0555 Справа № 2-А-646/2010
22 січня 2010 року м. Ясинувата
Суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Бичков П.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецькій області про визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги „Дітям війни” і стягнення державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -
24.11.2009 року позивач звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги згідно п. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області, посилаючись на те, що він відноситься до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та рішень Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %, однак сума соціальної допомоги йому виплачується не у повному обсязі. Просить зобов'язати управління ПФУ в Ясинуватському районі нарахувати та виплатити йому недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Ухвалою суду в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак від нього на адресу суду надійшла заява, в котрій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсягу та просив визнати неправомірними дії відповідача по не нарахуванню і не сплаті щомісячної доплати до пенсії та зобов'язати його нарахувати та сплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Ясинуватському районі просив справу розглянути за відсутністю його представника, надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що виплати позивачу здійсненні відповідно до вимог закону. Крім того, просив застосувати строки позовної давності і в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи ОСОБА_2 Державного казначейства у Донецькій області ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності участі у судовому засіданні не брала, хоча про розгляд справи була належним чином повідомлена, однак від управління Державного казначейства у Донецької області надійшла заява в котрій просять розглянути справу за відсутність їх представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового проваждення.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Як передбачено ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи „діти війни”, що підтверджується посвідченням, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі та отримує пенсію за віком. На нього розповсюджуються права і пільги, встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15 ), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи дані правовідносини, суд керувався нормами Конституції України, Законами України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року за № 2195-1У (далі Закон № 2195), який набрав чинності з 1 січня 2006 року; „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року за № 1058-1У із змінами ( далі Закон № 1058); „Про Державний бюджет на 2006 року” від 20 грудня 2005року за № 3235-1У із змінами (далі Закон № 3235); „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 червня 2006 року за № 3367 (далі Закон №3367); „Про Державний бюджет на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року за № 489-У із змінами (далі Закон № 489); „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року за № 107-У1 із змінами (далі Закон № 107); „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року за № 3551-Х11 із змінами (далі Закон № 3551), Бюджетним кодексом України (далі БК України); постановами КМУ від 22 квітня 2008 року за № 407 „Про порядок надання пільг, компенсацій та гарантій” ( далі ПКМУ № 407); від 28 травня 2008 року за № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі ПКМУ № 530), від 24 жовтня 2007 року за № 1261 „Про затвердження Положення Пенсійного Фонду України” (далі ПКМУ № 1261); постановою ПФУ від 30 квітня 2002 року за № 8-2 із змінами ( далі по ППФУ № 8-2); рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року за № 10рп/2008 (далі рішення КСУ за № 6-рп та за № 10-рп) та іншими законодавчими актами.
Пунктом 41 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107 редакція ст. 6 Закону № 2195 була змінена і визначено, що „дітям війни”, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
На день подання позивачем заяви до Ясинуватського міськрайонного суду, тобто на 24 листопада 2009 року, вже сплинув річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 ч.1 КАС України, тому враховуючи заперечення з боку відповідача та не доведення суду поважних причин, внаслідок яких позивачем процесуальний строк пропущено, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195 з 24 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
До повноважень ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі належать питання нарахування „дітям війни” підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195, і для його отримання від позивача не вимагається додатково звернення та надання будь яких документів.
Тому суд, враховуючи порядок сплати пенсії громадянам, визначений ст. 47 ч.1 Закону №1058 (пенсія сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця) та керуючись ст. 21 ч.2 КАС України, визнає неправомірними бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не сплати позивачу з 24 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення пенсії.
Ухвалою від 24 листопада 2009 року судом залучено до справи третьою особою Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, до повноважень якого належить направлення бюджетних субвенцій управлінням ПФУ в Ясинуватському районі у Донецькій області для фінансування „дітям війни” на підвищення пенсії. Таким чином, для відновлення порушеного права позивача на отримання несплаченої соціальної допомоги у розмірі визначеному Законом № 2195, суд визнає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України Ясинуватському районі щодо не нарахування та не сплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 24 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов'язати відповідача провести позивачу нарахування та сплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб за період з 24 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 158, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 24 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15). Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області за період з 24 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячного підвищення пенсії як дитині війни, до розміру 30 % мінімальної пенсії за віком. В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: П.Ю. Бичков