10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/7244/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Гуцала М.І. , Мельнікової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Мельников Р.В.) від 11.10.2018р. (повний текст рішення складено 11.10.2018 р.) по справі №2040/7244/18
за позовом ОСОБА_1
до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.04.2018 року №б/н про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі-Закон України №796-ХІІ);
- зобов'язати Зміївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ.
В обґрунтування позову вказує, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію як особа, віднесена до 1-ї категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом ІІ групи. У Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України №1210 п.9 пр-1, але відповідач рішенням №б/н від 04.04.2018 року відмовив у задоволенні заяви з посиланням на те, що позивач був призваний на військові збори та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження строкової служби, а отже право на перерахунок пенсії з 01.10.2017 року відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону України №796-ХІІ відсутнє. На думку позивача, відповідачем вчинено протиправні дії та прийнято протиправне рішення щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 року та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Зазначив, що оскільки законодавець не пов'язує право на отримання пенсії з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а тому позивач, будучи особою, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, у відповідності до ст.59 Закону України №796-ХІІ має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_2 (а.с.12).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом 2 групи і має пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.12).
Позивач перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків як інвалід ІІ групи, 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно статті 54 Закону України №796-ХІІ.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 02.04.2018 року звернувся до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України №1210 п.9 пр-1.
Рішенням Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №б/н від 04.04.2018 року позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова відповідача ґрунтується на тому, що позивач не має права на перерахунок пенсії, оскільки він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних дій та рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу, оскільки на нього не поширюється частина 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ, якою передбачено обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи керуються тими нормами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про проведення перерахунку пенсії або про відмову у такому переведенні, визначені Порядком № 22-1, зокрема, п. 4.3 цього Порядку.
Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень щодо прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду звернення є формою активної поведінки, що направлена на реалізацію владних управлінських функції даного суб'єкту.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно положень п.4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що від імені органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви та документів для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків).
Під час розгляду справи встановлено, що за наслідком розгляду заяви позивача, відповідачем прийнято рішення №б/н від 04.04.2018 року, яке підписано В.о. першого заступника начальника управління Слонь К.С., начальником відділу Гаращенко Т.М., головним спеціалістом Двигун І.Б., головним спеціалістом Заможською Т.В.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
З метою повного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.11.2018 року витребувано у Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області докази, а саме: засвідчену у встановленому законом копію заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії; повноваження посадових осіб на прийняття рішення від 04.04.2018 року; чи не була заява кваліфікована у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян"; матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про розгляд заяви. Надано строк для надання доказів до 10.12.2018 року.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію вищевказаної ухвали отримано відповідачем 29.11.2018 року.
Разом з тим, у визначений судом строк відповідачем витребуваних доказів не надано, зокрема, щодо повноважень посадових осіб на прийняття рішення від 04.04.2018 року.
Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На підставі викладеного відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що прийняте відповідачем рішення суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки підписано особою, яка не має відповідних повноважень.
Крім того, оскільки прийняття відповідного рішення є способом реалізації владних повноважень пенсійного органу в розумінні вищенаведених положень, а таке рішення відповідач не приймав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність можливості для оцінки під час розгляду справи підстав, що були покладені в основу відмови у проведенні перерахунку пенсії.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, з огляду на приписи п. 4 ч. 5 ст. 160, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №б/н від 04.04.2018 року, яким відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії, що, в свою чергу, передбачає повторний розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії від 02.04.2018 року, оскільки зазначене рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.
В своїй апеляційній скарзі позивачем не зазначено вказані обставини, однак, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018р. по справі №2040/7244/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №б/н від 04.04.2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 02.04.2018 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик
Судді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.В. Мельнікова