Вирок від 06.12.2018 по справі 564/3293/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3293/18

06 грудня 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, державних нагород та пільг не маючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 337 КК України

за участю сторін кримінального провадженння:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5 .

Судовим слідством суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , являючись військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки військово-лікарської комісії №45/псс/8 від 23.05.2018 визнаний здоровим та придатний до військової служби. Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.04.20198 року №М-364 ДСК, призваний на навчальні збори, про що був належним чином повідомлений та відповідно ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» особисто під підпис 17.05.2018 року отримав повістку про необхідність прибуття на 1 серпня 2018 року на 8 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_1 , на відправку у складі команди № НОМЕР_2 для проходження військових навчальних зборів в АДРЕСА_1 .

Проте, діючи умисно, всупереч вимогам Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від навчальних зборів, без поважних причин, не з'явився 01.08.2018 року на 8 год. до Костопільського районного комісаріату, у зв'язку іх чим ухилився від навчальних зборів.

Дані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 337 КК України, як ухилення військовозобов'язаного від навчальних зборів.

Під час досудового розслідування між прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6 , підозрюваним ОСОБА_3 та його захисником ОСОБА_5 , 21 листопада 2018 року укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 337 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч 2 ст. 337 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе виним віднесений до злочинів невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 та ст. 473 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди, судом з'ясовувалось питання щодо можливої подачі обвинуваченим скарг.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та інтересам держави та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Угоду від 21 листопада 2018 року по кримінальному провадженню №12018180150000498 про визнання винуватості укладеної між прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6 , підозрюваним ОСОБА_3 , його захисником адвокатом ОСОБА_5 - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 337 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляцiя до Рівненського апеляцiйного суду через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяОСОБА_1

Попередній документ
78434071
Наступний документ
78434074
Інформація про рішення:
№ рішення: 78434072
№ справи: 564/3293/18
Дата рішення: 06.12.2018
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Костопільський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів