Справа № 645/6423/18
Провадження № 1-кп/645/713/18
21 листопада 2018 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
встановив:
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 24.11.2018 року.
Судовий розгляд справи триває, у зв'язку з неявкою в судове засідання захисника обвинуваченого, суд вважає необхідним відкласти судове засідання, визначивши дату наступного судового засідання з урахування технічної можливості етапування осіб, що тримаються під вартою, до приміщення суду, зайнятості учасників процесу до 06.12.2018 року о 11 год. 00 хв.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строків тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження строків тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальні акти, суд приходить до наступного.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 24.11.2018 року.
На теперішній час судовий розгляд справи триває.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 4 до 6 років. Тобто злочин, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_4 , є тяжким за критерієм, визначеним ст.12 КК України.
В той же час суд наголошує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, однак у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження обраного запобіжного заходу, суд також виходить з даних, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів. Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливості з боку обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення.За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що обвинувачений ОСОБА_4 має стійку схильність до противоправної діяльності, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
постановив:
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 19 січня 2019 року.
Строк дії ухвали закінчується 19 січня 2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий-суддя ОСОБА_1