13.11.2018 Справа №607/22462/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 у м.Тернополі в залі суду під час підготовчого судового засідання, на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України у кримінальному провадженні №12012210010000488, -
встановив:
Прокурор заявив клопотання призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Сторона захисту та інші учасники заперечень і клопотань не заявили.
В обвинувальному акті вказано відомості, згідно переліку передбаченого ст.291 КПК України, тобто він відповідає вимогам закону. Отже, на підставі цього обвинувального акта необхідно призначити судовий розгляд кримінального провадження. Підстав для здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні немає.
ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого треба доручити органу пробації скласти досудову доповідь стосовно нього.
Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу для ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час. У клопотанні вказано, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 року у справі № 1-23/2003, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України. Лише у виключних випадках застосовується запобіжний захід тримання під вартою. Це грунтується на судовому рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко проти України», «Подвезько проти України» у яких суд зробив висновок, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, яка може не виправдати тримання під вартою. Необхідно врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання в с.Чоповичі Малинського району Житомирської області, де проживає однієї сім'єю із ОСОБА_6 і має на утриманні трьох малолітніх дітей ОСОБА_7 (2012 р.н.), ОСОБА_8 (2010 р.н.), ОСОБА_9 (2017р.н.), яких матеріально забезпечує. По місцю проживання він характеризується позитивно, бере участь в громадському житті, що підтверджується характеристикою виданою ігуменом чоловічого монастиря Казанської Ікони Божої Матері. Крім цього, варто врахувати, що обвинувачений щиро розкаюється у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв слідству та повністю відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_10 шкоду. Потерпіла у своїй заяві не заперечує проти зміни запобіжного заходу на більш м'який, що підтверджується копіями відповідних заяв потерпілої (оригінали перебувають в матеріалах кримінальної справи). Варто врахувати, що суворість покарання не є визначальним елементом під час оцінки ризику переховуватись від правосуддя, чи вчинення нових злочинів. Обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час перебуває під вартою і це значно знижує ризики передбачені ст.177 КПК України, а також те, що прокурорами попередньо не доведено наявність спроб обвинуваченого впливати на свідків та знищити речові докази.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що підтримує клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_3 пояснив, що він не заперечує щодо задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 на домашній арешт у нічний час.
Оскільки, прокурор не заявив письмового клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, підстав для прийняття такого рішення немає.
Враховуючи тяжкість злочину в якому обвинувачується ОСОБА_4 і те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано вагомі докази його винуватості, кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому злочину є повторність, суд прийшов до висновку про наявність ризику можливого вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Крім цього, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке суд вправі призначити, якщо прокурор доведе його винуватість, перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від правосуддя, що також є ризиком для даного провадження.
Враховуючи наведене до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід адекватний існуючим ризикам, яким може бути домашній арешт у нічний час. Отже, клопотання сторони захисту підлягає до задовлення.
Керуючись статтями 314 -315 КПК України, суд,-
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України на 23 листопада 2018 року в 8 год. 45 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою м.Тернопіль вул.Котляревського, 34.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
ОСОБА_4 змінити запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 , у період доби з 19 год. 00 хв. вечора до 08 год. 00 хв. ранку, на строк до 12 січня 2019 року включно.
ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду.
На ОСОБА_4 покласти обов'язки: прибувати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за викликом; здати на зберігання в Малинське ВП ГУНП в Житомирській області за місцем проживання паспорт для виїзду за кордон та інші наявні у нього документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, на строк до 12 січня 2019 року включно.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.
Копію ухвали надіслати до Малинського ВП ГУНП в Житомирській області для виконання в частині обліку ОСОБА_4 і встановлення йому електронного засобу контролю.
Доручити представнику персоналу органу пробації невідкладно скласти і надати суду досудову доповідь стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 .
Роз'яснити представнику персоналу органу пробації, що його права та обов'язки передбачені ст.72-1 КПК України і необхідність забезпечити обвинуваченому реалізацію права на участь у підготовці досудової доповіді шляхом надання інформації.
Копію ухвали надіслати до відповідного органу пробації Міністерства юстиції для виконання.
Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1