10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1787/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Гуцала М.І.
суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 (повний текст складено 08.06.2018), суддя І інстанції Шаповал М.М. по справі № 818/1787/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Сумській області від 05.11.2015 № 380 о/с в частині визначення йому, полковнику міліції ОСОБА_1, заступнику начальника центру - начальника відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС, вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 22 роки 06 місяців 16 днів; зобов'язавши Ліквідаційну комісію УМВС України в Сумській області визначити вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 32 роки 09 місяців 24 дні.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 05.11.2015 № 380 о/с в частині визначення полковнику міліції ОСОБА_1, заступнику начальника центру - начальника відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС, вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. яка становить 22 роки 06 місяців 16 днів.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) визначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1) вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням служби в Збройних Силах, яка становить 32 роки 09 місяців 24 дні.
Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про допущені порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення позовних вимог. Вимагаючи скасування рішення суду та прийняття нового про відмову у задоволенні позову, відповідач посилається на норми ч. 6 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей". На думку заявника апеляційної скарги, зазначені норми права підтверджують відсутність підстав для врахування служби в армії при виплаті одноразової грошової допомоги позивачу.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 04.12.2018. Разом з тим, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата складання його повного тексту. Повний текст постанови суд апеляційної інстанції складає з дотриманням строків, визначених ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.
В ході судового розгляду було встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1, у період з 05.08.1982 по 04.10.1992 проходив службу в Збройних Силах, а в період з 19.04.1993 по 05.11.2015 - в органах внутрішніх справ.
Наказом УМВС України в Сумській області від 05.11.2015 № 380 о/с (а.с. 6) полковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника центру - начальника відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС в Сумській області звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил на підставі п. 64 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за віком). У наказі зазначалося, що станом на 05.11.2015 стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років у календарному обчисленні становив 32 роки 09 місяців 24 дні, проте вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 22 роки 06 місяців 16 днів, а вислуга років для призначення пенсії - 36 років 08 місяців 21 день.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, дійшов висновку, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, до якої повинна бути врахована служба в Збройних Силах, оскільки при звільненні з неї він не отримав одноразову грошову допомогу.
Колегія суддів, не погоджуючись з наявністю підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходить з положень діючого на час спірних правовідносин сторін законодавства України.
Згідно вимог ст. 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII), в редакції на день звільнення позивача з органів внутрішніх справ, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393), в редакції на день звільнення позивача з органів внутрішніх справ, було передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Отже, вказаною нормою права визначено обов'язковість врахування часу проходження позивачем військової служби саме для призначення пенсій за вислугу років, а не для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Умови виплати такої допомоги були визначені ст. 9 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час першого звільнення позивача зі Збройних Сил України вперше), згідно якої військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, частиною 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції на час першого звільнення) було передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.
Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній з 01.01.2007, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідні положення зазначені в п. 10 Постанови № 393 (в редакції, чинній станом на день звільнення позивача з органів внутрішніх справ), згідно яких одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
Як було встановлено в ході судового розгляду, при попередньому звільненні зі служби позивач набув права на допомогу, передбачену п. 10 Постанови №393, за період служби з 05.08.1982 по 04.10.1992.
Таким чином, враховуючи зазначені вище норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України та ту обставину, що позивач повторно звільнений зі служби, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу належить до виплатити одноразова грошова допомога за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, тобто з 19.04.1993 по 05.11.2015, незалежно від факту отримання чи неотримання останнім вказаної допомоги при звільненні вперше. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.09.2018 у справі №802/528/16-а.
Вищевикладене свідчить про правомірність оскаржених дій відповідача щодо визначення вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні, 22 роки 06 місяців 16 днів, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог норм матеріального права, підлягають задоволенню вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування рішення суду та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду судового рішення та норми ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 по справі № 818/1787/18 скасувати.
Прийняти нове судове рішення по справі №818/1787/18, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал
Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 10.12.2018.