Справа № 636/4066/18
Провадження № 2/636/2045/18
10 грудня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,
секретаря судового засідання Шикової К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 3000 грн. щомісячно, тобто по 1500 грн. на кожну дитину, починаючи з дня подання позову до суду до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у сторін є спільні діти, які проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча зобов'язаний виконувати свої обов'язки з утримання дітей, працює, але не офіційно та отримує постійний дохід, який повністю витрачає на свої потреби, інших осіб на своєму утриманні не має.
Сторони у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, в яких позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, а відповідач проти розміру аліментів заперечував та просив стягнути з нього аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.
Перевіривши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який 06.03.2018 розірваний Чугуївським міським судом Харківської області, що підтверджується рішенням суду у справі № 636/369/18 (провадження № 2/636/668/18) (а.с. 7).
Згідно наданих копій свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 255062 та серії 1-ВЛ № 311438, сторони від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які згідно довідки Чкаловської селищної ради Чугуївського району № І-1216/01-02-ОС від 17.09.2018 проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні (а.с. 8-10).
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 та ст. 183 СК України за рішенням суду грошові кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, розмір яких визначається судом.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону - передбачено статтею 184 СК України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2018 року складає 1 492 гривні, з 1 липня - 1 559 гривень, з 1 грудня - 1 626 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
При винесенні рішення суд враховує наступні обставини: діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні, відповідач не є пенсіонером чи інвалідом, офіційно працює, на підтвердження чого ним надана довідка про доходи, відомості про наявність інших осіб, які знаходяться на його утриманні та на яких сплачує аліменти, не надав.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд вважає доведеним той факт, що діти - проживають разом із позивачем, між сторонами не досягнуто домовленостей щодо розміру матеріальної допомоги, яку має надавати відповідач на утримання дітей, тому у сукупності наведених обставин з урахуванням положень ст. 84 Сімейного кодексу України є підстава для стягнення аліментів.
Враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, а також виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, яка визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, виходячи з встановлених дійсних обставин справи та враховуючи матеріальне становище платника аліментів, який працює та отримує постійний дохід у вигляді заробітної плати, відсутність відомостей про наявність у нього інших осіб, які б знаходилися на його утриманні, матеріальне становище позивача та дітей, а також те, що відповідач обґрунтованих заперечень щодо розміру аліментів не надав, хоча мав таку можливість, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1350 грн. на утриманні старшої дитини і у розмірі 1250 грн. на утримання меншої дитини щомісяця до досягнення дітьми повноліття, виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дітей, оскільки прожитковий мінімум, згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, тому обмежувати розмір аліментів лише розміром прожиткового мінімуму доходів суд вважає неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ст. 80 та ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави у розмірі 704,80 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який народився 17 грудня 1980 року у с. Чкаловське, Чугуївського району, Харківської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 1-ТравняАДРЕСА_1, працюючого у Агрофірмі «Лебежанська», на користь ОСОБА_1, яка народилася 05 жовтня 1980 року у с. Лімна, Турківського району, Львівської області, проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп. та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 27 вересня 2018 року до повноліття дітей.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який народився 17 грудня 1980 року у с. Чкаловське, Чугуївського району, Харківської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 1-ТравняАДРЕСА_1, працюючого у Агрофірмі «Лебежанська», судовий збір в дохід держави у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає виконанню негайно.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя -