Єдиний унікальний номер 725/5596/18
Номер провадження 2/725/911/18
06.12.2018 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці
в складі:
головуючої судді Вольської - Тонієвич О.В.,
при секретарі Григорчук Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (17.10.1977р.н., місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (11.10.1968р.н., місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про виділ частки та визначення порядку користування квартирою,-
В жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вказаним вище позовом до відповідачки ОСОБА_2
У позові посилався на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 червня 2014 року є власником ? частини квартири №7, що знаходиться за адресою м.Чернівці, вул. Головна, 157. Іншою частиною цієї ж квартири володіє його рідна сестра - відповідачка ОСОБА_2
Відповідно до технічного паспорта квартира розташована на другому поверсі, триповерхового будинку та складається з двох житлових кімнат загальною площею 36,70 кв.м., у тому числі, 1 кімната площею - 18,4 кв.м., кімната 2 площею 18, 3 кв.м., куні площею 9,2 кв.м., вбиральні площею - 0,7 кв.м., ванної площею - 3,2 кв.м., коридору площею - 8,5 кв.м., комори площею - 1,0 кв.м. та балкону площею 2,4/0,7 кв.м. Загальна площа квартири складає 60 кв.м.
Оскільки у них з відповідачкою часто виникають спори з приводу порядку користування квартирою, а добровільно дійти згоди вони не можуть, вимушений був звернутися до суду із вказаним позовом.
Просив виділити йому в натурі кімнату 2, площею 18,3 кв.м. без грошової компенсації за меншу кімнату, а у спільному користуванні залишити кухню, коридор, вбиральню, ванну, комору та балкон.
02 листопада 2018 року позивачем ОСОБА_1 на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, надано уточнену позовну заяву, у якій він просив суд визначити за ним в натурі ? частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме житлову кімнату 2, площею 18,3 кв.м. без грошової компенсації за меншу кімнату. У спільному користуванні залишити кухню, коридор, вбиральню, ванну, комору та балкон.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Пояснив, що спірна квартира залишилась їм з сестрою у рівних частках після смерті матері. Добровільно поділити житло вони не можуть. Разом проживати там також неможливо, оскільки у них постійно виникають суперечки з приводу користування квартирою. Він навіть пропонував сестрі викупити у неї її частку в квартирі, але вона не погоджується. Тому він і звернувся до суду з позовом про виділ в натурі йому житлової кімнати. Наполягав саме на виділі житлової кімнати в натурі, так як вважає, що оскільки кімнати не прохідні, є реальна можливість здійснити їх виділ в натурі.
Розгляд справи відбувався у відсутність відповідачки ОСОБА_2, яка в судове засідання не з'явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена судом про місце та час розгляду справи. Причини неявки суду не повідомила.
Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також те, що позивач не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачки, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що квартира за №7 в будинку №157 по вул.Головній в м.Чернівці належить у рівних частках (по ? частці) позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.6,7).
Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Попри це, виділ у натурі частки із спільного майна може бути заборонений законом або бути неможливим в силу самої природи спільної речі, яка є неподільною (ч.2 ст.183 ЦК).
Так, Верховний Суд України в абзаці першому пункту 6 постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7 підкреслює, що судам при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Відповідно до технічного паспорта спірна квартира розташована на другому поверсі, триповерхового будинку та складається з двох житлових кімнат загальною площею 36,70 кв.м., у тому числі, 1 кімната площею - 18,4 кв.м., кімната 2 площею 18, 3 кв.м., куні площею 9,2 кв.м., вбиральні площею - 0,7 кв.м., ванної площею - 3,2 кв.м., коридору площею - 8,5 кв.м., комори площею - 1,0 кв.м. та балкону площею 2,4/0,7 кв.м. Загальна площа квартири складає 60 кв.м. (а.с.8-10).
При цьому доказів на підтвердження того, що виділ в натурі частки, яка належить позивачу ОСОБА_1, у спірній квартирі, технічно можливий, ним не надано. Позовних вимог про встановлення порядку користування спірною квартирою позивач ОСОБА_1 також не заявляв.
У зв'язку із наведеним вище, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.16,183, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки та визначення порядку користування квартирою - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2018 року.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич