ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12834/18
провадження № 2/753/6259/18
"12" листопада 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Даниленка В.В.,
за участю секретаря - Пасько І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза житлово-комунальні послуги
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада»звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза житлово-комунальні послуги. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20.10.2009 року між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_2 було укладено договір про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язався вносити плату за надані послуги на рахунок позивача не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. 25.04.2017 р. між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_2 було укладено договір № 25/04/2017/Р0 про реструктуризацію заборгованості, згідно умов якого позивачем надано відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості з оплати комунальних послуг, яка складає 12 500 грн. 76 коп. Відповідач зобов'язався оплатити заборгованість протягом 12 місяців гідно з графіком погашення заборгованості зазначеного в договорі. Оскільки відповідач зобов'язання за договором № 25/04/2017/Р0 від 25.04.2017 р. належним чином не виконав, заборгованість не погашена, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4 166 грн. 92 коп., інфляційну складову боргу - 74 грн. 33 коп., 3% річних - 45 грн. 98 коп., пені - 756 грн. 56 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 4 ст.19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.07.2018 р., відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, наявні докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.10.2009 року між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_2 було укладено договір про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язався вносити плату за надані послуги на рахунок позивача не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.
25.04.2017 р. між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_2 було укладено договір № 25/04/2017/Р0 про реструктуризацію заборгованості.
Згідно із п.1.1. даного договору ТОВ «РАДА» надає ОСОБА_2 розстрочку у погашенні заборгованості з оплати комунальних послуг по договору від 20.10.2009 р., що утворилась за період отримання послуг та станом на 01.04.2017 р. складає 12 500 грн. 76 коп.
Відповідно до п. 2.1 договору № 25/04/2017/Р0 про реструктуризацію заборгованості від 25.04.2017 р., відповідач зобов'язався оплатити заборгованість протягом 12 місяців гідно з графіком погашення заборгованості зазначеного в договорі.
Згідно із п. 2.7 даного договору, у випадку порушення боржником строків оплати заборгованості, визначеної в п.2.1 договору, боржник зобов'язаний оплатити на користь підприємства пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, взяті на себе зобов'язання за договором № 25/04/2017/Р0 про реструктуризацію заборгованості від 25.04.2017 р., відповідачем належним чином не виконані, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком позивача, за ОСОБА_2 утворилась заборгованість за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2018 р., що становить 4 166 грн. 92 коп.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, згідно із розрахунками наданими позивачем, на суму заборгованості нараховано інфляційну складову боргу - 74 грн. 33 коп., 3% річних - 45 грн. 98 коп., а також згідно із п.2.7 договору № 25/04/2017/Р0 від 25.04.2017 р. нараховано пеню врозмірі 756 грн. 56 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи приходить до висновку, що виконання зобов'язань порушено з вини відповідача тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279 ЦПК України
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (відомості про дату народження відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»(р/р 26001301001601 в АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» м. Києва, МФО 380377, код ЄДРПОУ 30300272, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 3) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4 166 грн. 92 коп., інфляційну складову боргу - 74 грн. 33 коп., 3% річних - 45 грн. 98 коп., пеню - 756 грн. 56 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 (відомості про дату народження відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»(р/р 26001301001601 в АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» м. Києва, МФО 380377, код ЄДРПОУ 30300272, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 3) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
СУДДЯ В.В. ДАНИЛЕНКО