Справа № 713/1789/18
Провадження №2/713/675/18
іменем України
30.11.2018 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Кибич І.А.
з участю секретаря Мірчева О.І.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_3, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_4, про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_1, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_4, про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна у порядку спадкування за законом ,-
Позивачка ОСОБА_1, звернулася в суд з позовом про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом до відповідачів ОСОБА_2 міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_5, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_4 Посилається на те, що 27.06.2016 року помер її батько - ОСОБА_6. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, 1929 року побудови з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області. За життя ОСОБА_5 не складав ніяких посмертних розпоряджень відносно свого майна, а тому спадкування здійснюється за законом. Вона, як спадкоємець першої черги за законом вчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6, оскільки 07.12.2016 року, тобто у передбачений шестимісячний термін, звернулась у ОСОБА_2 державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім неї, спадкоємцями за законом першої черги є її мати, а дружина померлого - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та брат, а син померлого - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6, оскільки була зареєстрована та проживала з ним у спадковому будинку на день його смерті, однак у встановлений законом шестимісячний строк мати відмовилася від спадщини після смерті батька, про що 25.10.2016 року подала відповідну заяву у нотаріальну контору. Вказана заява нею не відкликана. Її брат ОСОБА_5 вчасно прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_6, оскільки 25.10.2016 року звернувся із заявою до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Інших спадкоємців та осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині немає. Не дивлячись на те, що вона своєчасно прийняла спадщину, спору відносно спадкового майна немає, нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №453/02-31 від 19.06.2018 року, якою відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку №240 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Виженка по вул. Головній, Вижницького району Чернівецької області у зв'язку з тим, що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане майно.
Просить визнати за нею право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку, із належними до нього господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в с.Виженка вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, як спадкове майно ОСОБА_6, що помер 27.06.2016 року.
ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_1, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_4, про визнання права власності на 1/2 ідеальну частку спадкового майна у порядку спадкування за законом.
Посилається на те, що 27.06.2016 року помер його батько - ОСОБА_6. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, 1929 року побудови з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області. Він, як спадкоємець першої черги за законом вчасно прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_6, оскільки звернувся у ОСОБА_2 державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім нього, спадкоємцями за законом першої черги є його матір, ОСОБА_4, яка відмовилася від спадщини після смерті ОСОБА_6, про що подала відповідну заяву у нотаріальну контору та ОСОБА_1 У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку №240 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Виженка по вул. Головній, Вижницького району Чернівецької області, йому відмовлено, у зв'язку з тим, що ним не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане майно.
Просить визнати за ним право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку, із належними до нього господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в с.Виженка вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, як спадкове майно ОСОБА_6, що помер 27.06.2016 року.
В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_7 скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутності ОСОБА_1, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_5 визнають, не заперечує щодо задоволення.
В підготовче засідання представник відповідача ОСОБА_2 міської ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача ОСОБА_2 міської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 визнають в повному об'ємі та просять справу розглядати без участі представника міської ради.
В підготовче засідання відповідач ОСОБА_5 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, просить справу розглядати без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зустрічний позов підтримує, просить задовольнити.
В підготовче судове засідання третя особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника третьої особи ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та у відсутність ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 визнають в повному об'ємі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову ОСОБА_1 відповідачами, та визнання зустрічного позову ОСОБА_5 відповідачами, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню в повному об'ємі, зустрічний позов ОСОБА_5 обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 27 червня 2016 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-МИ №160088, виданого 27.06.2016 року виконавчим комітетом Виженської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис 05.
З копії свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 Серія І-МИ №347180, виданого в с.Виженка, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №23 вбачається, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_10.
З копії свідоцтва про укладення шлюбу Серія І-МИ №322049, виданого 15.11.1980 року, актовий запис №8 вбачається, що 15 листопада 1980 року ОСОБА_5 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_11.
З копії свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_5 Серія І-МИ №008042, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 РУЮ Чернівецької області, актовий запис №01 вбачається, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області.
З копії технічного паспорту на житловий будинок, вбачається, що житловий будинок під літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Виженка по вул.Виженка, 240, Вижницького району Чернівецької області, 1929 року побудови, вартістю 199912,00 грн.
З довідки Виженської сільської ради №1406 від 13.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_6, проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4, з 1955 року по день смерті. Спадкоємцями майна померлого є ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1.
З матеріалів спадкової справи №257/2016 року відносно майна померлого 27.06.2016 року ОСОБА_6 вбачається, що 07 грудня 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась із заявою до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4. 25 жовтня 2016 року відповідач ОСОБА_5 звернувся із заявою до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4. 25 жовтня 2016 року ОСОБА_4, подала до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини та обов'язкової частки в спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_6 не претендує, що підтверджується копією заяви. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та інших осіб які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1273 ч.1, ч.5, ч.6 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Згідно ст.1274 ч.2 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ст.1275 ч.2. ч.3 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
Позивачка ОСОБА_1 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 звернулись до державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але у зв'язку із тим, що ними не було надано документів, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане майно, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується копією постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії №453/02-31 від 19.06.2018 року та №873/02-31 від 16.11.2018 року.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як видно з представлених доказів, житловий будинок по плану забудови під літ. «А» - 1929 року побудови, знаходиться в сільському населеному пункті, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, з відповідною часткою належних до нього господарських будівель та надвірних споруд в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, з відповідною часткою належних до нього господарських будівель та надвірних споруд в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, підлягають задоволенню.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
Керуючись ст.ст. 16, 392, 1258, 1261, 1262, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 141, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, (РНОКПП - НОМЕР_1), зареєстрованою та жителькою с.Виженка вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, з відповідною часткою належних до нього господарських будівель та надвірних споруд, що розташований в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, який належав померлому 27.06.2016 року ОСОБА_6.
Зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, (РНОКПП - НОМЕР_2), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, з відповідною часткою належних до нього господарських будівель та надвірних споруд, що розташований в с.Виженка по вул.Головна, 240, Вижницького району Чернівецької області, який належав померлому 27.06.2016 року ОСОБА_6.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Суддя: І. А. Кибич