79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.12.2018 Справа №914/1559/18
За позовом: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ,
до відповідача 1:державної організації «Служба автомобільних доріг у Львівській області», м. Львів,
до відповідача 2:дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів,
про: стягнення 2455,08 грн. збитків в порядку регресу.
Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І.
За участю представників сторін:
позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 02.10.2018),
відповідача 1:ОСОБА_2 - представник (довіреність від 06.06.2018),
відповідача 2:не з'явився.
Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до відповідача 1: державної організації «Служба автомобільних доріг у Львівській області» та до відповідача 2: дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 2455,08 грн. збитків в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2018. В подальшому підготовче засідання відкладалось на 16.10.2018 та на 05.11.2018.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2018.
В судове засідання для розгляду справи по суті представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи. Свої вимоги обґрунтовує наступним. Між позивачем та ТзОВ «Кроно-Україна» було укладено Договір добровільного страхування неземного транспорту №14725а5ас від 26.05.2015. предметом даного договору були майнові інтереси Стархувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1.
25 березня 2016 року вказаний транспортний засіб потрапив у ДПТ на автодорозі М-06 Київ-Чоп, наїхавши на вибоїну.
Позивачем 27.05.2016 складено страховий акт та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 2455,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №245261 від 31.05.2016.
Відповідно до статтей 993, 1166 Цивільного кодексу України, статтей 7, 9, 10 Закону України «Про автомобільні дороги» та статтей 9, 24 Закону України «Про дорожній рух» звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків в порядку регресу.
В судове засідання для розгляду справи по суті представник відповідача 1 з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, зазначає, що згідно з «Положенням про Службу автомобільних доріг у Львівській області» затвердженим наказом Державного агентства автомобільних доріг України 12.09.2016 №277, метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів, штучних споруд; організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; організація акумулювання коштів фінансування дорожнього господарства.
Служба автомобільних доріг у Львівській області в частині утримання автомобільних доріг, забезпечення належних і безпечних умов дорожнього руху виконує лише функції замовника з усього комплексу дорожніх робіт.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» (ст. 9) до компетенції власників автомобільних доріг належить передача права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам.
Служба автомобільних доріг у Львівській області не має підпорядкованих структурних дорожньо-будівельних підрозділів та виконує свої зобов'язання, передбачені Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про дорожній рух», Положенням про службу автомобільних доріг у Львівській області, шляхом укладення угод на тендерній основі з різними підрядними організаціями.
Відповідно до зазначеної вище норми закону, Служба автомобільних доріг у Львівській області виконала свої функції по забезпеченню безпечних умов шляхом укладання з Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Договору від 30.03.2015 № 18-03/15 на закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-06 Київ - Чоп, км 621+500 - 702+424; Н-10 Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, км 2+575 - 18+330.
Додатковою угодою від 31.12.2015 № 5 до Договору, Сторони погодили продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2016 року. Даний Договір діяв до 06.04.2016 р. включно.
Таким чином, на день вчинення ДТП, 25.03.2016, діяв зазначений вище Договір, відповідно до умов якого за належний стан автомобільної дороги, де сталось ДТП, відповідав ДП «Львівський облавтодор».
В судове засідання для розгляду справи по суті представник відповідача 2 з'явився: проти позову заперечив. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Пунктом 1.3 Положення про Державне агенство автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Основними завданнями укравтодору є, зокрема: реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування; здійснення управління об'єктами державної власності.
Як це вбачається із відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Служба автомобільних доріг у Львівській області є державною організацією, утвореною Державним агенством автомобільних доріг України.
Згідно з «Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області» метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
Так, відповідач 2 зазначає, що ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачає відповідальність лише і виключно органу державного управління автомобільними дорогами, а не підрядників. Більше того, можливість передачі такої відповідальності іншим суб'єктам у будь-якій формі (в т.ч. шляхом укладення тих чи інших договорів) не передбачена жодним нормативно - правовим актом.
Отже, власником усіх автодоріг загального користування України є держава Україна, а уповноваженим державою органом управління автомобільними дорогами є Державне агенство автомобільних доріг України та його органи управління на місцях, зокрема Служба автомобільних доріг у Львівській області, а не ДП «Львівський облавтодор».
Крім того, ДП «Львівський облавтодор» зазначає про те, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вини ДП, а також причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та завданою внаслідок ДТП та діями (бездіяльністю) відповідача 2.
В судовому засіданні 03.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
26 травня 2015 року між акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач у справі) та ТзОВ «Кроно-Україна» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №14725а5ас. За умовами цього Договору предметом такого є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 цього Договору (п. 4 Договору). Пунктом 5 Договору вказано, що застрахованим ТЗ є Volkswagen Golf Variant, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Довідкою №91874188 про дорожньо-транспортну пригоду від 25.03.2016 засвідчено факт вчинення ДПТ, зокрема наїзду на перешкоду, за участю легкового автомобіля Volkswagen Golf Variant, н.з. ВС8784ЕЕ.
Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.03.2016 встановлено, що покриття проїзної частини має яму, діаметром 1,57 на 0,85, глибиною 22 см.
30 березня 2016 року ОСОБА_3 повідомив про настання події, що має ознаки страхового випадку та оформив заяву на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
30 березня 2016 року ОСОБА_2 огляду транспортного засобу встановлено пошкодження ТЗ Volkswagen Golf Variant, н.з. ВС8784ЕЕ та здійснено розрахунок заподіяних збитків в розмірі 2455,08 грн. Дану суму позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення №245261 від 31.05.2016.
11 квітня 2016 року позивач надіслав відповідачу 1 претензією №0004059/УБК про відшкодування шкоди нанесеної внаслідок ДТП в розмірі 2455,08 грн. У відповідь на претензію Служба автомобільних доріг у львівській області листом від 23.04.2018 №04-1809 101-04 залишила претензію позивача без задоволення з підстав, наведених у даному листі. Додатком до листа долучено копію Договору №18-03/15 від 30.03.2015 укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2.
За умовами Договору №18-03/15 на закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-06 Київ-Чоп, км 621+500 - 702+424; Н-10 Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, км 2+575 - 18+330 від 30.03.2015 Підрядник (відповідач 2) зобов'язується у 2015 році надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-06 Київ-Чоп, км 621+500 - 702+424; Н-10 Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, км 2+575 - 18+330 згідно Технічних вимог - Додаток №1, що є невід'ємною частиною Договору, а Замовник (відповідач 1) - прийняти і оплатити такі послуги в межах затверджених фінансових планів, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів (п. 1.1. Договору).
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016 у справі №452/1527/16-п закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 - директора відповідача 2 до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з відшкодуванням збитків заподіяних ДТП позивач звернувся з позовом в порядку регресу до ДО «Служба автомобільних доріг у Львівській області» та ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Відповідачі проти позову заперечили з підстав, наведених у поданих відзивах відповідно.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про дорожній рух» та інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 статті 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Приписами пп. 38.1.2. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.
Як встановлено з матеріалів справи, у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля, котре виникло внаслідок неналежного стану автодороги М-06 Київ-Чоп на км. 665+817 у Львівській області та на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №14725а5ас від 25.05.2015, позивачем було виплачено страхувальнику - ТзОВ «Кроно Україна» страхове відшкодування в розмірі 2455,05 грн.
Оскільки ДТП відбулася внаслідок наявності на дорожньому покритті вибоїн (про що свідчить ОСОБА_4 обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.03.2016 складений інспектором 5 року 3 батальйону УПП НУ у м. Львові та постанова Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016р. у справі №452/1527/16-п), позивач просить суд стягнути з відповідачів, як осіб, які були відповідальні за стан дороги, понесені ним витрати на сплату страхувальнику страхового відшкодування.
Господарський суд зазначає, що підставою для стягнення шкоди з відповідачів або відмови у задоволенні позову (повністю чи частково) є встановлення відповідальності певної особи за стан дороги, на якій трапилася ДТП, а тому попередньо суду необхідно встановити, на кого саме з відповідачів покладався обов'язок забезпечити належний стан дороги, чи можливо такий обов'язок був спільно покладений на двох відповідачів. Враховуючи наведене, суд зазначає наступне.
Статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що органами, які здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Відповідно до п. 1.1., 2.1., 2.2. Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області, затв. наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.11.2011 №12 Служба автомобільних доріг у Львівській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 №456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України. Метою діяльності Служби, зокрема, є організація утримання в належному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них. Предметом діяльності Служби є зокрема, організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд, здійснення функцій замовника по всьому комплексу дорожніх робіт, технічний нагляд за станом автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд.
Так, положеннями статті 9 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.
Положеннями частини 1 статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення організації належного експлуатаційного утримання доріг (в т.ч. дороги, на якій сталася ДТП), відповідач 1 30.03.2015 уклав з відповідачем 2 Договір №18-03/15 на закупівлю послуг:поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-06 Київ-Чоп, км 621+500 - 702+424; Н-10 Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, км 2+575 - 18+330. За умовами п. 1.1. вказаного Договору, підрядник (відповідач 2 у справі) зобов'язується у 2015 році надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-06 Київ-Чоп, км 621+500 - 702+424; Н-10 Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига, км 2+575 - 18+330 згідно Технічних вимогах - Додаток №1, що є невід'ємною частиною Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги в межах затверджених фінансових планів, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів.
Пунктом 8.2. Договору встановлено, що відповідальність за неякісне надання послуг, недоліки при надання послуг та бездіяльність, які призвели до дорожньо-транспортних пригод несе Підрядник. Відповідальність за неналежне експлуатаційне утримання та незадовільний експлуатаційний стан автомобільних доріг, виявлені недоліки та незабезпечення безпеки дорожнього руху для транспортних засобів при надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення несе Підрядник згідно умов даного Договору. У разі виникнення дорожньо-транспортних пригод пов'язаних з незадовільним експлуатаційним станом автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області Підрядник бере на себе зобов'язання щодо врегулювання спорів при виникненні ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків, які виникли на дорогах під час надання послуг та під час експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області у порядку визначених даним Договором.
Згідно з п. 11.1. Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Додатком №2 до договору №18-03/15 від 30.03.2015 сторони засвідчили, що Замовником передано, а Підрядником прийнято автомобільні дороги загального користування державного значення Львівської області.
Приписами п. 2, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затв. постановою КМУ від 30.03.1994 №198 встановлено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані, зокрема, своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.
Разом з тим, пунктом 1.2, 1.4. ВБН Г.1-218-530:2006 визначено, що експлуатаційне утримання автомобільних доріг - комплекс заходів щодо технічного нагляду та утримання автомобільних доріг загального користування. Роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і дорожніх споруд включають технічний нагляд за дорогою, дорожніми спорудами та смугою відводу для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів дороги і споруд в різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587, зимове утримання згідно з П Г.1- 218-118, інженерно-технічні та аварійні роботи.
Згідно з Інструкцєю із складання звітності за формою №Д-1 «Звіт про ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування» (затв. наказом Державної служби автомобільних доріг України від 19.07.2006 №284), яка була чинною на момент ДТП, експлуатаційне утримання - комплекс заходів щодо технічного нагляду та утримання автомобільних доріг загального користування.
За умовами п. 7.3. Договору підрядник взяв на себе зобов'язання при виявленні надзвичайних або аварійних ситуацій терміново поставити до відома замовника і при його згоді приступити до усунення надзвичайних або аварійних ситуацій.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що відповідач 2 повідомляв відповідача 1 про виявлену вибоїну у дорозі, яка в свою чергу призвела до ДТП за участі застрахованого позивачем автомобіля.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що при виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Як випливає з вищевикладеного, виявлення усіх перешкод в дорожньому русі та невідкладне позначення їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями це обов'язок ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», яке в силу приписів законодавства та умов укладеного Договору є уповноваженою дорожньо-експлуатаційною організацією. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГС України від 16.07.2009 у справі №9/484/08.
В пункті 8.6. Договору його сторони погодили, що Підрядник несе відповідальність за відшкодування в установленому законодавством порядку збитків власникам транспортних засобів (третім особам), якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області передбачених відповідно до умов даного Договору.
З вказаних вище положень Договору вбачається, що заподіяння шкоди застрахованому автомобілю лежить у прямому причинно-наслідковому зв'язку із неналежним утриманням відповідачем 2 автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області, зокрема і ділянки дороги на якій трапилася ДТП. Так, виходячи з умов укладеного Договору, положень Закону України «Про дорожній рух», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, юридична відповідальність за шкоду, завдану власнику застрахованому автомобілю, покладається на підрядника. Таку ж позицію висловив ВГС України в постанові від 12.08.2015 у справі №914/72/15 та ВСУ в ухвалі від 05.02.2014, ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2015.
Суд зазначає, що на період проведення робіт з експлуатаційного утримання доріг підрядник (відповідач 2) несе відповідальність за збереження автомобільних доріг і дорожніх споруд на них, їх техніко-експлуатаційний стан, за безпечний рух транспортних засобів та за скоєння ДТП, де виною є недоліки в утриманні автодоріг. Аналогічна позиція викладена в постанові ВГС України від 23.11.2006 у справі №20/109/06.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
На підставі наявних матеріалів справи судом встановлено, що внаслідок неналежного експлуатаційного утримання відповідачем 2 відрізку дороги де відбулось ДТП, було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль. За наслідками ДТП, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого у ДТП автомобіля.
Згідно положень ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою та вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
На думку суду, протиправною поведінкою відповідача 2 у даному випадку являється неналежне експлуатаційне утримання ним відрізку дороги, на якій трапилася ДТП, збитками являються витрати позивача, які він поніс у зв'язку з виплатою страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 2455,08 грн., вина полягає в недотриманні відповідачем 2 умов Договору щодо виявлення та повідомлення відповідача 1 про аварійність ділянки дороги, недотримання законодавчих вимог, які стосуються належного експлуатаційного утримання дороги.
При цьому, суд не погоджується з твердженням відповідача 2 про відсутність в його діянні вини, оскільки Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016 у справі №452/1527/16-п, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 140 ч. 4 КпАП України відносно ОСОБА_4 (директора ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ) закрито відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КпАП України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як вбачається із змісту Постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016 у справі №452/1527/16-п судом підтверджено та встановлено крім іншого, що ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є підприємством, яке здійснює роботи по ремонту та утриманню автодоріг виключно на договірній (контрактній) основі за замовленням відповідача 1, і не є власником та не утримує на балансі жодних доріг.
Таким чином, постанова Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016 у справі №452/1527/16-п, на котру покликається представник відповідача 2, доводить лише факт відсутності в діянні ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 КУпАП, тобто те, що ДТП трапилося не внаслідок протиправних дій саме його, як директора ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Разом з тим, наявність цієї постанови не спростовує вини Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор», як елементу цивільно-правової відповідальності, оскільки в ній жодним чином не встановлено факту належності дорожнього покриття на відрізку де трапилося ДТП та факту відсутності вибоїн на ньому. Враховуючи зазначене, вина відповідача 2, як елемент цивільно-правової відповідальності доводиться матеріалами справи, та положеннями наведеного вище законодавства.
Зважаючи на те, що заподіяння шкоди застрахованому автомобілю та відповідно виплата позивачем страхового відшкодування лежить у прямому причинно-наслідковому зв'язку із неналежним утриманням відповідачем 2 ділянки дороги на якій трапилася ДТП, беручи до уваги наявність всіх складових цивільного правопорушення, суд прийшов до висновку, що 2455,08 грн. збитків підлягають стягненню з відповідача 2, натомість у задоволені позовних вимог про стягнення збитків з відповідача 1 слід відмовити.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача 2 в розмірі 1762,00 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись ст. ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, місто Львів, вулиця В.Великого, будинок 54; ідентифікаційний код 31978981) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) 2455,08 грн. - збитків в порядку регресу та 1762,00 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог до державної організації «Служба автомобільних доріг у Львівській області» відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ?V Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.12.2018.
Суддя Березяк Н.Є.