховує, що відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Як визначено п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті та Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
У пункті 1 Положення вказано, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті (підп. 1 п. 4. Положення).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи ( п.8 Положення).
Серед матеріалів позовної заяви наявний лист Укртрансбезпеки вих.№9363/05/15-18 від 02.11.2018, адресований Прокуратурі Тернопільської області, про розгляд можливості щодо представництва держави в особі Укртрансбезпеки в суді в порядку цивільного та/або господарського судочинства з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з автомобільного перевізника ПП «Д-Транс». Крім того, у зазначеному листі вказано, що Укртрансбезпека не зверталась з позовом до ПП «Д-Транс» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 17515,98 грн у зв'язку із відсутністю повноважень на звернення до суду.
В обґрунтування представництва прокуратурою в позовній заяві, зокрема, зазначено, що Укртрансбезпека маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулася, у зв'язку з чим прокуратурою подано до суду даний позов.
Пунктом 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок №879) передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Суд зазначає, що у підп. 27 п.5 зазначеного вище Положення зазначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, враховуючи положення п.1, підпункту 27 п.5 Положення Про Державну службу України з безпеки на транспорті, Закон України "Про автомобільний транспорт", інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Державна служба України з безпеки на транспорті має повноваження на стягнення плати за проїзд.
З огляду на вказане вище, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.
Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).
На підставі викладеного, прокурор не навів належного та достатнього обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора із зазначеним позовом за можливості такого звернення Державною службою України з безпеки на транспорті, яка є юридичною особою, що вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит Господарського суду Тернопільської області за №1004754840 станом на 10.12.2018.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 7 ст. 174 ГПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст. ст. 53, 162, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд -
1.Повернути позовну заяву №05/1-715 вих. 18 від 28.11.2018 (вх. 642 від 03.12.2018) (всього на 78 аркушах, в т.ч. платіжне доручення №1485 від 13.11.2018) Заступнику прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46001.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3.Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано: 10 грудня 2018 року.
Суддя С.О. Хома