79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.12.09 Справа № 06/51-11
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк за вих. № 425/01-09 від 20.08.2009 року
на рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2009 року
у справі № 06/51-11
за позовом: прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальних громад Волинської області в особі Волинської обласної ради, м. Луцьк
до відповідача-1: Луцької міської ради, м. Луцьк
до відповідача-2: Виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунального підприємства «Луцькводоканал», м. Луцьк
про визнання недійсними рішення виконкому Луцької міської ради № 220 від 29.05.2003 року та рішення Луцької міської ради № 31/20 від 22.10.2008 року,
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача: Міщук І.Ю. (довіреність № 2572/32/2-09 від 08.12.2009 року),
Якимчук М.В. (довіреність № 2571/32/2-09 від 08.12.2009 року);
від відповідача-1: Гордійчук М.А. (довіреність № 1.1-8/1815 від 07.04.2009 року);
від відповідача-2: Гордійчук М.А. (довіреність № 1.1-8/1815 від 07.04.2009 року);
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
Рішенням господарського суду Волинської області (у складі колегії: головуючого-судді: Дем'як В.М., суддів: Костюк С.В. та Пахолюк В.А.) від 05.08.2009 року у справі № 06/51-11 позов задоволено: визнано недійсними рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.05.2003 року № 220 «Про оформлення права власності на нерухоме майно по вул. Дубнівській, 26а»та рішення Луцької міської ради від 22.11.2008 року № 31/20 «Про включення комплексу на вул. Дубнівській, 26а загальною площею 846,0 кв. м., будівлю прохідної загальною площею 6,4 кв. м., до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні».
Відповідач-2 -Виконавчий комітет Луцької міської ради з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим, необ'єктивним і таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що позивачем не доведено свого права на спірне майно, зважаючи на те, що приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26 ніколи не передавалося від обкому компартії України ні облвиконкому, ні Волинській обласній раді. Натомість, покликається на те, що право власності Луцької міської ради на спірне майно підтверджується тим, що саме її виконавчим комітетом, як уповноваженим органом, прийнято рішення про передачу цього майна на баланс міському об'єднанню готельного господарства, правонаступником якого є ДКП «Луцьке готельне господарство», а засновником останнього є виконком Луцької міської ради народних депутатів. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів права власності Волинської обласної ради на спірний об'єкт нерухомості, а питання про визнання права власності на цей об'єкт в судовому порядку не вирішувалось. Поряд з цим, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Волинська обласна рада в розумінні чинного законодавства не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому у прокурора Волинської області не було підстав для представництва її інтересів.
Позивач -Волинська обласна рада у відзиві на апеляційну скаргу (№ 2419/54/2-09 від 18.11.2009 року) зазначає, що Луцька міська рада жодного разу не зверталася до Волинської обласної ради з питанням про передачу приміщення по вул. Дубнівській, 26-а у комунальну власність м. Луцька. Посилається на те, що Луцьке виробниче об'єднання готельного господарства всупереч діючому на той час законодавству одержало спірне приміщення на баланс без дозволу облвиконкому і передача цього приміщення на баланс відбулася всупереч постанові Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980 року № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд». Вважає також, що перебування спірного приміщення на балансі об'єднання готельного господарства не є безспірною ознакою права власності останнього на це приміщення. Окрім того, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що право обласної ради на управління майном спільної власності територіальних громад -це право, надане нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яке обласна рада здійснює без наданих доручень сільських, селищних, міських рад, а зазначені доручення необхідні у випадках, передбачених п. 19 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яких в даному випадку не було. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2009 року у справі № 06/51-11 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 року, за згодою учасників судового процесу строк вирішення спору було продовжено.
Прокуратура та треті особи участь уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні цієї ухвали, тому колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, а також прокурора та представника третьої особи-1, дані в судовому засіданні 09.12.2009 року, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2009 року у справі № 06/51-11 -залишити без змін, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 29.05.2003 року виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення № 220 «Про оформлення права власності на нерухоме майно», згідно якого за територіальною громадою міста Луцька в особі Луцької міської ради оформлено право комунальної власності на об'єкти нерухомого майна на вул. Дубнівській, 26-а згідно з додатком: будівлю оздоровчого корпусу /літер А-2/ загальною площею 846,0 кв.м. та приміщення прохідної /літер Б-1/ загальною площею 6,4 кв.м.
22.10.2008 року Луцька міська рада прийняла рішення № 31/20, яким включила будівлю оздоровчого комплексу загальною площею 846,0 кв.м. та будівлю прохідної загальною площею 6,4 кв.м. на вул. Дубнівській, 26-а до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
Вважаючи прийняті рішення незаконними, прокурор Волинської області звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою (з урахуванням заяви № 05-52А вих. від 18.06.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України) в інтересах держави та територіальних громад Волинської області в особі Волинської обласної ради про визнання вищезазначених рішень недійсними з підстав порушення Луцькою міською радою та її виконавчим комітетом норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З наведеного вбачається, що предметом спору у даній справі є право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований у м. Луцьку по вул. Дубнівській, 26-а.
В силу вимог ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 2 цієї ж статті закріплена презумпція правомірності набуття права власності на майно: право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, колегією встановлено, що об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26-а (колишня вул. 50 років СРСР) і за наявними у справі документами має назви: гуртожиток, будинок приїжджих, оздоровчий комплекс, побудований відповідно до рішень Волинського обкому компартії України та Волинського облвиконкому як будинок для прийому і розташування делегацій ПНР згідно архітектурно-планувального завдання, затвердженого головним архітектором Волинської області 11.08.1978 року. Завдання на проектування будинку для приїжджих затверджено начальником управління капітального будівництва Волинського облвиконкому. Техно-робочий проект розроблений в 1978 році Волинським філіалом «Дніпроміст».
Рішенням Волинського облвиконкому від 08.12.1978 року № 357 будинок приїжджих в м. Луцьку включено в титульний список перехідних будов по комунальному будівництву за рахунок державних капіталовкладень на 1979 рік з обсягом капітальних вкладень 177,68 тис. крб. Вказаним рішенням облвиконком для будівництва будинку приїжджих на 1979 рік виділив 100,00 тис. крб.
Листом № 10-34/33 від 27.01.1979 року секретар Волинського обкому компартії України та голова Волинського облвиконкому звернулись до голови Ради Міністрів Української РСР з клопотанням про виділення коштів з резервного фонду для фінансування зазначеного будівництва.
Рішенням Волинського облвиконкому від 19.02.1980 року № 87 будинок приїжджих в м. Луцьку включено в титульний список перехідних будов по комунальному будівництву за рахунок державних капіталовкладень на 1980 рік.
Державна приймальна комісія 24.12.1980 року прийняла в експлуатацію будинок для прийому і розташування делегацій ПНР по вул. 50 років СРСР та склала відповідний акт, в якому зазначила, що будівництво об'єкту було проведено на підставі рішення Луцького облвиконкому. Даний акт затверджений рішенням Луцького міськвиконкому № 528 від 29.12.1980 року і зазначений будинок передано на баланс міському об'єднанню готельного господарства.
А таким чином архівними документами, які являються документальними доказами у справі, господарським судом достовірно встановлено факт будівництва одного об'єкту, розташованого в м. Луцьку по вул. Дубнівській, 26-а (колишня вул. 50 років СРСР), незалежно від різних назв цього об'єкту у технічних документах 1978-1980 р.р. та факт, що замовниками будівництва цього об'єкту були Волинський обком компартії України та Волинський облвиконком депутатів трудящих. Жодних доказів про належність даного об'єкту Луцькому міськвиконкому у справі немає.
В подальшому, розпорядженням голови виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 443-р від 28.08.1991 року відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 25.08.1991 року № 1434-XII «Про власність Компартії України та КПРС на території України»та указу Президії Верховної ради України від 26.08.1991 року «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України»створено обласну комісію по інвентаризації майна, що належало обкому Компартії України, яке після проведення інвентаризації повинно було бути прийняте на баланс виконкому обласної ради народних депутатів, а майно, що належало райкомам і міськкомам Компартії України -на баланс відповідних райміськвиконкомів.
З'ясуванням документальних доказів у справі колегією встановлено, що розпорядженням голови виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 454-р від 04.09.1991 року «Про передачу майна Волинського обкому Компартії України»гуртожиток обкому Компартії України по вул. Дубнівській, 26-а в м. Луцьку передано на баланс загального відділу облвиконкому.
В акті № 1 «Про передачу майна Волинського обкому Компартії України», складеного 02.10.1991 року, зазначається, що внаслідок не представлення районними і міськими комітетами Компартії України внутрішньої звітності по фінансово-господарській діяльності та не проведених ними розрахунках між обласним комітетом Компартії України, зведений звіт (баланс) за 8 місяців 1991 року не був складений, відповідно не пред'явлений комісії, що не дало змоги встановити реальність виведених по бухгалтерських аналітичних даних залишків товарно-матеріальних цінностей на 01.09.1991 року.
Водночас, як вбачається з акта № 2 «Про передачу майна Волинського обкому Компартії України Луцькому міськвиконкому», складеного 02.10.1991 року на виконання п. 1.4 розпорядження виконавчого комітету Волинської обласної ради № 454-р від 04.09.1991 року, спірний будинок на баланс Луцькому міськвиконкому не передавався.
18.12.1991 року виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів прийнято рішення № 594 «Про формування комунальної власності м. Луцька», яким затверджено перелік державних підприємств, майно яких передавалося до комунальної власності м. Луцька, погоджений з облвиконкомом. До зазначеного переліку приміщення, розташоване в м. Луцьку по вул. Дубнівській, 26-а, також включено не було.
Поряд з цим, варто зауважити, що на момент передачі спірного майна діяла постанова Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980 року № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ будинків і споруд», згідно якої виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів мали право передавати і приймати будинки і споруди з дозволу виконавчого комітету обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.
З матеріалів справи вбачається, що ні Волинським облвиконкомом, ні Волинською обласною радою рішення щодо передачі будинку в м. Луцьку по вул. Дубнівській, 26-а до комунальної власності м. Луцька або його відчуження не приймались.
Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року N 2005-XII введено в дію Закон України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність», згідно ст. 1 якого передане або те, що має бути передане на баланс Верховної Ради України, Верховної Ради Кримської АРСР та місцевих Рад народних депутатів відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року «Про заборону діяльності Компартії України»майно партійних комітетів Компартії України, КПРС, у тому числі підприємства та організації, що належать Компартії України, її кошти, паї, акції, інші цінні папери та майнові права, де б вони не знаходились, обертаються на загальнодержавну (республіканську) власність і власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність). Усе майно КПРС і майно Компартії України, а також майно партійних комітетів Компартії України у місті Києві належить до загальнодержавної (республіканської) власності. Майно, передане на баланс Верховної Ради Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів, крім міста Києва, є власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю).
12 червня 1997 року набув чинності Закон України «Про місцеве самоврядування вУкраїні», п. 10 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Таким чином, зважаючи на вищенаведені обставини справи, слід погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що будинок, розташований у м. Луцьку по вул. Дубнівській, 26-а, який побудований за державні кошти для Волинського обкому Компартії України та використовувався обкомом для прийому делегацій, в силу вимог ст. 1 Закону України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність»та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»з 12.06.1997 року набув статусу об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області.
Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що право власності Луцької міської ради на спірне майно підтверджується тим, що саме її виконавчим комітетом, як уповноваженим органом, прийнято рішення про передачу цього майна на баланс міському об'єднанню готельного господарства, правонаступником якого є ДКП «Луцьке готельне господарство»і засновником останнього є виконком Луцької міської ради народних депутатів, висновку суду першої інстанції не спростовує, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про набуття територіальною громадою м. Луцька в особі Луцької міської ради права власності на спірне нерухоме майно на підставах, визначених законом.
Відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами, уповноваженими управляти об'єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно частин 4-5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Враховуючи викладене, власником комунального майна, що є спільною власністю сільських, селищних, міських територіальних громад, управління яким здійснюється районними, обласними радами, повинно бути із зазначенням усіх власників цього майна - відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, що розташовані в межах району, області, в особі відповідної районної чи обласної ради (лист Міністерства юстиції України від 11.01.2007 року № 19-32/2 «Роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності»).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За викладених обставин справи, колегія вважає, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 220 від 29.05.2003 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно»та рішення Луцької міської ради № 31/20 від 22.10.2008 року «Про включення будівлі оздоровчого комплексу на вул. Дубнівській, 26-а загальною площею 846,0 кв.м. та будівлі прохідної загальною площею 6,4 кв.м. до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні»порушують права та охоронювані законом інтереси позивача -Волинської обласної ради як органу, уповноваженого відповідно до закону здійснювати управління спірним нерухомим майном, та не відповідають вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому обґрунтовано визнані недійсними в судовому порядку.
Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів права власності Волинської обласної ради на спірний об'єкт нерухомості, а питання про визнання права власності на цей об'єкт в судовому порядку не вирішувалось, спростовуються вищенаведеними обставинами справи, а тому до уваги колегією не приймаються.
Не заслуговують на увагу і твердження скаржника про те, що позивачем всупереч вимогам ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не представлено доручень від територіальних громад міст, сіл, селищ області, а відтак не доведено свого права на подачу позову. При цьому, варто зазначити, що право обласної ради на управління об'єктами спільної власності територіальних громад ґрунтується на нормах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»і здійснюється без доручень сільських, селищних, міських рад, а зазначені доручення необхідні у випадках, передбачених п. 19 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме при вирішенні питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку. Окрім того, рішенням Волинської обласної ради № 9/24 від 06.03.2007 року голові обласної ради надано повноваження на звернення з позовами до судових органів.
Слід залишити поза увагою і твердження скаржника про те, що Волинська обласна рада в розумінні чинного законодавства не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому у прокурора Волинської області не було підстав для представництва її інтересів. Проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням положень ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1,21,22 ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99, колегія вважає, що прокурор Волинської області при зверненні до суду із даним позовом вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким є Волинська обласна рада, що відповідно до закону здійснює управління спірним нерухомим майном, зазначив в чому саме відбулося порушення інтересів держави та територіальних громад Волинської області і обґрунтував у позовній заяві необхідність їх захисту.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2009 року відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Інші доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують і не розцінюються колегією як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні апеляційної скарги Виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк за вих. № 425/01-09 від 20.08.2009 року відмовити.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2009 року у справі № 06/51-11 залишити без змін.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя Г.І. Мельник
Суддя Д.Ф. Новосад
Суддя О.В. Михалюк