Справа № 645/1411/18
Провадження № 2/645/1257/18
22 листопада 2018 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді - Шарка О.П.
секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за навчання, ,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд про стягнення заборгованості по оплаті за навчання в сумі 5076 грн. 81 коп.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.10.2011 року № 542 відповідача ОСОБА_2 з 01.10.2013 прикріплено до кафедри ХНУВС для підготовки аспіранта денної форми навчання, що працюватиме над дисертацією поза ад'юнктурою за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право інформаційне право на платній основі. 05.10.2011 року між відповідачем та університетом укладено договір № 43/2011 про підготовку здобувача для захисту кандидатської дисертації. Згідно п. 1.1. договору Університет зобов'язується надавати Замовнику послуги з підготовки аспіранта, що працює над дисертацією навчаючись в аспірантурі Університету, а Замовник зобов'язується виконувати свої обов'язки за цим Договором та оплатити послуги за ціною, встановленою Договором. Згідно п. 3.2 договору Замовник зобов'язаний оплачувати освітню послугу щорічно у сумі 3807 грн. 61 коп. Проте, всупереч вимогам договору за період навчання оплата надходила не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Наказом ХНУВС від 27.02.2014 № 78 Відповідача відраховано у зв'язку з несплатою за навчання згідно з Інструкцією про організацію підготовки науково - педагогічних та наукових кадрів в установах МВС України, затвердженим наказом МВС України від 02 грудня 2013 року № 1177. Згідно Довідки-розрахунку оплати за надання освітніх послуг від 23.02.2018 № 4/274д загальна сума заборгованості на день звільнення Відповідача становить 5 076 грн. 81 коп. Відповідачу направлено Претензію від 15.08.2016 № 7/123 про необхідність здійснення оплати, що підтверджується реєстром на відправку кореспонденції № 180 від 19 серпня 2016 року, однак, така оплата проведена не була.
Представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду заперечення та відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що виконавцем по договору №43/2011 від 05.10.2011 року жодних передбачених договором послуг надано не було, то і підставі для здійснення подальших оплат також не було. Крім того, якщо виконавець по договору вважав, що не зважаючи на ненадання послуг оплату потрібно здійснювати, на думку відповідача, він мав можливість розірвати договір не чекаючи моменту, коли виникне заборгованість. Виконавець по договору своїми діями, а саме: ненаданням передбачених договором послуг та несвоєчасним розірванням договору сприяв штучному і безпідставному виникненню спору.
Відповідно до ч. 3 ст 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено матеріалами справи, наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.10.2011 № 542 Відповідача з 01.10.2013 прикріплено до кафедри ХНУВС для підготовки здобувача до захисту кандидатської дисертації, що працюватиме над дисертацією поза ад'юнктурою за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право на платній основі.
05.10.2011 між ОСОБА_2 (Замовником) та Університетом укладено договір № 43/2011 про підготовку здобувача для захисту кандидатської дисертації.
Згідно п. 1.1. договору Університет зобов'язується надавати Замовнику послуги з підготовки аспіранта, що працює над дисертацією навчаючись в аспірантурі Університету, а Замовник зобов'язується виконувати свої обов'язки за цим Договором та оплатити послуги за ціною, встановленою Договором.
Згідно п. 3.2 договору Замовник зобов'язаний оплачувати освітню послугу щорічно у сумі 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривня 61 копійка
Проте всупереч вимогам договору за період навчання оплата надходила не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з положеннями ст. 526Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, всупереч вимогам договору, оплата в повному обсязі не надходила, що підтверджується довідкою-розрахунком оплати за надання освітніх послуг від 23.02.2018 № 4/274д, відповідно якої загальна сума заборгованості на день звільнення Відповідача становить 5 076(п'ять тисяч сімдесят шість) грн. 81 коп.
Відповідачу направлено Претензію від 15.08.2016 № 7/123 про необхідність здійснення оплати, яка виконана відповідачем не була.
Наказом ХНУВС від 27.02.2014 № 78 Відповідача відраховано у зв'язку з несплатою за навчання згідно з Інструкцією про організацію підготовки науково - педагогічних та наукових кадрів в установах МВС України, затвердженим наказом МВС України від 02 грудня 2013 року № 1177.
Згідно п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України,у разіпорушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,якщо це встановлено договором або законом,або розірвання договору; 2)зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Вимогами ст. 629 ЦК України,передбачено, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі викладеного, вбачається, що умовами договору, укладеного між університетом та було обумовлено всі істотні умови договору, в тому числі умови щодо відрахування замовника з навчального закладу, при цьому відповідач була ознайомлена з умовами договору та погодилася з ними, про що свідчить підпис останньої в договорі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за навчання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 76, 81, 141, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 626, 629, 901, 903 ЦК України суд,-
Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за навчання - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2, іпн. НОМЕР_1, на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) заборгованість по сплаті за навчання у розмірі 50 76 грн. (п'ять тисяч сімдесят шість гривень).
Стягнути зі ОСОБА_2, іпн. НОМЕР_1, на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлений 30 листопада 2018 року
Головуючий-суддя: