Справа № 645/5900/18
Провадження № 2/645/2484/18
21 листопада 2018 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Шарка О.П
секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Індустріального об'єднання управління Пенсійного фонду України м.Харкова до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті надмірно сплаченої пенсії по втраті годувальника , ,
Позивач ОСОБА_3 об'єднання управління Пенсійного фонду України м.Харкова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просять суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті надмірно виплаченої пенсії у зв'язку з втратою годувальника у загальному розмірі 7004 грн. 83 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова, як пенсіонер та отримує пенсію як науковий працівник відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13.11.2015 року при введенні пенсійної справи у відповідність було встановлено, що в період з 01.05.2011 року по 30.11.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, нараховувалася невірна пенсія. Управління повідомило відповідачку про необхідність вирішення питання переплати пенсії, однак, ОСОБА_2 переплату не повернула. Виникнення переплати (зайво нараховані кошти ) ОСОБА_2 внаслідок програмної помилки, а саме приведення у відповідність середньомісячного заробітку) підтверджуються розпорядженням від 13.11.2015 року управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Переплата пенсії для ОСОБА_2 виникла не добровільно, а внаслідок програмної (рахункової) помилки, тому відповідачка, на думку позивача, має повернути таку переплату на користь управління, оскільки була повідомлена про факт переплати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним вище.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснила, що неправильне нарахування пенсії відбувалося не з її вини, кошти для повернення надмірно виплаченої пенсії у неї відсутні.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова, як пенсіонер та отримує пенсію як науковий працівник відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з розпорядження Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області внаслідок програмної (рахункової) помилки, а саме приведення у відповідність середньомісячного заробітку у ОСОБА_2 виникла переплата (зайво нараховані кошти) в період з 01.05.2011 року по 30.11.2015 року у загальному розмірі 7004 грн. 83 коп..
При зверненні до суду позивач посилається на положення статті 1212 ЦК України, як підставу стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів.
Частина 1 статті 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Водночас відповідно до положень статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що кошти були виплачені добровільно, однак, при її нарахуванні сталася програмна (рахункова) помилка.
Суду не надано доказів, що кошти виплачені внаслідок рахункової помилки чи недобросовісності відповідача. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 Цивільного кодексу України передбачені підстави за яких безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, а саме:
- заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
- інше майно, якщо це встановлено законом.
Таким чином, аналізуючи норми даної статті можна стверджувати, що законодавець встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки збоку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності збоку набувача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.07.2014 № 6-91цс14, а саме: за змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності збоку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 Цивільного кодексу У країни, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, переплата пенсії відповідачу виникла з вини позивача, таким чином, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 7004,83 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-81, 141, 263, 265, 352, 354, 430 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог Індустріального об'єднання управління Пенсійного фонду України м.Харкова до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті надмірно сплаченої пенсії по втраті годувальника - відмовити у повному обсязі
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2018 року.
Головуючий-суддя: