07.12.2018 Справа №1-1088/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , підсудного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.296 КК України,-
встановив:
Захисник підсудного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заявив письмове клопотання про призначення додаткової комплексної експертизи, посилаючи на істотні суперечності між показаннями експерта ОСОБА_7 , експерта ОСОБА_8 та підсумками висновку комісії експертів №141 від 30.10.2015 року в частині встановлення комісією наявності перелому ключиці станом на 01.04.2011 року за клінічними даними зафіксованими лікарями в період з 01.04.2011 року по 05.04.2011 року. З показань експерта ОСОБА_7 слідує, що спеціаліст до області спеціальних знань якого відноситься клінічна діагностика переломів називається лікарем-травматологом. Також, експерт ОСОБА_7 роз'яснив у судовому засіданні, що висновок фахового спеціаліста може бути переглянутий виключно комісією з кількох фахових спеціалістів того-ж профілю, яка називається «лікарський консиліум». Також, під час допиту в суді лікар-рентгенолог, експерт ОСОБА_9 повідомив про виявлення під час проведення експертизи зазубреності країв перелому зафіксованого на рентгенівському знімку, що вказує на його свіжість. Дана ознака присутня в описі рентгенівського знімка від 13.04.2011 року. Зазначене має суттєве значення для повноти всебічності та об'єктивності розгляду даної кримінальної справи і свідчить про відсутність причинного зв'язку між подіями, які мали місце 01.04.2011 р. та наявністю вказаних зазубрин, котрі виявлено лише по знімку зробленому 13.04.2011 р., що в свою чергу може спростовувати наявність перелому після події, яка мала місце 01.04.2011 р. Вказана обставина не була досліджена при виконанні висновку №141, є доказом неповного не об'єктивного проведення експертизи та ставить під сумнів висновок експерта сумнівним, що потребує додаткової перевірки та зумовлює необхідність розширення експертного дослідження. Крім того, експертом ОСОБА_7 відмовлено у вимозі захисника підсудного у візуалізації зображень відображених на рентгенівських знімках, а також відмовлено в уточнені вимірів, що характеризують величину зміщення кісткових фрагментів і суд підтримав дану відмову. Однак, відповідно до ст.313 КПК України речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно - свідкам і експертам. Особи, яким пред'явлені речові докази, можуть звертати увагу суду на ті або інші особливості, які мають значення для вирішення справи, про що відмічається в протоколі судового засідання».
За відсутності візуалізації або належного опису зображень на рентгенівських знімках, Експерт ОСОБА_10 пояснює відсутність клінічної картини перелому ключиці станом на 01.04.2018 року відсутністю зміщення на знімку з написом на білій паперовій смужці «Пр. ОСОБА_4 1.04.11 р.». А захисник ОСОБА_11 , який був залученим у дану кримінальну справу, як захисник має медичну освіту та компетентно може оцінювати степінь зміщення стверджує, що зміщення кісткових фрагментів на обох знімках однакове.
Експерт ОСОБА_8 під час допиту повідомив, що лікар судово-медичний експерт не компетентний в питаннях клінічної діагностики переломів.
У п.1.5 Підсумків висновку №141 комісією вказується, що клінічна картина зафіксована хірургом поліклініки 02.04.2011 року, травматологом поліклініки 04.04.2011 року та судово - медичним експертом 05.04.2011 року не виключала перелому ключиці. Під час допиту у суді експерт ОСОБА_10 повідомив суд про те що на думку комісії, ці дані дозволяють підозрювати наявність перелому ключиці станом на 01.04.2011 року. Також, експерт ОСОБА_10 повідомив суду, що ним до складу комісії лікаря травматолога не було включено по причині відсутності такої необхідності. Однак, підозри в наявності перелому ключиці за описаними лікарями клінічними даними є клінічною діагностикою, яка відповідно до показів експерта ОСОБА_7 відноситься до області спеціальних знань лікаря-травматолога, а не лікаря судово-медичного експерта, як це показав експерт ОСОБА_8 , що обумовлює можливість висунення таких підозр виключно лікарем-травматологом. Якщо прийняти до уваги той факт, що в результатах клінічних досліджень лікаря - травматолога травмпункту від 01.04.2011 року, хірурга поліклініки від 02.04.2011 року травматолога поліклініки від 04.04.2011 року відсутні дані про наявність перелому ключиці та підозри про таку наявність, то комісією експертів не тільки проведено клінічну діагностику перелому ключиці, а й перегляд результатів встановлених вказаними вище спеціалістами, що відповідно до пояснень експерта ОСОБА_7 є доступним лише лікарському консиліуму. Ці обставини підсудним при поданні клопотання від 16.08.2018 року вказані в контексті з іншими, що вже розглядались судом. Тому суд на них не відреагував та зробив помилковий висновок, що підстав передбачених ст. 75 КПК України для призначення експертизи немає та керуючись даними сумнівної достовірності повідомленими адвокатом ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_4 відмовив у задоволенні клопотання.
Відомості повідомлені експертом ОСОБА_7 та експертом ОСОБА_8 підтверджуються: відповіддю заступника начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації ОСОБА_13 за вихідним № 3333/06-02 від 23.08.2018 року отриманою на адвокатський запит від 22.08.2018 року, у відповідністю до якої: «...всі особи після отримання диплому лікаря проходять спеціалізацію за певними лікарськими спеціальностями. При проведенні діагностики та лікування лікар не повинен виходити за межі своїх професійних можливостей і при травмах кісток, пацієнта слід скеровувати до лікаря ортопеда травматолога...»; відповіддю начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації ОСОБА_14 №3409/06-01 від 30.08.2018 року на адвокатський запит від 27 серпня 2018 року, відповідно з якою: « ... завдання та обов'язки, кваліфікаційні вимоги лікарів-спеціалістів визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвердженого наказом МОЗ України від 29.03.2002 року №117 (зі змінами) (надалі «Довідник)». Відповідно п.18 розділу «Інші професіонали в галузі медицини» Довідника, до спеціальних знань лікаря судово-медичного експерта не входить знання клініки, сучасних методів діагностики та лікування захворювань опорно-рухового апарату; спеціальних загальних та функціональних методів дослідження хворого, а також не входить знання методик і принципів визначення знарядь травми, їх ідентифікації, наукові основи судово-медичної трасології. З іншої сторони вищенаведені розділи відносяться до областей спеціальних знань лікаря-ортопеда-травматолога відповідно до п.41 розділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» Довідника та лікаря судово-медичного експерта-криміналіста відповідно до п. 20 розділу «Інші професіонали в галузі медицини» Довідника); відповіддю заступника начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації ОСОБА_15 №2843/08/03// від 01.10.2018 року, на адвокатський запит від 25.09.2018 року, яка містить виключний перелік осіб якими може бути переглянуто діагноз лікаря-травматолога другої кваліфікаційної категорії про наявність або відсутність перелому кістки. Лікарі судово - медичні експерти до цього переліку не входять. Тобто, це означає що можливість висунення підозри про наявність у потерпілого ОСОБА_4 перелому ключиці не відноситься до області спеціальних знань даного складу експертної комісії, а відносяться до області спеціальних знань лікаря-ортопеда-травматолога; відповіді на 4,6,7,8 питання підсумків не відносяться до області спеціальних знань даного складу експертної комісії, а відносяться до області спеціальних знань лікаря судово-медичного експерта-криміналіста.
Зі змісту постанови Тернопільського міськрайонного суду про призначення додаткової комплексної експертизи від 30.07.2015 року вбачається, що в клопотанні про призначення експертизи захист підсудного просив включити до складу групи експертів лікаря-травматолога (абз. 5 арк. З та абз.1 арк.4 Постанови) та лікаря судово-медичного експерта-криміналіста (абз.2 арк.3 Постанови). Однак судом дане питання передано на розгляд експертів, а експертами таке проігноровано.
У відповідності до вимог п.2.1.2. ''Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень” на експерта покладаються обов'язок провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний висновок. У відповідності до вимог п.4.10 ''Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, підсумки у висновку експерта (акті) повинні бути результатом аналізу відомостей, що встановлені при проведенні експертизи. Вони повинні бути детальними і науково обґрунтованими. Складання так званих попередніх висновків, що містять згадане твердження про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, неприпустиме. У відповідності до п.2.1.3. ''Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень” на експерта покладаються обов'язок повідомити в письмовій формі особу або орган, яка призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта. У відповідності до вимого п.4.6. зазначеної інструкції, якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її виконання за правилами проведення комплексної експертизи. У відповідності до вимог п.3.7. ''Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень” у постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, адреса цієї особи, інші дані. У разі якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, яка призначила експертизу. У відповідності до вимого п.4.7. зазначеної інструкції, якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє про це особу або орган, яка призначила експертизу та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України. З огляду на викладене зазначені норми під час проведення експертизи не дотримано.
Відповідно ч.2 ст.75 КПК України питання, які ставляться експертові і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Наведені вище обставини формують невідповідність експертного висновку №141 ст.75 КПК України, що обумовлює необхідність призначення додаткової комплексної експертизи та включення до складу групи експертів лікаря ортопеда-травматолога та лікаря судово-медичного експерта-криміналіста. В постанові від 16.08.2018 року судом застосовано такий термін як: «повторна, додаткова експертиза», що потребує додаткових пояснень. Відповідно до Інструкції з проведення судових експертиз, повторна експертиза виконується з тих самих об'єктів та надає відповіді на ті-ж самі питання, що і попередня експертиза, а додаткова проводиться з інших об'єктів, або дає відповіді на інші питання, або використовує інший спосіб дослідження. Тому експертиза не може бути одночасно і повторна і додаткова, оскільки їх визначення є взаємовиключними.
Відповідно до ч.6 п.1.2.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року : «Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів однієї галузі знань) для вирішення одного спільного завдання».
Відповідно до ч.2 п.10 ППВСУ №8 від 30.05.1997 р. ''Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах”, у відповідності до положення ст.75 КПК додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Відповідно до п.1.2.10 Інструкції ''Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень”, повторна експертиза виконується з тих самих об'єктів та надає відповіді на ті-ж самі питання, що і попередня експертиза, а додаткова проводиться з інших об'єктів, або дає відповіді на інші питання, або використовує інший спосіб дослідження. А тому експертиза не може бути одночасно і повторна і додаткова, оскільки їх визначення є взаємовиключними.
Підсудний ОСОБА_5 пояснив, що підтримує клопотання про призначення експертизи з підстав зазначених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 пояснила, що вона заперечує клопотання адвоката ОСОБА_6 , як безпідставне.
Потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що заперечує клопотання, тому що його заявлено для затягування судового розгляду.
Із змісту клопотання захисника ОСОБА_6 вбачається, що воно достатньо мотивовано з посиланням на матеріали кримінальної справи і роз'яснення експертів. Оскільки, прокурор посилалася на висновок експертизи та роз'яснення експертів, як на докази винуватості підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а сторона захисту їх заперечує, як неналежні, вказуючи на неповноту експертизи, з метою усунення суперечностей та недопущення виникнення сумнівів у неупередженості суду доцільно провести повторну комплексну експертизу.
Відповідно до статтями 62, 129 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.
Суд вважає, що заперечення прокурора і потерпілого не можуть бути підставою для обмеження підсудного в реалізації своїх конституційних і процесуальних прав. Отже, клопотання адвоката ОСОБА_6 доцільно задовольнити.
Керуючись статтями 75, 196, 197, 198, 200, 203,310, 311, 312 КПК України в редакції 1960 року, ч.11 Розділу ІІ КПК України, суд,-
постановив:
Призначити додаткову комплексну експертизу із залученням судово-медичного експерта криміналіста і лікаря травматолога.
Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України», що знаходиться за адресою м.Київ вул.Оранжерейна, 9.
На вирішення експертів поставити наступні запитання:
1. Чи були у потерпілого ОСОБА_4 клінічні ознаки перелому ключиці станом на 01.04.2011 року за даними зафіксованими лікарями в період з 01.04.2011 року по 04.04.2011 року та в акті судово-медичного обстеження №594 від 15.05.2011 року?;
2. Чи означає зазубреність країв перелому зафіксована на рентгенівському знімку від 13. 04. 2011 року його свіжість, та чи виключає дана обставина можливість отримання перелому за тринадцять діб до виготовлення вказаного рентгенівського знімка?
3. Які ушкодження отримав потерпілий ОСОБА_4 01.04.2011 року, їх характер з медичної точки зору (садно, синець, рана, перелом кістки тощо), їх локалізація і властивості?;
4. Який вид знаряддя чи засобу, яким могли бути спричинені ушкодження потерпілому ОСОБА_4 .?;
5. Який механізм виникнення ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 .?;
6. Яка давність (термін) спричинення потерпілому ОСОБА_4 ушкоджень?;
7. Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілим ОСОБА_4 , із зазначенням кваліфікаційної ознаки - небезпека для життя, розлад здоров'я, стійка втрата загальної працездатності тощо?;
8. Чи були у підсудного ОСОБА_5 фізичні можливості нанесення удару в область правої ключиці, як стверджує потерпілий ОСОБА_4 , враховуючи антропометричні дані підсудного та потерпілого?;
9. Чи можливо утворення всіх ушкоджень отриманих ОСОБА_4 внаслідок одного удару в ключицю, як стверджує потерпілий ОСОБА_4 .?;
10. Чи можливо утворення всіх ушкоджень отриманих потерпілим ОСОБА_4 , як результат надінтенсивного скорочення дельтовидного та надостного м'язів при виконанні інстинкту самозахисту внаслідок падіння потерпілого ОСОБА_4 на праву сторону за умови фіксації правого ліктьового суглобу до асфальтобетонної поверхні, як стверджує підсудний ОСОБА_5 .?
Для проведення додаткової комплексної судово-медичної експертизи направити: довідку №3324 Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги травмпункту; медичну карту №2428 стаціонарного хворого ОСОБА_4 ; індивідуальну карту амбулаторного хворого №510439 на ім'я ОСОБА_4 ; кримінальну справу №1-1088/11 стосовно ОСОБА_5 надати в розпорядження експертів.
Відповіді на питання 2.3; 2.4; 2.5; 2.6; 2.7 доручити лікарю судово-медичному експерту; відповіді на питання 2.8; 2.9; 2.10 доручити судово-медичному експерту - криміналісту відділу судово-медичної криміналістики; відповіді на 2.1; 2.2 питання доручити лікарю-травматологу.
Під час проведення експертизи забезпечити ОСОБА_5 реалізацію своїх прав передбачених ст.197 КПК України в редакції 1960 року.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Суддя ОСОБА_1