10.12.2018 року Провадження №2-а/425/125/18
Справа №425/3464/18
місто Рубіжне, Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області рядового поліції Сергєєва Павла Андрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
встановив:
08 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області рядового поліції Сергєєва Павла Андрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення щодо притягнення її до адміністративної відповідальності шляхом винесення 01.11.2018 постанови серії ВР № 313971 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (3-8).
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.11.2018 даний адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу семиденний строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків (15-16).
20 листопада 2018 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків в позовній заяві з оригіналом копії постанови серії ВР № 313971 від 01.11.2018 (а.с. 19-20, 21).
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.11.2018 відповідачем було складено постанову серії ВР № 313971 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
В постанові зазначено, що 01 листопада 2018 року о 17 год. 20 хв. в місті Рубіжне на вулиці Володимирська, 47, водій керуючи транспортним засобом наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи не знизив швидкість і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, чим порушив п. 18.1 ПДР України.
Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам, оскільки в зазначений день вона дійсно рухалася на своєму автомобілі HYUNDAY ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1, по вулиці Володимирській у місті Рубіжне Луганської області та поблизу дому № 47 була зупинена працівниками поліції, які повідомили їй, що причиною зупинки є порушення нею Правил дорожнього руху, тобто що вона начебто не надала дорогу пішоходам на пішохідному переході. Позивач пояснила, що не згодна з даним звинуваченням, на її думку пішоходи переходили дорогу в 20-30 метрах від нерегульованого пішохідного переходу, тобто у невстановленому місці, але поліцейський на це не відреагував та склав постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, яка має чисельні порушення процедури розгляду справи.
Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 313971 від 01.11.2018 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с. 3-8).
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області рядового поліції Сергєєва Павла Андрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 24-25).
06 грудня 2018 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшли письмові пояснення позивача, в яких позивач зазначає, що відповідач на її думку не має жодного доказу скоєння нею адміністративного правопорушення, а тому вона вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 313971 від 01.11.2018 та закрити справу про адміністративне правопорушення (а.с. 39-40).
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце його проведення повідомлялася належним чином, надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала та просить суд розглянути справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву у визначений судом строк не надав, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та відеозапис з місця події від 01.11.2018 (а.с. 31, 32).
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.
Судом встановлено, що поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області рядовим поліції Сергєєвим П.А. було винесено постанову серії ВР № 313971 від 01.11.2018 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (копія постанови - а.с. 13, 21, 22).
З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис подій, зроблений 01.11.2018 за допомогою службової нагрудної відеокамери на одязі поліцейських, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи і записані на dvd-диску (а.с. 32).
За результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що транспортний засіб HYUNDAY ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача рухається по вулиці Володимирська міста Рубіжне і в цей час за її автомобілем в темряві люди переходять проїзну частину автомобільної дороги. Після зупинки, позивач пояснила працівникам поліції, що не бачила пішоходів, та у подальшому буде більш уважною при керуванні транспортним засобом, але потім у процесі розмови з поліцейським позивач стала казати, що не визнає дане правопорушення, тому що на її думку пішоходи переходили проїжджу частину у невстановленому місці.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.10 ПДР України визначає поняття:
пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч;
проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Відповідно до п. 4.16. (а) ПДР України пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
Згідно з п. 18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення від 01.11.2018 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 гривень (а.с. 13, 21, 22).
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що доказом в справі згідно ст. 251 КУпАП є відеозапис порушення з нагрудних відеокамер на одязі поліцейських.
Але, з наданого відповідачем відеозапису, який є дуже не якісним, не можливо встановити факт ненадання позивачем дороги пішоходам на пішохідному переході та взагалі неможливо встановити місце знаходження пішохідного переходу. Отже, жодних фактичних даних, які б давали можливість встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення на момент складання постанови, відповідачем не надано, що не дає можливості перевірити достовірність обставин, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів позивача про порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративне порушення, суд дійшов такого.
Згідно з Розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, справа про адміністративне правопорушення розглядається, зокрема, за місцем його вчинення, на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП виноситься на місті вчинення адміністративного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з Розділом ІV зазначеної Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови вручається під підпис. У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
Суд не приймає доводи позивача про порушення її прав тим, що справа була розглянута в місці його вчинення, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати справи про таке порушення, оскільки відповідно до зазначених нормативних актів розгляд цих справ здійснюється на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Посилання позивача на те, що її було позбавлено можливості скористатися своїми правами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є повністю необґрунтованими. З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що позивач не заявляла будь-яких клопотань під час розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення, в той час як інспектор роз'яснив їй всі її права згідно Конституції України та КУпАП.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення; у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі ст. 139 КАС України у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 139, 229, 257-263, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області рядового поліції Сергєєва Павла Андрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити, постанову серії ВР № 313971 від 01.11.2018 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255,00 гривень - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційною інстанцією.
Позивач: ОСОБА_1, проживає за адресою: 93012, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.
Відповідач: поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області рядовий поліції Сергєєв Павло Андрійович, адреса місцезнаходження: 93100, вулиця Штейгерська, 8, місто Лисичанськ, Луганської області.
Суддя В.В. Москаленко