Справа № 567/1431/18
10 грудня 2018 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
представника служби у справах дітей Острозької міської ради
ОСОБА_6
неповнолітнього ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог клопотання про застосування до неповнолітнього відносно неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кунів Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня Острозької загальоосвітньої школи 1-111 ступенів № 3, не одруженого, раніше не судимого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, примусових заходів виховного характеру
встановив
неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.09.2018 року, близько 16.00 год., діючи спільно із своєю сестрою ОСОБА_8 , знаходячись за місцем свого проживання, що у АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_9 , яка в той час спала, шляхом вільного доступу, таємно здійснив крадіжку золотого ланцюжка вагою 4,65 г вартістю 2885 грн. 46 коп. та золотого хрестика вагою 1г вартістю 620 грн. 53 коп., що знаходилися на шиї потерпілої.
В подальшому, неповнолітній ОСОБА_7 передав викрадене майно своїй сестрі ОСОБА_8 , яка в свою чергу розпорядилася ним на власний розсуд шляхом передання під заставу в ломбард. Таким чином неповнолітній ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 3505 грн. 99 коп.
Неповнолітній ОСОБА_7 , будучи допитаним в судовому засіданні, винним себе у скоєнні суспільно-небезпечного діяння визнав повністю та пояснив, що дійсно 18.09.2018 року, близько 16 години спільно із своєю сестрою ОСОБА_8 , за місцем свого проживання, що у АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_9 , спала, таємно здійснив крадіжку золотого ланцюжка та золотого хрестика, що знаходилися на шиї потерпілої. В подальшому передав викрадене майно своїй сестрі ОСОБА_8 , яка дала йому за це 400 грн.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилась, просила здійснювати розгляд клопотання у її відсутності, претензій до неповнолітнього ОСОБА_7 немає та в подальшому не буде мати.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 показала, що займається вихованням сина та має з ним довірливі стосунки і він її завжди слухається. Те, що сталося з її сином рахує прикрим непорозумінням та просить дати можливість йому виправитись, і в свою чергу обіцяє посилити за ним контроль.
Крім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_7 своєї вини в скоєному суспільно-небезпечному діянні, вина його доведена зібраними та перевіреними в залі суду доказами.
Згідно розрахунку здійсненого на основі крединого договору № 4018091806 від 18.09.2018 загальна вага ланцюжка (золото проба 585 становить 4,65 г, загальна вага хрестика золото проба 585 становить 1 грам). Відповідно загальна варість викрадених виробів становить 3505 грн.99 коп.
Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що суспільно небезпечне діяння мало місце, скоїв його неповнолітній ОСОБА_7 , та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння до досягнення ним 14-річного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за ч.1 ст.185 КК України. При таких обставинах прокурор обґрунтовано просить застосувати до нього примусові заходи виховного характеру.
ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 6 ).
ОСОБА_7 за місцем проживання та навчання характеризується позитивно(а.с.48-52).
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 2 від 15.05.2016, примусові заходи виховного характеру застосовують лише у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 97 КК України, до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч.2 ст.97 КК України) та при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч.1 ст.105 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
У даному випадку суд, відповідно до п.3 ч.2 ст.105 КК України, застосовує до неповнолітнього такий примусовий захід виховного характеру, як застереження.
Відповідно до ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує те, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), разом з тим на момент скоєння умисного суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_7 виповнилось повних 13 років, тобто він не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за вчинене діяння.
Враховуючи обставини провадження, те, що ОСОБА_7 на даний час навчається Острозької загальоосвітньої школи 1-111 ступенів № 3, позитивно характеризується по місцю навчання, дані про сім'ю, умови життя, виховання, ставлення неповнолітнього до вчиненого, рівень його розвитку, думку представника служби у справах дітей, суд вважає, що до останнього може бути застосований примусовий захід виховного характеру, а саме застереження.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.97, 105 КК України, ст.ст. 497, 500-501 КПК України, суд
постановив
застосувати до неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.185 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.
Речові докази- золотий ланцюжок вагою 4,65 г вартістю 2885 грн. 46 коп. та золотий хрестик вагою 1г вартістю 620 грн. 53 коп. вважати повернутими потерпілій ОСОБА_9 .
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1