29 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3663/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Макаренко Я.М. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариство з обмеженою відповідальнісю "Ков'ягівське" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі № 820/3663/18, суддя Бабаєв А.І., м. Харків
за позовом товариства з обмеженою відповідальнісю "Ков'ягівське"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ков'ягівське" (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ від 10.01.2018 року №106 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ков'ягівське";
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2018 року № 00000711402 та від 15.02.2018 року № 00000721402.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо протиправності оскаржуваного наказу та податкових повідомлень-рішень.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято наказ №106 від 10.01.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ков'ягівське".
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі наказу №106 від 10.01.2018 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ков'ягівське" (податковий номер 05521620) з питань контролю за дотриманням податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.
За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ков'ягівське" (податковий номер 05521620) з питань контролю за дотриманням податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2014 року по 31.12.2016 року" №276/20-40-14-02-08/05521620 від 26.01.2018 року (надалі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Ков'ягівське":
- пп.135.5.4. п.135.5. ст.135, пп.138.10.2. п.138.10 ст.138, пп.139.1.7, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 152.1. ст.152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI підприємством занижено податок на прибуток за період 2014 рік у загальній сумі 123084 грн.;
- пп.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 558931 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 158832 грн. та за 2016 рік в сумі 400099 грн.;
- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 645754 грн., в тому числі за січень 2015 року у сумі 12000 грн., за лютий 2015 року у сумі 369 грн., за березень 2015 року у сумі 51271 грн., за липень 2015 року у сумі 46120 грн., за серпень 2015 року у сумі 24080 грн., за вересень 2015 року у сумі 12600 грн., за жовтень 2015 року у сумі 560 грн., за листопад 2015 року 8480 грн., за грудень 2015 року у сумі 24960 грн., за січень 2016 року у сумі 8480 грн., за лютий 2016 року у сумі 268232 грн., за квітень 2016 року у сумі 22995 грн., за липень 2016 року у сумі 68647 грн., за серпень 2016 року у сумі 2000 грн., за листопад 2016 року у сумі 19331 грн., за грудень 2016 року у сумі 65629 грн.
- порушення в частині недотримання встановленого порядку, а саме неповного відображення відомостей та порушення порядку заповнення податкового розрахунку за І квартал 2014 року, чим порушено п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI з змінами та доповненнями.
На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 00000711402 від 15.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 682015,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 130795,75 грн.;
- № 00000721402 від 15.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 645754,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 161438,50 грн.
Позивач, вважаючи наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та податкові повідомлення - рішення протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
В апеляційній скарзі доводи позивача про протиправність наказу ГУ ДФС у Харківській області №106 від 10.01.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ков'ягівське" грунтуються на тому, що зазначений наказ прийнято на момент дії обмеження проведення відповідачем перевірок, встановленого відповідно до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Разом з цим, статтею 3 вказаного Закону встановленні виключні підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Між тим, посилання позивача на зазначений Закон, як на джерело правового регулювання спірних правовідносин, є безпідставним, з огляду на наступне.
За приписами статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Враховуючи, що норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.
Зазначена правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 820/1029/18, висновки якої, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія враховує при виборі та застосуванні до спірних правовідносин норм права.
Таким чином, доводи позивача про протиправність оскаржуваного наказу з підстав прийняття його в період дії мораторію є безпідставними.
Інших підстав, з яких позивач вважає наказ протиправним, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області №106 від 10.01.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ков'ягівське".
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області за результатом перевірки господарських відносин ТОВ "Ков'ягівське" з ТОВ "Трайгон-Елеватор" та нерезидентом Trigon Agri A/S.
Відповідно до висновків податкового органу, по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Трайгон-Елеватор" та нерезидентом Trigon Agri A/S. відсутній факт реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, позивачем безпідставно сформовано витрати за цими взаємовідносинами та податковий кредит.
Надаючи оцінку висновкам контролюючого органу, колегія суддів виходить з того, що правові наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.
Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Згідно підпункту 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
При цьому, економічний ефект не обов'язково повинен спостерігатися негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Ков'ягівське" та ТОВ "Трайгон-Елеватор" було укладено договір №010713КВ від 01.07.2013 року про надання послуг. Також було укладено додаткову угоду №1 від 01.05.2012 року до договору №010713КВ від 01.07.2013 року.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Ков'ягівське" доручає, а ТОВ "Трайгон-Елеватор" зобов'язується надати комплекс послуг: зокрема, надання консультаційних послуг по доопрацюванню рахунків відповідної форми для ведення бухгалтерського обліку у відповідності з потребами управлінського обліку; надання консультаційних послуг по розробці облікової політики підприємства у відповідності з потребами управлінського обліку; надання консультаційних послуг по розробці і впровадженню системи управлінської і фінансової звітності підприємства; надання консультаційних послуг по розробці системи бюджетів і фінансових планів для підприємства; надання консультаційних послуг з підготовки управлінської звітності для внутрішнього користування керівниками і засновниками підприємства (звіт про прибутки и збитки, баланс) у встановленій формі; надання консультаційних послуг щодо складання калькуляції (планової і фактичної) собівартості послуг елеватора з метою недопущення збитків; надання консультаційних послуг щодо складання калькуляції (планової і фактичної) доходів від послуг елеватора з метою розрахунку оптимальних цін на вказані послуги; надання консультаційних послуг по роботі з новою системою управлінського обліку і фінансової звітності, атестація персоналу підприємства; проведення консультаційних семінарів з працівниками фінансово-економічної, технічної, і інших виробничих структур; надання консультаційних послуг щодо розробки структури звіту про рух грошових коштів і впровадження системи відслідковування грошових потоків з метою своєчасного фінансування і оптимізації грошових потоків; надання консультаційних послуг по технічному регламенту зернового складу і методам перевірки відповідності; надання консультаційних послуг по розробці кадрової політики підприємства; надання консультаційних послуг по розробці посадових інструкцій для всіх підрозділів підприємства; надання консультаційних послуг по програмі « 1С:Підприємство 8»; надання консультаційних послуг по прийомці, обробці, зберіганню, відгрузці зерна; надання консультаційних послуг по формуванню партій зерна із врахуванням вимог ДСТУ, ГОСТ, експортних контрактів і по практичному виконанню процедур по визначенню якості зерна; надання консультаційних послуг по розрахункам з контрагентами, по зачистці партій; надання консультаційних послуг при виникненні спірних питань щодо якості і арбітражних дослідженнях; надання консультаційних послуг щодо ефективного використання автотранспорту, розрахунку вартості послуг автоперевезення; надання консультаційних послуг щодо оптимізації матеріальних витрат при використанні автотранспорта; надання консультаційних послуг з приводу юридичних аспектів роботи підприємства, в тому числі аналіз договорів, складання проектів договорів, узгодження внесення змін в типові договори з контрагентами, аналіз запитів від державних органів на предмет їх законності, підготовка проектів юридичних документів, листів, участь в судових засіданнях, інформування про зміни в законодавстві України і т.д. по мірі необхідності Замовника; представництво інтересів Замовника у всіх судових інстанціях, в тому числі складати і подавати позовні заяви, відзиви і клопотання; складати і подавати від імені Довірителя апеляційні скарги і касаційні скарги на рішення, ухвали і постанови судів; складати і подавати заяви про перегляд рішень, ухвал і постанов по ново виявленим обставинам; оскаржувати судові рішення в установленому законом порядку; знайомитись з матеріалами справи, робити з них виписки, робити копії, брати участь в судових засіданнях від імені Замовника; заявляти відвід судді, подавати докази, приймати участь в дослідженні доказів; подавати клопотання, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу; давати усні і письмові пояснення суду, надавати свої доводи і міркування щодо всіх питань, що виникають в ході судового процесу; отримувати і надавати необхідні довідки і інші документи, змінювати підстави і предмет позову; збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог; представляти інтереси замовника в органах державної виконавчої служби; інформаційно-технічні консультаційні послуги, в тому числі абонентське обслуговування комп'ютерів в кількості 12 люд/год на місяць, сервера в кількості 10 люд/год на місяць, абонентське супроводження програми 1С8 в кількості 3 люд/год, корпоративної мережі в кількості 4 люд/год на місяць, а також абонентські консультаційні послуги з питань підвищення ефективності комп'ютерної системи, навчання азам комп'ютерної грамотності, по роботі з офісною комп'ютерною технікою засобами Skype і телефон в кількості і люд/год на місяць, а також інші види послуг, які не передбачені абонентським обслуговуванням або ж перевищують обумовлену кількість годин по абонентському обслуговуванню.
На підтвердження виконання умов договору, ТОВ "Ков'ягівське" та ТОВ "Трайгон-Елеватор" було підписано акти надання послуг від 31.01.2014 року, від 28.02.2014 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 30.05.2014 року, від 27.06.2014 року, від 31.07.2014 року, від 29.08.2014 року, від 30.09.2014 року, від 31.10.2014 року, від 28.11.2014 року, від 25.12.2014 року, від 30.01.2015 року, від 27.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року, від 29.05.2015 року, від 30.06.2015 року, від 31.07.2015 року, від 31.08.2015 року, від 30.09.2015 року, від 30.10.2015 року, від 30.11.2015 року, від 16.12.2015 року, від 29.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, від 29.04.2016 року, від 31.05.2016 року, від 30.06.2016 року, від 29.07.2016 року, від 29.07.2016 року, від 27.09.2016 року, від 31.10.2016 року, від 30.11.2016 року, від 31.12.2016 року.
Згідно платіжних доручень № 22 від 15.01.2014 року, № 54 від 24.01.2014 року, № 140 від 14.02.2014 року, № 163 від 24.02.2014 року, №188 від 03.03.2014 року, №252 від 13.03.2014 року, №272 від 17.03.2014 року, №280 від 25.03.2014 року, №308 від 02.04.2014 року, № 377 від 16.04.2014 року, №409 від 23.04.2014 року, № 444 від 05.05.2014 року, №500 від 19.05.2014 року, №529 від 28.05.2014 року, № 541 від 03.06.2014 року, № 582 від 17.06.2014 року, № 611 від 25.06.2014 року, №623 від 03.07.2014 року, №701 від 18.07.2014 року, №738 від 28.07.2014 року, №764 від 04.08.2014 року, №819 від 15.08.2014 року, №963 від 16.09.2014 року, №1000 від 29.09.2014 року, № 1141 від 07.11.2014 року, №1229 від 03.12.2014 року, №1299 від 19.12.2014 року, №62 від 22.01.2015 року, №89 від 06.02.2015 року, №175 від 19.02.2015 року, №204 від 26.02.2015 року, № 222 від 05.03.2015 року, №228 від 06.03.2015 року, №278 від 18.03.2015 року, №315 від 27.03.2015 року, №336 від 02.04.2015 року, №375 від 15.04.2015 року, №425 від 29.04.2015 року, №551 від 28.05.2015 року, №848 від 05.08.2015 року, №861 від 10.08.2015 року, №883 від 19.08.2015 року, № 898 від 21.08.2015 року, №944 від 03.09.2015 року, №998 від 17.09.2015 року, №1030 від 29.09.2015 року, № 1056 від 05.10.2015 року, №1123 від 26.10.2015 року, №1198 від 17.11.2015 року, №1201 від 19.11.2015 року, №1275 від 04.12.2015 року, №1296 від 16.12.2015 року, №1342 від 28.12.2015 року, №1 від 05.01.2016 року, №17 від 19.01.2016 року, №55 від 02.02.2016 року, №119 від 16.02.2016 року, №135 від 18.02.2016 року, №213 від 15.03.2016 року, №216 від 16.03.2016 року, № 243 від 30.03.2016 року, №256 від 04.04.2016 року, №301 від 13.04.2016 року, №333 від 20.04.2016 року, №370 від 28.04.2016 року, №371 від 28.04.2016 року, №381 від 05.05.2016 року, №428 від 12.05.2016 року, №439 від 19.05.2016 року, №474 від 26.05.2016 року, №557 від 15.06.2016 року, №684 від 14.07.2016 року, №714 від 21.07.2016 року, №924 від 07.09.2016 року, №1002 від 26.09.2016 року, №1182 від 17.10.2016 року, №1211 від 21.10.2016 року, № 1274 від 03.11.2016 року, №1384 від 28.11.2016 року, №1386 від 29.11.2016 року, №1433 від 07.12.2016 року, №1491 від 20.12.2016 року, ТОВ "Ков'ягівське" було здійснено платежі за послуги згідно договору №010713КВ від 01.07.2013 року.
Також, між ТОВ "Ков'ягівське" та нерезидентом Trigon Agri A/S було укладено контракт про надання послуг від 27.01.2016 року.
Згідно п.1.1 вищевказаного контракту Trigon Agri A/S забезпечує проведення внутрішнього аудиту дотримання посадовими особами ТОВ "Ков'ягівське" внутрішніх процедур та регламентів, а саме: документального оформлення ТОВ "Ков'ягівське" виробничих затрат, проведення тендерів на поставку на користь ТОВ "Ков'ягівське" товарів, робіт, послуг, дотримання платіжної дисципліни.
ТОВ "Ков'ягівське" та нерезидентом Trigon Agri A/S було підписано акт приймання - передачі виконаних робіт від 31.03.2016 року згідно контракту про надання послуг від 27.01.2016 року.
Позивачем надано копію банківської виписки від 05.05.2018 року за січень-лютий 2016 року по валютному доларовому рахунку 26004386438, з якої не встановлено оплату за послуги аудиту по контракту від 27.01.2016 року.
Trigon Agri A/S надано звіт за результатами внутрішнього аудиту, згідно контракту про надання послуг від 27.01.2016 року укладеним між ТОВ "Ков'ягівське" та нерезидентом Trigon Agri A/S.
Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Разом з цим, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Частиною 4 ст. 308 кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Тому будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість формування витрат та які є передумовою їх формування. Такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мас намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений із врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
Умовою достовірності доказів щодо придбання послуг є перш за все конкретизація змісту, обсягу та результату цих послуг.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі по тексту - Положення) встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).
Згідно з п. 2.1. Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до п.2.3. Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Пунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи встановлено, що акти приймання-передачі робіт (надання послуг) за договором №010713КВ від 01.07.2013 року укладеним між ТОВ "Ков'ягівське" та ТОВ "Трайгон-Елеватор" не містять інформації, яка визначає зміст та обсяг господарської операції.
Кожен акт містить узагальнену інформацію стосовно наданих послуг протягом поточного місяця та відповідно до якого відсутня можливість визначити фактичну дату отримання послуг, прізвища осіб, які безпосередньо здійснюють господарську операцію, а саме хто надає консультацію та кого консультують.
Таким чином, вказані акти не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.
При цьому, позивачем не надано документів (звітів тощо), що підтверджують фактичне отримання консультаційних послуг.
В суді апеляційної інстанції позивачем надано докази про відрядження представників контрагентів позивача для надання консультативних послуг за договорами. При цьому, позивачем доказів поважності не подання цих доказів до суду першої інстанції також не надано.
Таким чином, вказані докази колегією суддів до уваги не приймаються.
Акт приймання-передачі робіт від 31.03.2018 року та звіт за результатами внутрішнього аудиту згідно контракту про надання послуг від 27.01.2016 року укладеним між ТОВ "Ков'ягівське" та нерезидентом Trigon Agri A/S не містять інформації, яка надає можливість визначити зміст та обсяг господарської операції, відсутні дані, яким чином та яка саме інформація передана нерезиденту для проведення аудиту, не визначають конкретні дії (конкретний перелік наданих послуг), а містять лише загальні назви.
Надана позивачем електронна переписка між ТОВ "Ков'ягівське" та Trigon Agri A/S, ТОВ "Трайгон-Елеватор" не є первинними документами за своєю суттю, формою та змістом.
Доводи апеляційної скарги, що електронні листи є первинними документами, оскільки направлення їх прямо передбачені умовами договору про надання послуг, є безпідставними, оскільки вони не прийняті до уваги судом з підстав не відповідності їх форми та змісту.
Враховуючи викладене, факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Трайгон-Елеватор" та нерезидентом Trigon Agri A/S не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому позивачем безпідставно сформовано витрати за цими взаємовідносинами та податковий кредит.
Доводи апеляційної скарги про здійснення господарських операцій за наявності розумних економічних причин (а саме щодо ефективної діяльності товариства), за відсутності підтвердження факту реального здійснення цих операцій, є безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує їх обгрунтованість.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи бухгалтерського обліку не спростовують висновків податкового органу, що господарські операції позивача с його контрагентами про надання консультативних послуг не мали реального характеру.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз матеріалів справи та надавши належну оцінку наданим під час розгляду справи доказам, дійшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00000711402 від 15.02.2018 року та № 00000721402 від 15.02.2018 року прийняті відповідачем обгрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальнісю "Ков'ягівське" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі № 820/3663/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді Я.М. Макаренко Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 10.12.2018 р.