Постанова
Іменем України
19 травня 2009 року Справа № 2-8/7086.1-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився (ВАТ „Феодосійський механічний завод”);
відповідача - Борисова О.Ю., довіреність № 02-29-2909 від 15 грудня 2008 року (Феодосійська міська рада);
відповідача - Борисова О.Ю., довіреність № 02-29-2908 від 15 грудня 2008 року (Виконавчий комітет Феодосійської міської ради);
третьої особи - Калінін Д.М., довіреність № 29/03-03 від 10 січня. 2009 року (Феодосійське міське управління земельних ресурсів)
третьої особи - не з'явився (ТОВ „Відпочинок-Сервіс”)
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міської ради на рішення господарського суду АР Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 17 березня 2009 року по справі № 2-8/7086.1-2007
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Феодосійський механічний завод” (вулиця Чкалова, 86, місто Феодосія, АРК, 98112)
до Феодосійської міської ради (вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АРК, 98100)
Виконавчого комітету Феодосійської міської ради
(вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АРК, 98100)
за участю третіх осіб: Феодосійського міського управління земельних ресурсів (вулиця Галерейна, 7-а, місто Феодосія, АРК, 98100)
(вулиця Земська, 7, місто Феодосія, АРК, 98100)
Товариства з обмеженою відповідальністю „Відпочинок-Сервіс”
(вулиця Вересаєва, 12, місто Феодосія, АРК, 98100)
про визнання права постійного користування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
У листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство „Феодосійський механічний завод” (далі ВАТ „Феодосійський механічний завод”) на підставі статей 152-155 Земельного кодексу України звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Феодосійської міської ради, Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, за участю третьої особи - Феодосійського міського управління земельних ресурсів в який просило визнати за ним право на постійне користування земельною ділянкою площею 0,2029 га, розташованою по вулиці Чкалова, 96 у місті Феодосії і усунути перешкоди в володінні зазначеною земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійської міської ради від 23 липня 1999 року № 413 позивачу було надано в постійне користування 6,706 га наступні земельні ділянки загальною площею 6,706 га, а саме :
№ 1 - вулиця Чкалова, 86 територія заводу 2,291 га
№ 2 - вулиця Геологічна,22 цех № 8 3,932 га
№ 3 - провулок Танкістів, 18 готель-гуртожиток 0,118 га
№ 4 - вулиця Чкалова, 96 68-квартирний житловий будинок 0,365 га
Право постійного користування зазначених вище земельних ділянок оформлено згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею № 11-КМ № 003528 від 2 серпня 1999 року.
Але, рішенням 26-ої сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради від 30 квітня 2004 року № 1438 користування позивачем земельної ділянки, розташованої по вулиці Чкалова, 96 площею 0,2092 га тимчасово припинено на підставі статей 12, 93,116,120, 121, 124-126 Земельного кодексу України.
Рішенням 27-ої сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради від 28 травня 2004 року № 1502 земельна ділянка, яка знаходилась у постійному користуванні позивача була надана Товариству з обмеженою відповідальністю „Відпочинок-Сервіс” (далі ТОВ „Відпочинок-Сервіс”) в оренду для будівництва багатоквартирного будинку.
В подальшому, 9 червня 2004 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Відпочинок-Сервіс” (орендар) укладено договір оренди землі.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану по вулиці Чкалова, 96 у місті Феодосія, загальною площею 0,2092 га.
В судовому порядку спір між позивачем та Феодосійською міською радою стосовно надання згоди позивача на вилучення спірної земельної ділянки з метою передачі її в оренду ТОВ „Відпочинок-Сервіс” не вирішувався.
Таким чином, на думку позивача, підстави для прийняття Феодосійською міською радою рішення про вилучення зазначеної вище земельної ділянки іншій особі, зокрема, „Відпочинок-Сервіс” відсутні.
У зв'язку з необхідністю, ухвалою господарського суду від 11 січня 2007 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено ТОВ „Відпочинок-Сервіс”, яке щодо позову пояснює наступне.
Рішенням Феодосійської міської ради № 413 від 23 липня 1999 року земельну ділянку по вулиці Чкалова, 96 у місті Феодосія було надано позивачу під будівництво 5-ти поверхового 68-ми квартирного житлового будинку.
Будівництво першої черги - 25-ти квартирного блоку було закінчено, але, будівництво другої та третьої черги позивачем не велось.
Враховуючи, що ВАТ „Феодосійський механічний завод” понад три роки підряд не використовувало земельну ділянку для забудови, то, відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України, його право користування земельною ділянкою припиняється.
На теперішній час ТОВ „Відпочинок-Сервіс” завершило будівництво 52-х квартирного житлового будинку, який здало в експлуатацію відповідно з рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 1716 від 19 грудня 2006 року.
Феодосійське міське управління земельних ресурсів у поясненнях на позов підтримує посилання ТОВ „Відпочинок-Сервіс” на підпункт 4 частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України.
Представник Феодосійської міської ради та виконавчого комітету Феодосійської міської ради також вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 8 лютого 2007 року провадження по справі № 2-13/18920-2006 (суддя Жукова А.І.) припинено у зв'язку з тим, що у 2005 році набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, до компетенції якого віднесена дана категорія справ.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року апеляційна скарга ВАТ „Феодосійський механічний завод” задоволена. Ухвалу господарського суду АРК від 8 лютого 2007 року скасовано.
Матеріали справи направлені до господарського суду АРК для розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 29 травня 2009 року справа прийнята до провадження суддею Чумаченько С.А., з привласненням їй № 2-8/7086.1-2007.
В листопаді 2007 року ВАТ „Феодосійський механічний завод” звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Феодосійської міської ради про визнання пункту 5 Рішення № 119 23-ої сесії 5-го скликання „Про визнання таким, що втратив рішення міської ради від 28 вересня 2007 року, та пункту 6 рішення № 1302 23-ої сесії 5-го скликання 28 грудня 2007 року нечинними.
Рішенням господарського суду АР Крим від 7 лютого 2008 року по справі № 2-8/1622-2007 позов був задоволений у повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року по справі № 2-8/16222-2007 рішення господарського суду залишено без змін.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 8 вересня 2008 року провадження по справі 2-8/7086.1-2007 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної с карги на рішення господарського суду АР Крим від 7 лютого 2008 року і постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року по справі № 2-8/16222-2007.
Постановою Вищого господарського суду України від 2 вересня 2008 року касаційна скарга Феодосійської міської ради була задоволена частково. Рішення господарського суду АР Крим від 7 лютого 2008 року і постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року по справі № 2-8/16222-2007 скасовані і справа була направлена на новий розгляд до господарського суду АРК.
Постановою Верховного суду України від 23 грудня 2008 року касаційна скарга ВАТ „Феодосійський механічний завод” була задоволена. Постанова Вищого господарського суду від 2 вересня 2008 року по справі № 2-8/1622-2007 скасована, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року залишена в силі.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 2 лютого 2009 року провадження по справі 2-8/7086.1-2007 поновлено.
Рішенням господарського суду АРК від 17 березня 2009 року по справі № 2-8/7086.1-2007 позов задоволено. Визнано за ВАТ „Феодосійський механічний завод” право на постійне користування земельною ділянкою, розташованою по вулиці Чкалова, 96 у місті Феодосії площею 0,2092 га.
Рішення суду мотивовано тим, що, оскільки позивачем не подано заяву про добровільну відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою, то він є законним землекористувачем.
Не погодившись з прийнятим рішенням, голова Феодосійської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати .
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Феодосійської міської ради було прийнято на підставі звернення позивача та наданих ним документів, у тому числі акту № 39 від 22 жовтня 1982 року про надання в безстрокове користування земельної ділянки для капітального будівництва.
Акт містіть такі істотні умови, як предмет, обсяг і характер будівництва, строки та умови виконання робіт, зобов'язання землекористувача і забудовника, а також їх відповідальність. Цей акт підписано уповноваженими представниками землекористувача та наймодавця. Тобто, вказаний документ містіть всі істотні умови договору про надання в користування земельної ділянки для забудови. Отже, між сторонами виникли цивільні договірні правовідносини.
Голова Феодосійської міської ради вважає, що, оскільки право користування спірною земельною ділянкою для будівництва було надано на підставі цивільного двостороннього правочину, і таке право продовжувало існувати у позивача на момент 1 січня 2004 року Цивільним кодексом України - набрання чинності цього кодексу, правовідносини щодо користування земельною ділянкою для забудови є суперфіцієм відповідно до статті 413 Цивільного кодексу України.
Пунктом 4 частини 1 статті 416 названого кодексу передбачено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Оскільки право позивача на землю припинилося, на думку відповідача, рішенням Феодосійської міської ради № 1502 від 28 травня 2004 року правомірно затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Відпочинок-Сервіс” на строк до 28 травня 2009 року.
Законність вказаного рішення ради підтверджується рішенням господарського суду АР Крим від 24 січня 2005 року по справі № 2-20/1964-2005, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 травня 2005 року та Вищого господарського Суду України від 31 серпня 2005 року.
Тобто, як вважає відповідач, єдиним законним орендарем спірної земельної ділянки на даний час є ТОВ „Відпочинок-Сервіс”.
Позивач з апеляційною скаргою не згоден, вважаючи її такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вважає Феодосійська міська рада, позивачу на підставі статті 413 Цивільного кодексу України було надано право суперфіція. Але таке право виникає на підставі договору або заповіту. Отже такі акти між позивачем та Феодосійською міською радою не укладались. Таким чином, позивач вважає себе правомірним користувачем спірної земельної ділянки.
Слухання справи, за клопотанням позивача відкладалося з 5 травня 2009 року на 19 травня 2009 року.
У судові засідання 5 травня 2009 року та 19 травня 2009 року представники ВАТ „Феодосійський механічний завод” та ТОВ „Відпочинок-Сервіс” не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронювальних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до названих вимог Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця провадження фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони та учасники судового процесу про розгляд справи були повідомлені належним чином ухвалами суду від 23 квітня 2009 року, від 5 травня 2009 року.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 11-КМ № 003528 від 2 серпня 1999 року позивачу було надано в постійне користування 6,706 га наступні земельні ділянки загальною площею 6,706 га, а саме :
№ 1 - вулиця Чкалова, 86 територія заводу 2,291 га
№ 2 - вулиця Геологічна,22 цех № 8 3,932 га
№ 3 - провулок Танкістів, 18 готель-гуртожиток 0,118 га
№ 4 - вулиця Чкалова, 96 68-квартирний житловий будинок 0,365 га
Враховуючи, що ВАТ „Феодосійський механічний завод” понад три роки підряд не використовував земельну ділянку по вулиці Чкалова, 96 у місті Феодосії для забудови, то, відповідно до пунктом 4 частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України, його право користування земельною ділянкою для забудови припиняється.
Рішенням 27 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради від 28 травня 2004 року № 1502 земельна ділянка, яка знаходилась у постійному користуванні позивача була надана ТОВ „Відпочинок-Сервіс” в оренду для будівництва багатоквартирного будинку.
У зв'язку з чим, 9 червня 2004 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Відпочинок-Сервіс” (орендар) укладено договір оренди землі.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування спірну земельну ділянку, розташовану по вулиці Чкалова, 96 у місті Феодосія, загальною площею 0,2092 га.
На теперішній час ТОВ „Відпочинок-Сервіс” завершило будівництво 52-х квартирного житлового будинку, яке здало його в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 1716 від 19 грудня 2006 року.
Позивач прийнятим Феодосійською міською радою рішенням від 28 травня 2004 року № 1502 не згоден, вважаючи себе повноправним користувачем спірної земельної ділянки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався пунктом 5 статті 116 Земельного кодексу України, яка передбачає, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши присутніх відповідачів та третю особу - Феодосійське міське управління земельних ресурсів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. На виконання цієї норми, Феодосійською міською радою 23 липня 1999 року прийнято рішення № 413 „Про затвердження технічної документації по встановленню меж у натурі земельних ділянок та оформлення документів на право користування землею Кримському літньо-випробувальному підприємству, ВАТ „Феодосійський механічний завод”, громадянці України Мамоновій А.К., громадянці Росії Гарамикіній Г.В.”.
Згідно з частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Метою виділення земельної ділянки - є будівництво багатоквартирного будинку.
Стаття 96 Земельного кодексу України зобов'язує забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Але позивачем ця ділянка по цільовому призначенню - будівництву житлового будинку використана не була, так як понад три роки будівництво зазначеного об'єкту не велось.
Частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Тобто, чинне законодавство не надає позивачу права на зміну цільового призначення наданої йому земельної ділянки.
Стосовно доводів позивача на те, що в судовому порядку спір між позивачем та Феодосійською міською радою стосовно надання згоди позивача на вилучення спірної земельної ділянки з метою передачі її в оренду ТОВ „Відпочинок-Сервіс” не вирішувався, судова колегія зазначає, що стаття 416 Цивільного кодексу України не передбачає норми про припинення права користування земельною ділянкою тільки у судовому порядку.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пунктом 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи..
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29 грудня 1976 року № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 99, статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року по справі № 2-8/7086.1-2007 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству „Феодосійський механічний завод” відмовити.
Головуючий суддя
Судді