06 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/20913/14
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,
за участю представника позивача Шефель В.О.,
представника відповідача Лисенко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. (повний текст складено 21.08.2018 року, м.Харків, головуючий суддя І інстанції Спірідонов М.О.) по справі № 820/20913/14 за адміністративним позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" про стягнення заборгованості,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова, правонаступником якого є Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова (далі - Шевченківське ОУПУ) (а.с.187-188), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "ВОДА" (далі - КП «ВТП «Вода») , в якому просив стягнути з КП «ВТП «Вода» різницю у розмірі виплаченої пенсії науковим працівникам у сумі 20920,59 грн. (а.с.2-3)
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. (а.с.189-191)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції КП «ВТП «Вода» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с.194-198)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що працівники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, - раніше працювали та заробили науковий стаж у Спеціалізованому проектно-конструкторському бюро автоматизованих систем управління водопостачання" (далі - СПКБ АСУВ), яке ще з радянських часів існувало як структурний підрозділ Комунального підприємства «Територіальне виробниче об'єднання «Харківкомунпромвод» (далі - КП «ТВО «Харківкомунпромвод»). Тобто, фактично працівниками отримано основну частину наукового стажу не на КП «ВТП Вода».
При цьому, апелянт наголошує, що на базі СПКБ АСУВ в подальшому було створено Комунальне підприємство з такою ж назвою (далі - КП «СПКБ АСУВ»), яке, в свою чергу, було приєднано до КП «ВТП «Вода». В той же час, апелянт звертає увагу, що у статуті КП «СПКБ АСУВ» не вказано про правонаступництво після структурного підрозділу СПКБ АСУВ ТВО «Харківкомунпромвод», а КП «ТВО «Харківкомунпромвод» ліквідовано без правонаступництва.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, вищезазначеним пенсіонерам призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Позивачем у встановленому порядку направлено відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування ризниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, через не сплату коштів, призначених на покриття витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 20920,59 грн., а саме: за листопад 2014 року на суму 10461,66 грн. та за грудень 2014 року на суму 10458,93 грн
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відноситься до визначеного законодавством кола суб'єктів, на яких покладено обов'язок щодо відшкодування витрат з фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з таких підстав.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку, визначає Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення заборгованості).
Відповідно до положень ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 №848-VІІІ держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися до 31 грудня 1952 року включно; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року до 31 грудня 1953 року включно; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року до 31 грудня 1954 року включно; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року до 31 грудня 1955 року включно.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Отже, зі змісту зазначених норм випливає, що за правилами ч. 4 ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 р. № 848-VIII, який набрав чинності 16.01.2016 року фінансується різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону. Однак, пенсії, витрати на виплату яких позивач просить стягнути з відповідача призначені відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 року №1977-ХІІ, який втратив чинність 16.01.2016 року.
Відповідно до положень п.5 Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 р. № 848-VIII, до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 затверджено "Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Порядок), дія якої не скасована.
Згідно п.2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій і вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій і закладів.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форми власності і фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Таким чином, для осіб, які мають стаж роботи на кількох підприємствах, фінансування різниці у розмірі пенсії повинно здійснюватись пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника (п. 4 Порядку.)
Відповідно до п. 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії судових рішень по справам №№820/3463/15 та 820/834/17, які набрали законної сили. (а.с.149-163)
Відповідно до ч.ч.1 та 4 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із зазначених судових рішень вбачається, і це не заперечується сторонами, згідно довідки КП "ВТП "Вода" №12-к ОСОБА_9 у період з 01.12.2004 по 31.07.2009 працював в КП "ВТП "Вода" на посадах головного інженера підприємства, генерального директора, заступника генерального директора по науково-технічному напрямку.
Відповідно до довідки ТВО "Харківкомунпромвод" від 06.02.2002 №01-1/19 ОСОБА_4 працював в СПКБ АСУВ з 1979 року начальником науково-дослідного відділу, з 1989 року - директором.
Згідно довідки КП "СПКБ АСУВ" від 28.11.2009, ОСОБА_3 працював на посаді головного інженера відповідно до групи спеціальностей, з якої присуджено йому науковий ступінь (диплом кандидата технічних наук від 24.08.1978 № 016598).
Відповідно до довідки ТВО "Харківкомунпромвод" від 30.08.2002 №714 ОСОБА_6 працювала в СПКБ АСУВ ТВО "Харківкомунпромвод" на посадах провідного інженера відділу науково-технічної інформації і стандартизації з 01.05.1984 р.; завідуючої відділу науково-технічної інформації і стандартизації з 01.09.1987 по 28.09.1998.
Згідно довідки КП СПКБ АСУВ №136 ОСОБА_7 працювала з 01.09.1982 по 28.09.1998 у відділі автоматизованих систем управління підприємствами на посадах провідного конструктора відділу №30, завідуюча сектором відділу №30, займалась науково-технічною діяльністю більше 70 %, відділ №30 займався науково-технічною діяльністю більше 70 %.
Згідно довідки КП "ВТП "Вода" № 1504/12 ОСОБА_5 працював в СПКБ АСУВ ТВО "Харківкомунпромвод" у відділі 30 на посаді завідуючого сектором програмування з 13.11.1989 по 30.08.1991. Науковий відділ, у якому працював ОСОБА_5, є структурним підрозділом СПКБ АСУВ та займався науково-технічною діяльністю.
Зазначеним особам призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність.
Відповідно до вказаних судових рішень, СПКБ АСУВ , на якому отримали стаж роботи ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 існувало як структурний підрозділ іншого підприємства, а саме КП ТВО Харківкомунпромвод, що підтверджується рішенням Харківської міської ради від 24.12.2003 №281/03 в додатку 4 якого зазначено, що ТВО Харківкомунпромвод є єдиним технологічним виробничо-господарським комплексом водопровідних споруд по виробництву, транспортуванню, розподілу і реалізації води споживачам системи групового постачання м. Харкова і Харківської області.
В об'єднанні створено спеціальне проектно-конструкторське бюро АСУ водопостачанням міст України (СПКБ АСУВ ), наукові кадри і фахівці якого понад 20 років займаються розробкою та впровадженням АСУ в містах України та СНД. СПКБ АСУВ є головною організацією по розробці та впровадженню АСУ водопостачанням міст України.
Рішенням Харківської міської ради від 14.04.2004 р. № 36/04 Щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Харкова цілісного (майнового комплексу ТВО Харківкомунпромвод визначено, що СПКБ АСУВ є структурним підрозділом ТВО Харківкомунпромвод.
Разом з тим, рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 №82/04, структурний підрозділ СПКБ АСУВ ТВО Харківкомунпромвод було виділено та прийнято до комунальної власності м. Харкова.
У листопаді 2004 року на його базі було створено нове Комунальне підприємство СПКБ АСУВ, що підтверджується копією статуту КП СПКБ АСУВ, дата реєстрації - 09.11.2004.(а.с.178-181)
Відповідно до рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств» від 10.09.2008 № 247/08 КП СПКБ АСУВ приєднано до КП ВТП ВОДА.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2013 по справі № Б-48/88-10, яка набрала законної сили 10.02.2013, затверджено ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу - КП "ТВО "Харківкомунпромвод", яке зареєстроване 02.11.2004 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева, б.90.
Колегія суддів зазначає, що правонаступництво між юридичними особами може бути встановлено за рішенням суду у окремому цивільному провадженні про встановлення факту, що має юридичне значення або за статутними документами юридичної особи.
З огляду на викладене є заслуговуючими увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що статут КП СПКБ АСУВ не містить посилань про правонаступництво структурного підрозділу СПКБ АСУВ ТВО Харківкомунпромвод, а тому відповідач є правонаступником лише новоствореного Комунального підприємства СПКБ АСУВ.
Відтак, оскільки КП ВТП Вода не є правонаступником ТВО Харківкомунпромвод, у нього відсутній обов'язок по відшкодуванню різниці у розмірі пенсії наукових працівників, які здобули науковий стаж на ТВО Харківкомунпромвод.
Позивачем в ході судового розгляду справи не надано а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції доказів здійснення розрахунку різниці у розмірі пенсії пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи вищезазначених працівників, які набули науковий стаж роботи на кількох підприємствах, у відповідності до п. 3 Порядку, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано різницю у розмірі виплаченої пенсії науковим працівникам в сумі 20920,59 грн. , яку Управління просить стягнути з КП ВТП Вода.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог .
Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи що висновки суду суд першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову позивачу.
Керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. по справі № 820/20913/14 - скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2018 року.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд М.М. Яковенко