ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22135/18
провадження № 3/753/6933/18
"16" листопада 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Рудюк О.Ю., за участю ОСОБА_2, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої касиром у Фінансовій установі «Альфа-Інвест груп», проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,
за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АА № 969704 від 7 вересня 2018 року, ОСОБА_2 4 вересня 2018 року об 11 год. 00 хв., знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, вчинила відносно свого брата гр. ОСОБА_3, насильство в сім»ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров»ю.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнала та пояснила, що проживає разом із братом гр. ОСОБА_3 у АДРЕСА_1. Оскільки останній постійно вживає алкоголь, то є ініціатором конфлікту. ОСОБА_2 зазначила, що не вживає нецензурну лексику та жодних дії психологічного, фізичного впливу відносно свого брата ОСОБА_3 не вчиняла. Саме ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп'яніння, взяв в руки топор, в результаті чого вона викликала працівників поліції, оскільки відчула небезпеку.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши адміністративний матеріал, аналізуючи зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 245 КпАП України визначено, що серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до положень ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Так, відповідно до протоколу серії АА № 969704 від 7 вересня 2018 року, ОСОБА_2 4 вересня 2018 року об 11 год. 00 хв., знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, вчинила відносно свого брата гр. ОСОБА_3, насильство в сім»ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров»ю.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно до ч. 2 зазначеної статті КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Між тим, при дослідженні в судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в них відсутні будь-які належні допустимі та достатні докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 вчинила відносно свого брата гр. ОСОБА_3, насильство в сім»ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров»ю.
Більш того, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3.(а.с.3), саме він виражався нецензурною лайкою , оскільки ОСОБА_2 вилила його горілку.
За таких обставин, ураховуючи викладене, суд, відповідно до положень ст. 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КпАП України, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому, дане адміністративне провадження повинно бути закрито, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 України.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя