"04" лютого 2010 р.Справа № 29-4-26/113-08-3432
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від 1 відповідача: Марченко Ю.А.
Від 2 відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Укрсоя - 21”
на рішення господарського суду Одеської області
від 26.10.2009 року
у справі № 29-4-26/113-08-3432
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Укрсоя - 21”
до відповідачів:
1) Приватно - орендного Сільськогосподарського підприємства „Казавчин - Агро”;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „МЧК - Плюс”
про стягнення 284 364 грн.
У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Укрсоя - 21” (далі - ТОВ СП „Укрсоя - 21”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з приватно - орендного сільськогосподарського підприємства „Казавчин - Агро” (далі - ПОСП „Казавчин - Агро”) 270 145,80 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю „МЧК-Плюс” 14 218,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланням на обставини невиконання ПОСП „Казавчин - Агро” умов укладених з позивачем договорів № 108 і № 109 від 12.10.2007р. про спільне вирощування ячменю на полях № 2 і № 5, за якими ТОВ "МЧК-Плюс" виступає поручителем на підставі укладеного з позивачем договору поруки від 07.07.2008р.
В процесі розгляду даної справи позивач заявою від 12.12.2008 року змінив свої вимоги і просив господарський суд визнати за ним право власності на 112,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшника та вилучити їх у ПОСП „Казавчин - Агро”, а також стягнути з ТОВ „МЧП-Плюс” 14 218,20 грн.
ПОСП „Казавчин - Агро” заперечувало проти позову посилаючись на те, що позивач вимагає захисту неіснуючих прав та вимагає стягнення не передбачених договорами коштів і майна. Окрім того, відповідач належним чином і відповідно до умов вказаних договорів виконав всі свої обов'язки.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2009 року уточнений позов задоволено повністю з мотивів обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2009 року вказані рішення та постанова скасовані, як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В процесі нового розгляду даної справи позивач 31.08.2009 року знову подав до суду заяву про зміну підстав та розміру позовних вимог і вважаючи, що за своєю правовою природою договори № 108 і № 109 від 12.10.2007р. про спільне вирощування ячменю є договорами підряду, просив господарський суд стягнути з ПОСП „Казавчин - Агро” 318,6 тон озимого ячменю та з ТОВ „МЧП-Плюс” 14 218,20 грн.
ПОСП „Казавчин - Агро” не визнало уточнений позов посилаючись на те, що не має за вказаними договорами невиконаних зобов'язань перед позивачем і у останнього відсутні підстави для пред'явлення будь -яких вимог.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2009 року ухваленим за результатами нового розгляду даної справи у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з мотивів їх необґрунтованості та недоведеності.
Рішення мотивовано встановленими по справі обставинами належного виконання відповідачем 1 зобов'язань встановлених договорами № № 108, 109 від 12.10.2007р., які не є договорами підряду у розумінні Глави 61 ЦК України.
В апеляційній скарзі ТОВ СП „Укрсоя - 21” посилаючись на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України не з'ясував всіх обставин справи в їх сукупності, не надав належну юридичну оцінку наданим доказам та неправильно застосував норми матеріального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу ПОСП „Казавчин - Агро” заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач та другий відповідач не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника першого відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 12.10.2007 року між ТОВ СП „Укрсоя-21” та ПОСП „Казавчин -Агро” було укладено договір № 108 про вирощування ячменю на давальницькій сировині, відповідно до умов якого ПОСП „Казавчин - Агро” зобов'язалося виділити 180 га на полі № 5 орної землі для вирощування озимого ячменю; здійснити весь комплекс агротехнічних заходів з обробки ґрунту, посіву, вирощування і збирання озимого ячменю у строгій відповідності з рекомендаціями ТОВ СП „Укрсоя-21”; здійснити витрати з вирощування, збирання, очистки, зберігання озимого ячменю, а також транспортні витрати; передати ТОВ СП „Укрсоя-21” зерно озимого ячменю у кількості 89% від валового збору врожаю, якість якого повинна відповідати вимогам Державних стандартів України; забезпечити зберігання озимого ячменю до передачі ТОВ СП „Укрсоя-21”. ТОВ СП „Укрсоя-21” в свою чергу зобов'язалося надати ПОСП „Казавчин - Агро” грошові кошти для закупівлі насіння озимого ячменю у кількості 39,6 тон та мінеральних добрив -36 тон; поставити засоби захисту рослин - гербіцид „Гранстар” - 3,6 кг.; здійснити контроль за проведенням технологічних операцій по вирощуванню озимого ячменю; компенсувати ПОСП „Казавчин - Агро” додаткові витрати на вирощування озимого ячменю згідно з виставленим рахунком, технологічними картами і фактичними витратами у січні 2008 року.
В цей же день між сторонами було укладено договір № 109 про вирощування ячменю на давальницькій сировині, відповідно до умов якого ПОСП „Казавчин - Агро” зобов'язалося виділити 150 га на полі № 2 орної землі для вирощування озимого ячменю; здійснити весь комплекс агротехнічних заходів з обробки ґрунту, посіву, вирощування і збирання озимого ячменю у строгій відповідності з рекомендаціями ТОВ СП „Укрсоя-21”; здійснити витрати з вирощування, збирання, очистки, зберігання озимого ячменю, а також транспортні витрати; передати ТОВ СП „Укрсоя-21” зерно озимого ячменю у кількості 89% від валового збору врожаю, якість якого повинна відповідати вимогам Державних стандартів України; забезпечити зберігання озимого ячменю до передачі ТОВ СП „Укрсоя-21”. ТОВ СП „Укрсоя-21” в свою чергу зобов'язалося надати ПОСП „Казавчин - Агро” грошові кошти для закупівлі насіння озимого ячменю у кількості 33 тон та мінеральних добрив - 30 тон; поставити засоби захисту рослин - гербіцид „Гранстар” - 3,0 кг.; здійснити контроль за проведенням технологічних операцій по вирощуванню озимого ячменю; компенсувати ПОСП „Казавчин - Агро” додаткові витрати на вирощування озимого ячменю згідно з виставленим рахунком, технологічними картами і фактичними витратами у січні 2008 року.
Умовами обох даних договорів визначено, що зерно озимого ячменю повинно бути передано на найближчий елеватор або за згодою сторін на пункт доробки до 01.08.2008 року; при виникненні форс мажорних обставин сторони несуть відповідальність у солідарному порядку.
Окрім того, з метою зміни встановленої законом територіальної підсудності даного спору, 07.07.2008 року між ТОВ „Укрсоя-21” та ТОВ „МЧК - Плюс” було укладено договір поручительства, за яким останній зобов'язався відповідати перед першим за виконання зобов'язань ПОСП „Казавчин - Агро” по договорам № 108 та № 109 від 12.10.2007 року у розмірі не більше 5% від суми зобов'язання.
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Отже, між сторонами у справі на підставі договорів № 108 та № 109 від 12.10.2007 року склалися цивільно -правові відносини, зміст яких становить їх взаємні права і обов'язки щодо виділення орної землі на полях № 5 та № 2 для вирощування озимого ячменю, здійснення комплексу агротехнічних заходів по посіву, вирощуванню і збиранню озимого ячменю, здійснення витрат на вирощування, збір, очистку та зберігання озимого ячменю, забезпечення зберігання озимого ячменю та передачі позивачу 89% від зібраного в межах даних договорів валового збору врожаю озимого ячменю в термін до 01.08.2008 року, а також щодо надання коштів для закупівлі насіння озимого ячменю та мінеральних добрив у визначеній кількості, надання засобу захисту рослин, здійснення контролю за проведенням технологічних операцій при вирощуванні озимого ячменю та компенсації відповідачу у січні 2008 року понесених витрат на вирощування озимого ячменю (ст. ст. 11, 509 ЦК України). Зазначені зобов'язання сторони виконали.
Так, на виконання умов даних договорів, протягом жовтня 2007 року -квітня 2008 року позивач перерахував ПОСП „Казавчин - Агро” грошові кошти загальною сумою 284 364 грн., як плату за вирощування озимого ячменю згідно з виставленими рахунками, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 42 від 12.10.2007р. - № 148 від 30.04.2008р. та не заперечується відповідачем.
ПОСП „Казавчин - Агро” на виконання умов договорів, за рахунок одержаних від позивача та власних коштів у жовтні 2007 року засіяло насіння озимого ячменю поле № 2 площею 150 га і поле № 5 площею 180 га та провело відповідний комплекс сільськогосподарських робіт.
Проте, через несприятливі погодні умови, а саме: відсутність снігового покрову та сильні морози, посіви озимого ячменю на полі № 5 площею 180 га загинули повністю, що підтверджується актом обстеження посівів озимого ячменю від 06.03.2008 року, складеним комісією у складі представників Казавчинської міської ради та агропромислового комплексу райдержадміністрації, та статистичним звітом про сівбу ярих культур станом на 31.03.2008 року, складеним відповідачем.
На полі № 2 площею 150 га ПОСП „Казавчин - Агро” було зібрано 343,65 тон озимого ячменю, що підтверджується наявними в справі реєстрами приймання зерна від шофера, наданими позивачем, довідкою від 27.02.2009 року, реєстрами приймання зерна на склад № 2, наданими відповідачем та позивачем не спростовано.
Отже, відповідно до умов п. 2.1.4 договору № 109 від 12.10.2007 року ПОСП „Казавчин - Агро” повинно було передати позивачеві 308,85 тон озимого ячменю (89% від 343,65 = 308,85).
06.07.2008 року ТОВ СП „Укрсоя-21” видало своєму представникові довіреність серії ЯОП № 236542 на отримання від ПОСП „Казавчин - Агро” згідно з договорами № 108 та № 109 від 12.10.2007 року 300 тон озимого ячменю та 150 тон озимої пшениці фуражної.
На виконання своїх договірних зобов'язань ПОСП „Казавчин - Агро” відпустило представнику позивача за накладною № 26 від 06.07.2008 року 300 тон озимого ячменю на суму 330 000 грн., за накладною № 37 від 30.07.2008 року 100 тон озимого ячменю на суму 95 000 грн., за накладною № 36 від 30.07.2008 року 138 тон озимої пшениці фуражної на суму 95220 грн. А всього відповідачем було передано позивачу сільськогосподарської продукції на загальну суму 520 220 грн. Наведене свідчить про те, що такі дії відповідача були схвалені позивачем і прийняті як належне виконання зобов'язань за договорами № 108 та № 109 від 12.10.2007 року.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, ПОСП „Казавчин - Агро” не має за вказаними договорами не виконаних зобов'язань перед позивачем.
Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги позивач вважає, що за своєю правовою природою договори № 108 та № 109 від 12.10.2007 року про спільне вирощування озимого ячменю на давальницькій сировині є договорами підряду та посилається на ст. 837 ЦК України, згідно з якою за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, та ст. 839 цього Кодексу про те, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Такі доводи позивача правильно господарським судом першої інстанції визнані помилковими, оскільки вказані договори не містять усіх істотних умов, які є необхідними для договору підряду.
Ретельний правовий аналіз умов спірних договорів свідчить про те, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 179 ГК України сторони уклали договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, а всі несприятливі ризики, які можуть виникнути при його виконанні (загибель врожаю тощо) розподілили між собою у солідарному порядку
Господарським судом попередньої інстанції також цілком правомірно визнано безпідставним обчислений позивачем розрахунок кількості заявленого до стягнення озимого ячменю з посиланням на лист відділу статистики у Гайворонському районі Кировоградської області від 19.11.2008р. № 197 щодо валового збору озимого ячменю ПОСП „Казавчин - Агро” у 2008 році, оскільки цю кількість позивач розраховує у розмірі 89% від валового збору відповідачем озимого ячменю з усіх наявних у його користуванні полів, а не лише з полів № 2 та № 5, як -то було передбачено укладеними договорами.
У зв'язку з цим колегією суддів не приймається до уваги помилкове твердження позивача, викладене в апеляційній скарзі, що саме цей лист є єдиним належним доказом у справі стосовно кількості зібраного відповідачем врожаю, оскільки згідно з приписами статей 32, 33 та 43 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Кількість зібраного відповідачем на полі № 2 площею 150 га врожаю озимого ячменю встановлено судом на підставі належної оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності, висновки суду в цій частині позивачем не спростовані, а з'ясування з яких саме полів відповідач зібрав решту врожаю озимого ячменю не входить до предмета доказування у справі.
З цих же підстав неспроможним слід визнати твердження скаржника, що акт обстеження посівів від 06.03.2008р. не є належним доказом у справі, з посиланням на п. 3.4 „Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001р. № 103, оскільки вказаний правовий акт регулює правовідносини платників податків з державою в особі її податкових органів з питань списання безнадійного податкового боргу і не може застосовуватися до господарських відносин.
Також неспроможним визнається і помилкове твердження скаржника про те, що підтвердженням факту отримання товару є лише довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей, але незважаючи на відсутність в матеріалах справи довіреності на отримання 100 тон озимого ячменю та 138 тон фуражної пшениці господарський суд встановив факт передачі позивачу вказаної сільгосппродукції та безпідставно відхилив заперечення останнього з цього приводу. Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” саме наявні у справі накладні № 26 від 06.07.2008р., № 36 та № 37 від 30.07.2008р. підписані сторонами є первинними документами, які фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій та які беззаперечно свідчать про отримання позивачем зазначеної в цих накладних сільськогосподарської продукції.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки є наслідком помилкового довільного тлумачення позивачем на свою користь норм матеріального і процесуального права, не спростовують висновків суду та є безпідставними, оскільки зводяться до намагання бездоказово переоцінити встановлені судом обставини, у зв'язку з чим не впливають на правильність вирішення спору по суті.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 11112 ГПК України всі вказівки касаційної інстанції, що містяться у постанові Вищого господарського суду від 24.06.2009 року, виконані судами першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2009 року у справі № 29-4-26/113-08-3432 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Укрсоя - 21” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В.В.