Справа № 643/3150/18
Провадження № 2/643/3317/18
03.12.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т. В.,
за участю секретаря судового засідання Насирової М.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі,
22.03.2018 Харківська міська рада звернулася до Московського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просила прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі №7580/04 від 02.08.2004 (далі за текстом - Договір оренди) шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі (далі за текстом - ОСОБА_4 угода) з 01.01.2014 у наданій позивачем редакції та стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради судові витрати.
В обґрунтування позову вказується, що у ОСОБА_3 був обов'язок укласти додаткову угоду з 01.01.2014, на підставі рішення ХМР від 03.07.2013 №1209/13, яким затверджено зміни до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер №6310137500:02:056:001, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Адигейська 11а, але відповідач ухилявся від укладення ОСОБА_4 угоди до Договору оренди.
Відповідачем до канцелярії суду подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій ним вказано на порушення позивачем строків позовної давності, з огляду на те, що обов'язок укласти додаткову угоду у відповідача, на думку позивача, виник у січні 01.01.2014 та не був укладений, чим порушено право позивача про що той дізнався в січні 2014 року і саме з цього моменту починається перебіг позовної давності, який сплинув 02.01.2017, відповідно до правил обрахунку строків.
Під час судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов та прийняти рішення, яким внести зміни до Договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди з 01.01.2014 у наданій позивачем редакції та стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради судові витрати.
Щодо строків позовної давності представник позивача заперечив їх застосування та надав пояснення, що відносини по Договору оренди є триваючими відносинами та, у зв'язку з цим до них не можуть бути застосовані строки позовної давності.
Крім цього, представником позивача вказано на те, що позивачем у 2015 році подано позов до суду, з приводу спірних правовідносин, який залишився без розгляду, що на думку представника позивача перериває строк позовної давності.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив залишити його без задоволення, з підстав його необґрунтованості та безпідставності та надав суду копію витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2018 №504/0/45-18, в якому розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер №6310137500:02:056:001 становить 2 862 176 (два мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі сто сімдесят шість) грн. 00 коп., а не 3 142 974 (три мільйони сто сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн., зазначених в наданій позивачем ОСОБА_4 угоді.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, розглянувши наявні докази встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
02.08.2004 між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №7580/04, за умовами якого ОСОБА_3 отримала у строкове платне користування до 01.05.2053 земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель промисловості, площею 0,1467 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Адигейська 11а (кадастровий №6310137500:02:056:001) (а.с. 16-22).
Пунктами 5, 9 зазначеного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою від 25.05.2004 становить 671 тис. 408 грн. Розмір щомісячної орендної плати становить протягом 2004 року - 909 грн 20 коп., протягом 2005 року - 1035 грн 09 коп., з 2006 року - 1188 грн 95 коп., протягом 2007 року 1398 грн. 77 коп.
Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) унаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору оренди землі).
Рішенням від 25.09.2013 № 1269/13 Харківська міська рада Харківської області затвердила Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та встановила, що зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди відповідно до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 19.12.2012 № 960/12.
Згідно з пунктом 3 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 25.09.2013 № 1269/13, зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.
Департамент земельних відносин Харківської міської ради Харківської області підготував додаткову угоду до договору оренди від 02.08.2004, за умовами якої змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати й зазначено, що ця оцінка відповідно до витягу з технічної документації від 14.112013 № 55 становить 3142 тис. 974 грн, а розмір орендної плати складає 4 % від її нормативної грошової оцінки й складає 150 тис. 862 грн. 75 коп. на рік або 12 тис. 571 грн 60 коп. на місяць.
У січні 2014 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради Харківської області направив ОСОБА_3 лист-пропозицію про зміну договору оренди землі та підписання додаткової угоди до договору оренди землі (а.с. 33).
Також ОСОБА_3 направлено лист-пропозицію про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до цього договору (а.с. 34).
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини перша, друга статті 21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вже зазначалось, згідно з пунктом 13 договору оренди розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) унаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.
Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено базову вартість одного квадратного метра землі міста Харкова у розмірі 291 грн 18 коп., яка отримана на підставі витрат на освоєння й облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Отже, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Позивачем в наданому суду проекті додаткової угоди вказано розмір нормативно-грошової оцінки у сумі 3 142 974 (три мільйони сто сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн., яка діяла на момент 2014 року.
Представником відповідача, надано суду нову нормативно-грошову оцінку земельної ділянки кад.№6310137500:02:056:001 від 17.05.2018 №504/0/45-18, в якому розмір нормативно-грошової оцінки землі складає 2 862 176 (два мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі сто сімдесят шість) грн. 00 коп.
Крім цього, відповідно до змісту позову, Харківська міська рада просить затвердити додаткову угоду з внесенням змін у пункти № 14 та №21, а саме:
«пункт 14 У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором;
стягується пеня у розмірі___відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.
пункт 21 Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду».
Вказані пункти внесені в редакцію ОСОБА_4 угоди на підставі постанові Кабінету міністрів України від 22.11.2017 №890 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 29.11.2017.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Крім цього, відповідно до положень частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
А тому, з огляду на вищевикладене та враховуючи, що законом прямо встановлено дату набрання змін або розірвання договору на підставі рішення суду та яке об'єднується з винесенням такого рішення, а також зміну нормативно-грошової оцінки земельної ділянки кад.№6310137500:02:056:001 та неможливість застосування зворотної сили нормативно-правових актів у часі позовні вимоги Харківської міської ради є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Щодо застосування строків позовної давності то суд відмовляє у задоволені заяви відповідача, з огляду на наступне.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
А тому, враховуючи необґрунтованість вимог позивача, суд відмовляє у застосуванні позовної давності.
Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12,13, 77-82, 89, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд
У задоволені позову Харківської міської ради ( м. Харків, майдан Конституції, 7) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про внесення змін до договору оренди землі № 7580/04 від 02.08.2004 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 10.12.2018.
Суддя: Т. В. Поліщук