ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.11.2018Справа № 910/11225/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальінстю "МІК"
до Міністерства оборони України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Банк Альянс"
про внесення змін до договору
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ніколова В.М.;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі-відповідач) про внесення змін в договір № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 12.02.2018, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" шляхом викладення його пункту 1.2. в редакції, наведеній у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що технічний розлад виробництва призвів до дефектів фарбування тканини для виготовлення сорочок бойових за державним замовленням, а також технічна несправність пакувальної машини унеможливили виконання позивачем своїх зобов'язань у визначені договором строки, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 27.06.2018 № 1958/2/21-10.4, що є підставою для внесення змін до договору в частині строку (терміну) виконання постачання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.09.2018. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Банк Альянс".
26.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Банк Альянс" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що унеможливлення виконання зобов'язань за договором про поставку для державних потреб, спричинено істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладенні, на підтвердження чого позивачем надано висновок Торгово-промислової палати України, у зв'язку з чим наявні підстави для внесення змін до договору в частині строку поставки.
27.09.2018 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що за договором позивач несе всі ризики, яких може зазнати товар до моменту належної передачі та прийняття одержувачем замовника, участь третіх осіб у договорі не передбачена. Підписуючи договір на постачання для державних потреб позивачу було відомо про кінцеву дату постачання, будь-яких зауважень щодо кінцевої дати постачання товару у позивача не було, тобто позивач погодив всі істотні умови договору без зауважень.
У судовому засіданні 27.09.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.10.2018.
22.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що висновок Торгово-промислової палати України є достатнім доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/11225/18 призначено на 29.11.2018.
У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Приймаючи до уваги, що представники позивача та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача та третьої не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 29.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
12.02.2018 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК" (далі - постачальник) укладено договір № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується у 2018 році поставити замовнику футболки та сорочки (1833) (Лот 3. Сорочки 1833200-5 (Сорочка бойова, вид 3, тип 4), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані у цьому договорі.
Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються у специфікації: найменування товару: Сорочки 18332000-5 (Сорочка бойова, вид 3, тип 4), відповідальність ТУ У 14.1-00034022-095:2015 із сповіщенням про зміни № 1 та зразку-еталону; строки (терміни) постачання: 10 000 одиниць товару - до 30.04.2018 (включно), 10 000 одиниць товару - до 30.06.2018 (включно), ціна товару з ПДВ складає 8 200 800, 00 грн.
Згідно п. 3.1. договору, ціна цього договору становить: 8 200 800, 00 грн. у тому числі ПДВ 1 366 800, 00 грн. (за загальним фондом).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо.
Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 6.3. договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором; забезпечити поставку товару у кількості, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору; нести ризики, яких може зазнати товар до моменту належного передачі та приймання товару одержувачем замовника.
За умовами п. 8.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3. договору).
Пунктом 8.5. договору передбачено, що продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Відповідно до п. 8.6. договору, доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ виданий торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору).
Згідно п. 11.1. договору, постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 5 % від суми договору (банківська гарантія від 08.02.2018 № 752-18 видана ПАТ «Банк Альянс» на суму 410 040, 00 грн.).
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «Астра Люкс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК" (покупець) укладено договір № 021321/18 постачання товару, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю у власність товар Сорочки 18332000-5 (Сорочка бойова, вид 3, тип 4) для передачі цього товару Міністерству оборони України (замовник за договором від 12.02.218 № 286/3/18/19), а покупець зобов'язується забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.
Специфікаціями №№ 1,2, що є додатками №№1, 2 до договору № 021321/18 від 13.02.2018 сторони погодили, строки (терміни) постачання: 10 000 одиниць товару - до 30.04.2018 (включно), 10 000 одиниць товару - до 30.06.2018 (включно), ціна товару з ПДВ складає 8 118 000, 00 грн.
Як зазначає позивач, технічний розлад виробництва контрагентів позивача, призвів до дефектів фарбування тканини для виготовлення сорочок бойових за державним замовленням, а також технічна несправність пакувальної машини унеможливили виконання позивачем своїх зобов'язань у визначені договором № 286/3/18/19 від 12.02.2018 строки, у зв'язку з чим позивач звернувся до Торгово-промислової палати України для засвідчення виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором.
Так, у висновку Торгово-промислової палати України № 1958/2/21-10.4 від 27.06.2018 щодо унеможливлення виконання зобов'язань за договором № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 12.02.2018 спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, Торгово-промислова палата України дійшла наступного висновку, що унеможливлення виконання зобов'язань, передбачених умовами договору № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 12.02.2018, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК" спричинено істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, зокрема: технічним розладом виробництва ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», що призвело до дефектів пофарбування тканини для виготовлення сорочок бойових за державним замовленням, а також технічною несправністю пакувальної машини ТОВ «Ротер», яка спричинила масні плями на трикотажному полотні, поставка якого передбачена згідно юридично пов'язаного договору № 021321/18 постачання товару, укладеного 13.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «Астра Люкс» та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК".
Тож, як зазначено у висновку ТПП України, така істотна зміна обставин за законодавством України окреслює право сторін за договором вимагати перегляду та внесення змін до договору, зокрема надає право Товариству з обмеженою відповідальінстю "МІК" вимагати зміну перегляду та внесення змін до умов договору № 286/3/18/19 від 12.02.2018 в частині перенесення строку (терміну) постачання футболок та сорочок (1833) (Лот 3. Сорочки 18332000-5 (Сорочка бойова, вид 3, тип 4) та встановлення його після 31.07.2018 року - 10 000 штук, після 31.08.2018 - 10 000 штук.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 20.08.2018 позивач звернувся до Департаменту державних закупівель на постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, в якому просив розглянути висновок Торгово-промислової палати України № 1958/2/21-10.4 від 27.06.2018 та внести зміни до укладеного договору № 286/3/18/19 від 12.02.2018 щодо перенесення строків постачання партії товару в кількості 10 000 шт. з 30.04.2018 року на 91 календарних днів до 30.07.2018 року включно партії в кількості 10 000 шт. з 30.06.2018 на 61 календарних днів до 30.08.2018 року.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що унеможливлення виконання зобов'язань за договором про поставку для державних потреб, спричинено істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладенні, а саме технічний розлад виробництва, який призвів до дефектів фарбування тканини для виготовлення сорочок бойових за державним замовленням, а також технічна несправність пакувальної машини, у зв'язку з чим позивач просить суд внести зміни до договору в частині строків виконання зобов'язань за договором.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 12.02.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Пунктом 20 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки.
Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.
Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Отже закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі № 3-9гс12.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, за умовами п. 8.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3. договору).
Пунктом 8.5. договору передбачено, що продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Відповідно до п. 8.6. договору, доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ виданий торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Згідно з пп. 2 п. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Частинами 1, 2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; Торгово-промислова палата України та торгово-промислові палати України залучаються до надання експертних висновків про походження товарів в тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється Кабінетом Міністрів України; виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Позивачем до позовної заяви, в якості доказу наявності обставин непереборної сили, додано висновок Торгово-промислової палати України № 1958/2/21-10.4 від 27.06.2018, в якому зазначено, що унеможливлення виконання зобов'язань, передбачених умовами договору № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 12.02.2018, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК" спричинено істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, зокрема: технічним розладом виробництва ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», що призвело до дефектів пофарбування тканини для виготовлення сорочок бойових за державним замовленням, а також технічною несправністю пакувальної машини ТОВ «Ротер», яка спричинила масні плями на трикотажному полотні, поставка якого передбачена згідно юридично пов'язаного договору № 021321/18 постачання товару, укладеного 13.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «Астра Люкс» та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК".
Суд, дослідивши зазначений вище висновок Торгово-промислової палати України № 1958/2/21-10.4 від 27.06.2018, зазначає, що останній не є підставою для внесення змін до договору, оскільки позивач звернувся до торгово-промислової палати після закінчення строку поставки першої партії товару (30.04.2018 включно), при цьому сам висновок з пропозицією укласти додаткову угоду до договору в частині продовження строку поставки товару надіслано Департаменту державних закупівель на постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України - 20.08.2018, тобто після спливу постачання другої партії товару (30.06.2018 включно).
Отже, суд зазначає, що підписуючи 12.02.2018 договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/19, у пункті 1.2 якого вказано строк поставки до 30.04.2018 (включно) та до 30.06.2018 (включно), позивач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе, у зв'язку з невиконанням зобов'язань в строк.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази письмових пропозицій/звернень позивача під час укладення договору щодо кінцевої дати постачання товару, тобто підписуючи договір позивач погодив всі істотні умови договору без зауважень та заперечень.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що договір № 286/3/18/19 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 12.02.2018, укладений саме між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальінстю "МІК", участь третіх осіб у договорі не передбачена.
Крім того, відповідно до підпункту 6.3.6 пункту 6.3. договору, постачальник зобов'язаний нести ризики, яких може зазнати товар до моменту належного передачі та приймання товару одержувачем замовника.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на обставини неможливості поставки товару у визначений договором строки, у зв'язку з тим, що Приватне акціонерне товариство «Астра Люкс» не поставило позивачу продукцію вчасно, та на обставину укладення ряду договорів з іншими суб'єктами господарювання, оскільки відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний договір із строком поставки до 30.04.2018 та до 30.06.2018 позивач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний договором строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 13.06.2018 у справі № 910/17259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, та від 15.08.2018 у справі № 910/21804/17.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких оставин, укладаючи спірний договір з визначеним строком поставки, саме позивач повинен був врахувати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання зобов'язання у такий строк.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальінстю "МІК" до Міністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Банк Альянс" про внесення змін до договору не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 10.12.2018.
Суддя Щербаков С.О.