Справа №705/1456/18
1-в/705/526/18
10 грудня 2018 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
засудженої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника колонії ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області в режимі відеоконференції з ДУ « Уманська виправна колонія (№129)» клопотання засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою, -
Засуджена ОСОБА_3 , яка відбуває покарання в Уманській ВК № 129, звернулася до суду з клопотанням, в якому просить звільнити її від відбування покарання у зв'язку з хворобою. У клопотанні вказує, що вона є інвалідом ІІІ групи захворювання (інвалід по зору), в даний час вона частково втратила зір і продовжує його втрачати, адже не отримує належного лікування.
Засуджена ОСОБА_3 та її захисник -адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні вказували на наявність підстав для задоволення клопотання, із урахуванням позиції засудженої, з приводу необхідності повторного направлення на ЛКК, із урахуванням результатів комп'ютерної томографії при наявності двох кіст. Засуджена наполягала, що в Стрижавській колонії не лікують і тому є необхідність повторного обстеження, у зв'язку з втратою зору, яка на її думку пов'язана з наявністю кіст.
Представник ДУ « Уманська виправна колонія (№129)» в судовому засіданні вказував на відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 , оскільки діагноз засудженої не належить до переліку захворювань, що згідно наказу № 1348/5/572 від 15.08.2014 року ( з наступними змінами та доповненнями), -є підставою для представлення засудженої до звільнення від подальшого відбування покарання.
Лікар медичної частини ДУ « Уманська виправна колонія (№129)» ОСОБА_7 в судовому засіданні 10.12.2018р., так як і завідувач медичної частини ДУ « Уманська виправна колонія (№129)» ОСОБА_8 , в попередніх засіданнях, - вказували, що засуджена ОСОБА_3 після звернення до суду була обстежена лікарями (в тому числі її була проведена комп'ютерна томографія) і після проведення томографії вона була оглянута 05.07.2018р. лікарем -неврологом міської лікарні (діагноз: залишкові явища перенесеної ЧМТ (2010р.), стійка цефалгія, виражений вестибуло-атактичний синдром) і встановлений за результатами обстеження діагноз засудженої ОСОБА_3 не належить до переліку захворювань, що згідно наказу № 1348/5/572 від 15.08.2014 року ( з наступними змінами та доповненнями), - є підставою для представлення засудженої до звільнення від подальшого відбування покарання.
Прокурор в судовому засіданні вказував на те, що згідно вимог чинного законодавства України, із врахуванням медичної документації засудженої ОСОБА_3 та встановленого за результатами обстеження діагнозу,- відсутні підстави для задоволення поданого засудженою ОСОБА_3 клопотання.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що у задоволенні поданого засудженою ОСОБА_3 клопотання необхідно відмовити.
Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2014 року ОСОБА_3 була засуджена за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її індивідуальною власністю, за винятком житла, в дохід держави. На підставі ст.71 КК України ОСОБА_3 до призначеного покарання було приєднано невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2012 року і остаточно до відбуття було визначено покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її індивідуальною власністю, за винятком житла, в дохід держави.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2014 року набрав законної сили 10.09.2014 року.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2014 року ОСОБА_3 була засуджена за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України ОСОБА_3 до відповідного покарання було приєднано невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2014 року і остаточно визначено засудженій до відбуття покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її індивідуальною власністю, за винятком житла, в дохід держави.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.12.2014 року вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2014 року залишений без змін.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2014 року набрав законної сили 29.12.2014 року.
В матеріалах особової справи засудженої ОСОБА_3 наявна Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією обласної МСЕК №2, з якої вбачається, що засудженій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена ІІІ група інвалідності загального захворювання по зору.
При зверненні до суду, в квітні 2018 року, засудженою до матеріалів клопотання не було додано медичних документів, на підтвердження обставин, викладених в клопотанні. При цьому, за запитом суду, були надані медичні довідки, разом з витягом із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даних витягу, після звернення до суду, з 13.05.2018р. по 13.06.2018р. засуджена перебувала на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Міжобласної багатопрофільної лікарні ДКВС при Стрижавській ВК (№81) з діагнозом: атрофія зорового нерву OD, субатрофія зорового нерву OS. За результатами лікування була виписана з відділення у задовільному стані з рекомендаціями: 1) спостереження лікаря офтальмолога; 2) спостереження лікаря медичної частини; 3) МРТ головного мозку; 4) повторна госпіталізація в офтальмологічне відділення МОБЛ при ДУ «Стрижавська ВК (№81)» через 6 місяців. При цьому, в судовому засіданні, що відбулося 22.11.2018р. завідувач медичної частини ДУ « Уманська виправна колонія (№129)» ОСОБА_8 , вказував на наявність відповідних рекомендацій і відповідно необхідність повторної госпіталізації з урахуванням відповідних висновків. Також в засіданні, 22.11.2018р. лікар ОСОБА_8 зазначив, що на виконання рекомендації, засудженій ОСОБА_3 було проведено МРТ головного мозку, результати якого долучені до медичної документації засудженої і після проведення МРТ зауджена була оглянута лікарем -неврологом міської лікарні, однак встановлений діагноз і відповідно наявність кіст не є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки встановлений лікарем-неврологом діагноз не належить до переліку захворювань, що згідно наказу № 1348/5/572 від 15.08.2014 року ( з наступними змінами та доповненнями)- є підставою для звільнення засудженої від подальшого відбуття покарання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 ( у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 5, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11,13, частини першої статті 537 цього Кодексу.
Розділом VІ «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі ( Наказ № 1348/5/572) визначено «Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, а саме: туберкульоз; інфекція вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ/СНІД); лепра; новоутворення; хвороби ендокринної системи; психічні розлади; хвороби нервової системи та органів чуття; хвороби органів кровообігу; хвороби органів дихання; хвороби органів травлення; хвороби нирок; Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканин; хвороби обміну; анатомічні дефекти внаслідок захворювання чи травми; променева хвороба.
Як вбачається з довідки експертної комісії обласної МСЕК №2, засуджена ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи, оскільки має захворювання по зору, проте наявна у неї хвороба не входить до вищевказаного переліку, які дають право для звернення до суду з поданням про звільнення від подальшого відбування покарання.
Крім того, розділом VІ «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі ( Наказ № 1348/5/572) та ст. 154 КВК України визначений порядок звернення до суду з поданням про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, а саме: подання про звільнення від відбування покарання внаслідок тяжкої хвороби подається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.
Таким чином, нормами КВК визначено суб'єкта звернення до суду з відповідним поданням - це орган або установа виконання покарань. Вимоги до матеріалів про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою, які подають органи та установи виконання покарань, передбачені «Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» ( Наказ № 1348/5/572).
За правилами ст. 154 КВК засуджений не наділений правом самостійно подавати клопотання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою. При цьому положення ст. 539 КПК щодо визначення суб'єктів звернення до суду в порядку виконання вироку є загальною, в якій вказані усі суб'єкти, які можуть звернутися до суду на підставі ст. 537 КПК, однак щодо кожного конкретного положення ст. 537 КПК необхідно виходити з норм інших законодавчих актів, які регламентують розгляд цих конкретних питань, що виникають під час виконання вироку. В контексті розгляду клопотань про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою, таким суб'єктом є адміністрація установи виконання покарань та спостережна комісія виконавчого органу місцевої ради або служби у справах неповнолітніх.
При цьому, в судовому засіданні, із врахуванням проведених медичних обстежень та встановлених за їх результатом діагнозів, встановлено, що засуджена до матеріалів клопотання на момент звернення до суду і в процесі розгляду клопотання не додала документів з діагнозом, який би був включений до переліку захворювань, що згідно наказу № 1348/5/572 від 15.08.2014 року ( з наступними змінами та доповненнями), є підставою для «представлення» засудженої до звільнення від подальшого відбування покарання в межах компетенції, якою наділена адміністрація установи виконання покарань за місцем відбуття покарання засудженою ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подане засудженою ОСОБА_3 клопотання про звільнення її від відбування покарання у зв'язку з хворобою не підлягає до задоволення.
Керуючись «Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» ( Наказ № 1348/5/572), ст. 154 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_3 про звільнення її від відбування покарання у зв'язку з хворобою - відмовити.
Копію ухвали направити засудженій ОСОБА_3 для відому.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а засудженим - протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1