10 грудня 2018 року м. Кремінна
Справа № 414/2627/18
Провадження № 2/414/646/2018
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ОСОБА_2 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що витратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів (минула назва - Ватутіна), 48. За вказаною адресою зареєстрований племінник позивача ОСОБА_3, який у 2016 році виїхав з м. Кремінна Луганської області і по теперішній час у цьому будинку не проживає. На даний час позивачу невідомо, де наразі перебуває відповідач, його адреса позивачу також невідома.
В той же час, факт реєстрації відповідача перешкоджає позивачу у реалізації її права власності на вказаний будинок, у зв'язку з чим позивач просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним жилим приміщенням.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, зазначивши, що не заперечує проти винесення заочного рішення, а також пояснила, що зареєструвала свого племінника ОСОБА_3 у власному будинку за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів, 48, однак останній у 2016 році виїхав закордон та не проживає за вказаною адресою, а також відмовляється приїхати та виписатися добровільно. Наразі у позивача є необхідність оформити субсидію на сплату житлово-комунальних послуг, однак цьому перешкоджає факт реєстрації відповідача у її будинку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ним не повідомлялися, відзиву на позову він не подав, а позивач не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3, який є племінником їх сусідки ОСОБА_2, зареєструвався у будинку останньої взимку 2016 року за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів, 48, однак фактично у цьому будинку не проживав, оскільки у цьому ж році виїхав до Російської Федерації, і більше вони його не бачили.
Заслухавши позивача та свідків, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Коршунова) на підставі рішення Кремінського народного суду від 06.12.1982 у справі № 2-697 набула права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів (минула назва - Ватутіна), 48, що також підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 137224155 від 11.09.2018 та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00006414459 від 12.11.2010 (а.с. 7, 8, 9, 10).
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 5462 від 05.09.2018, виданої адміністратором відділу адміністративних послуг виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області, позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою також зареєстрований племінник позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
З довідки від 20.05.2018, підписаної депутатом та секретарем Кремінської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 фактично не проживає за місцем своєї реєстрації за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів, 48 (а.с. 12).
Як зазначається у ст. 72 Житлового кодексу Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316, 319 ЦК), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, оскільки це не відповідає характеру спірних правовідносин. У зв'язку з цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів, 48, в якому залишається зареєстрованим її племінник - відповідач ОСОБА_3, що позбавляє позивача права вільно розпоряджатися належною їй власністю.
Враховуючи зазначені обставини, а також той факт, що ОСОБА_3 без поважних причин не проживає за адресою своєї реєстрації понад рік, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні довідкою щодо встановлення факту проживання від 20.05.2018 та показаннями свідків, суд дійшов висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням за місцем реєстрації, а тому позов підлягає повному задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_3 (паспорт серії ЕЛ № 026864; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), про визнання особи такою, що витратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пров. Визволителів (минула назва - Ватутіна), 48.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Безкровний