Справа № 752/25008/18
Провадження № 2-о/752/966/18
Іменем України
03.12.2018 року Голосіївський суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря судового засідання Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Голосіївський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, -
заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме смерті її матері ОСОБА_2. Вимоги обгрунтовано тим, що матір заявниці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла в м. Донецьку Донецької області. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті потрібно заявнику для отримання свідоцтва про смерть на території України та з метою реалізації свого права на спадщину.
Сторони для розгляд справи не з»явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином, в зв»язку з чим, на підставі ст. 317 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України (ч. 1). Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Воно може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання (ч. 4).
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Пунктом 18 Постанови передбачено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.
Згідно із наказами Міністерства юстиції України від 25.11.2014 №246/7, 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області», «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області», свідоцтва про смерть, видані органом, який знаходиться на не контрольованій території, є недійсним. Використання їх в якості документів, що засвідчують факт смерті, є неможливим.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Пунктом 6 глави 5 розділу ІІІ встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі, зокрема, встановлення у судовому порядку факту смерті.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Донецьк, що підтверджується копією паспорта.
23.04.1993 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб та дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Донецьк, та її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Наведені вище документи підтверджують факт того, що заявниця ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2
Відповідно до п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України наказано тимчасово призупинити проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області та Донецької області.
Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Звернення в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне представнику заявниці, оскільки, останньому, було відмовлено у проведені реєстрації смерті, у зв"язку з тим, що не було підтверджено належним чином факт смерті ОСОБА_7, та пред"явлено документ, який не відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров"я України № 545 від 08 серпня 2006 року "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті".
На підтвердження факту смерті, суду надано копію свідоцтва про смерть, виданого на території ДНР, відповідно до якого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Донецьку Донецької області.
Наведені докази вказують на те, що матір заявниці померла на тимчасово окупованій території, свідоцтво про її смерть видане органом, який знаходиться на не контрольованій території України, а тому є недійсним і не створює правових наслідків на території України.
Встановлення факту смерті матері для заявника має юридичне значення, та потрібно йому для реалізації своїх прав та обов'язків, зокрема, пов»язаних із оформленням спадщини, в інший спосіб даний факт не може бути встановлений.
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт смерті знайшов підтвердження в ході розгляду справи та підтверджений письмовими доказами, а тому суд вважає, що вимоги заявника є законними та обґрунтованими, в зв»язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Керуючись ст. ст. 265, 270, 353-354 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Голосіївський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Новий Комар Великоновоселківського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року у місті Донецьк Донецької області.
Допустити негайне виконання рішення.
Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Головуючий Н.П. Чередніченко