Справа № 699/1338/18
Номер провадження № 1-кс/699/256/18
про обрання запобіжного заходу
05.12.2018 року м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області клопотання у кримінальному провадженні № 12018250190000680, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018250190000680 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Вказане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину проти власності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Зокрема, наявні ризики, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки на даний час у суді відносно нього розглядається кримінальна справа за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 115 КК України, що посилює ймовірність застосування до нього реальної міри покарання; незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні, частина з яких є особами похилого віку; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має постійного місця проживання, джерел для існування, а також має негативну репутацію.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання з підстав, викладених у ньому. Додатково вказав, що жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти ризикам, які вказано слідчим, а стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не перешкоджає утриманню його під вартою. Також зазначив, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 115 КК України, перебуває на розгляді в Уманському міськрайонному суді Черкаської області. Не зважаючи на вказане, ОСОБА_4 вчинив новий злочин, який класифікується як тяжкий. Низький рівень майнового стану, непридатність його житла для проживання у зимовий період та схильність до зловживання алкогольними напоями створює передумови для вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що визнає вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який ним вчинено у стані алкогольного сп'яніння. Також підтвердив факт розгляду Уманським міськрайонним судом Черкаської області кримінальної справи за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 115 КК України. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою його реєстрації - АДРЕСА_1 . Додатково пояснив, що має утримувати батька, який з ним проживає, вказавши, що джерелом засобів до існування буде пенсія батька. Крім того, зобов'язувався у подальшому не вживати спритні напої та не вчиняти інших злочинів.
Захисник ОСОБА_5 , повноваження якого у даному кримінальному провадженні підтверджено ордером серія ЧК № 84581 та дорученням регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області від 03.12.2018 року № 023-0001842, вказав, що заперечує проти задоволення клопотання слідчого, через його необґрунтованість. Зокрема, вказав, що ОСОБА_4 є таким, що не має судимостей, оскільки попередні його судимості вважаються погашеними відповідно до діючого законодавства. Крім того, вказав, що ризики, наведені стороною обвинувачення дозволяють обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту у вечірній час доби.
Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, вивчивши вказане клопотання, а також матеріали, які додані до нього, вважаю, що наявні достатні підстави для його задоволення.
Відповідно до змісту положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12018250190000680, відомості про яке 03.12.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 121 КК України.
Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження стало повідомлення сільського голови про виявлення тіла ОСОБА_7 у його власному домоволодінні.
За результатами проведеного досудового розслідування даного кримінального провадження 03.12.2018 року слідчим оголошено підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме - заподіяння умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КПК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 02.11.2018 року, протоколом допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , яким не заперечується факт вчинення вказаного кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваному ОСОБА_4 повних 30 років, він не має постійного місця роботи, має негативну репутацію за місцем проживання, низький рівень майнового стану. Відомостей про стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , який би унеможливлював утримання його під вартою, учасниками кримінального провадження суду не надано.
Відповідно до довідки № 151, виданої 03.12.2018 року Корсунь-Шевченківською центральною районною лікарнею, ОСОБА_4 перебуває на обліку у психіатра.
Згідно змісту довідки виконавчого комітету Карашинської сільської ради від 03.12.2018 року № 554 та акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 03.12.2018 року будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , не придатний для проживання та у ньому ніхто на час обстеження не проживає.
Доводи сторони обвинувачення щодо наявності у ОСОБА_4 судимостей слідчим суддею оцінюються критично, оскільки попередні його судимості вважаються знятими та погашеними.
Також критично оцінюються доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_4 на утриманні батька похилого віку, оскільки докази цього не надано.
Оцінюючи обґрунтованість ризиків вказаних у клопотанні, слідчий суддя вважає, що не всі вони знайшли своє підтвердження.
Так, критичній оцінці підлягають доводи щодо наявності ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадження, які у тому числі є особами похилого віку, оскільки доказів таких фактів не даного. Крім того, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що лише 1 свідок має вік понад 70 років, інші не старше 55 років.
Також слідчим суддею критично оцінюється ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки хоча він і підозрюється у вчинені тяжкого злочину, покарання за яке передбачення тривале ув'язнення, його поведінка не дає підстав стверджувати про такі його наміри.
Водночас цілком реальним є ризик вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, передумовами для якого є спосіб його життя, відсутність стійких соціальних зв'язків та джерел для існування.
Положеннями ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З огляду на вказане, вважаю, що оскільки об'єктивно існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення є достатньою підставою для обрання відносно нього найбільш сурового запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (тридцять) днів, тобто до 03.02.2019 року включно, який є достатнім для завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки вказане зумовлено об'єктивною необхідністю, та буде співмірним з існуючим ризиком, відповідає особі підозрюваного, а також ступеню тяжкості оголошеної підозри, і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування.
З урахуванням вказаного та встановлених у судовому засіданні обставин, вважаю, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми, оскільки не можуть запобігти доведеному під час розгляду ризику.
Вказане обумовлено тим, що оскільки ОСОБА_4 перебуває на обліку у психіатра, то він не в повній мірі спроможний до об'єктивного повноцінного самоконтролю, що виключає можливість застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Крім того, відсутні передумови до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки жодних клопотань такого змісту від осіб, які б заслуговували на довіру, до органів досудового розслідування та слідчого судді не надходило.
Вирішуючи питання щодо можливості до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчим суддею враховано те, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2018 року у ході розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на 2 місяці. Однак застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, хоча строк його дії на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення закінчився, не запобіг ризику вчинення ним нового кримінального правопорушення, підозру у вчиненні якого йому оголошено 03.12.2018 року.
Оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто злочину, який спричинив загибель людини, враховуючи положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю недоцільним визначити йому розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Корсунь-Шевченківського відділення Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 лютого 2019 року включно, та негайно взяти його під варту в залі суду.
Копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Черкаського слідчого ізолятору УДПтС України в Черкаській області для виконання в частині утримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вказаної ухвали.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 10.12.2018 року о 9 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1