79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.01.10 Справа № 31/224 (39/45)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Процика Т.С.
Скрипчук О.С.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»від 08.09.09р. №0908/01
на рішення господарського суду Львівської області від 19.08.09р.
у справі №31/224 (39/45)
за позовом ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс», м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Кредобанк»в особі Київської філії ВАТ «Кредобанк», м.Київ
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: ТзОВ «Легос», м.Київ
про внесення змін до державного реєстру обтяжень рухомого майна та зобов'язання відповідача подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження і подальше вилучення запису №118-331 від 18.04.03р. з Державного реєстру
за участю представників
від позивача -не з'явився (належно повідомлений);
від відповідача -не з'явився (належно повідомлений);
від третьої особи -не з'явився (належно повідомлений).
Розпорядженнями голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів. Новим складом суду розгляд справи розпочато спочатку та завершено її розгляд з прийняттям судового рішення.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Сторони та третя особа належним чином повідомлені про час та місце засідання суду.
Заяв про відвід суддів не поступало.
Господарським судом Львівської області 19.08.09р. прийнято рішення (головуючий-суддя Артемович В.М., судді: Данко Л.С., Ділай У.І.), яким припинено провадження у цій справі в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача подати держателю та реєстратору Державного реєстру застав рухомого майна заяву про припинення обтяження майна відповідача і подальше вилучення запису 1 від 16.10.02р. за №118-212, запису 2 від 16.10.02р. за №118-214, запису з від 18.04.03р. за №118-331, запису 4 від 01.08.03р. за №118-401, запису №5 від 01.08.03р. за №118-402 з Державного реєстру застав рухомого майна.
В іншій частині позову ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»відмовлено.
Рішення судом в частині відмови в задоволенні позову мотивовано ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права у вигляді позовної вимоги про визнання бездіяльності ВАТ „Кредобанк" в особі Київської філії щодо своєчасного внесення змін до Державного реєстру застав рухомого майна про припинення обтяження майна позивача протиправною, водночас судом зазначено, що позивач не позбавлений права обрати встановлений цими нормами права спосіб захисту порушеного права і звернутись у встановленому порядку з відповідним позовом до суду.
Висновок про припинення провадження щодо частини позовних вимог, а саме: про зобов'язання відповідача подати держателю та реєстратору Державного реєстру застав рухомого майна заяву про припинення обтяження майна відповідача і подальше вилучення запису 1 від 16.10.02р. за №118-212, запису 2 від 16.10.02р. за №118-214, запису 3 від 18.04.03р. за №118-331, запису 4 від 01.08.03р. за №118-104, запису 5 від 01.08.03р. за №118-402 з Державного реєстру заяв рухомого майна, суд першої інстанції зробив на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, стверджуючи, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що на протязі п'яти років вимоги позивача до відповідача про внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до приписів ч.ч.3, 5 ст.43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»останнім проігноровані; наявність в Державному реєстрі застав рухомого майна записів щодо обтяжень майна позивача, що в порушення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які не були своєчасно виключені відповідачем з Державного реєстру застав рухомого майна, є обмеженням права розпорядження майном позивача та втручанням в його майнові права, тому, на думку апелянта, відповідач (обтяжувач) у разі невиконання цього обов'язку несе відповідальність за відшкодування завданих збитків (ч.3 ст.44 вказаного Закону).
Крім того, апелянт вказує на несвоєчасну розсилку судом процесуальних документів (ухвал суду) у строки, визначені ст.87 ГПК України, через що право позивача на отримання судового захисту незалежним та неупередженим судом, інші процесуальні права, зокрема, своєчасно сплатити державне мито за подані зміни до позову, порушено.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким визнати бездіяльність ВАТ „Кредобанк" в особі Київської філії щодо несвоєчасного внесення змін до Державного реєстру застав рухомого майна про припинення обтяження майна позивача протиправною, а також просить на підставі ст.ст.1166, 1167 ЦК України стягнути з відповідача 1,00 грн. матеріальної шкоди та 1,00 грн. моральної шкоди.
Як обґрунтування матеріальної шкоди, апелянт визначає вартість паперу та поштових послуг, які були витрачені ним на листування з відповідачем під час направлення відповідачу неодноразових вимог щодо скасування записів у Державному реєстрі застав рухомого майна; як обґрунтування моральної шкоди, апелянт стверджує, що тривале ігнорування відповідачем вимог позивача щодо внесення змін до Державного реєстру застав рухомого майна в розумінні ділової репутації є вчиненням дій, спрямованих на заниження престижу товариства позивача та підрив його ділової діяльності.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Легос»зазначає, що даний спір не стосується його прав та обов'язків, тому ТзОВ «Легос»не вбачає можливим додати будь-які додаткові пояснення щодо суті спору; третя особа вважає, що припиненням права застави відповідача 09.01.04р. за договором застави від 09.04.03р., відповідно до умов якого позивач виступав майновим поручителем за зобов'язаннями ТзОВ «Легос» перед відповідачем, 09.01.04р. було припинено будь-які зобов'язання ТзОВ «Легос»перед позивачем, що виникли на підставі цього договору застави.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»подало позов, з врахуванням уточнення позовних вимог №0817/01 від 17.08.09р., до ВАТ «Кредобанк»в особі Київської філії ВАТ «Кредо банк» про визнання бездіяльності відповідача щодо своєчасного внесення змін до Державного реєстру застав рухомого майна про припинення обтяження майна позивача протиправною.
Ухвалою суду від 19.08.09р.повернено позивачеві без розгляду доповнення до позовних вимог №0817/01 від 17.08.09р. в частині п.п.2, 3 про стягнення з відповідача на користь позивача суму матеріальної шкоди в розмірі 2096805,73 грн. та суму моральної шкоди в розмірі 500000 грн., у зв'язку із несплатою позивачем державного мита з цих вимог в установленому законом порядку та розмірі.
Зі справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договори застави основних засобів, посвідчені приватним нотаріусом Соколовим О.Є., відповідно до яких позивач виступав майновим поручителем перед відповідачем за кредитними зобов'язаннями третіх осіб.
Зокрема, наступні договори: договір застави основних засобів від 14.10.02р., згідно умов якого позивач передав в заставу відповідачу в забезпечення виконання ПП «Екоміс», як позичальником по кредитному договору №89 від 14.10.02р., основні засоби - обладнання системи керування мережею SSА, балансовою вартістю 760000 грн.; договір застави основних засобів від 14.10.02р., згідно умов якого позивач передав в заставу відповідачу в забезпечення виконання АТЗТ «Фірма Газпромсервіс», як позичальником по кредитному договору №90 від 14.10.02р., основні засоби - обладнання ЗІП Хаба SSА, балансовою вартістю 780000 грн.; договір застави основних засобів від 09.04.02р., згідно умов якого позивач передав в заставу відповідачу в забезпечення виконання ТзОВ «Легос», як позивачальником по кредитному договору №73 від 09.04.03р., основні засоби - обладнання «Хаба системи SSА»балансовою вартістю 2300000 грн.; договір застави основних засобів від 14.04.03р., згідно умов якого позивач передав в заставу відповідачу в забезпечення виконання ТзОВ «Юнігаз», як позичальником по кредитному договору №83 від 14.04.03р., основні засоби - ЗІП Хаба SSА, балансовою вартістю 780000,00 грн.; в
забезпечення зобов'язань ТзОВ «Галон»по кредитному договору №82 від 14.04.03р. позивач передав в заставу згідно договору застави основних засобів систему керування мережею SSА, балансовою вартістю 760000 грн.
Відповідні записи (№1 від 16.10.02р. за № 18-212, №2 від 16.10.02р. за №118-214, №3 від 16.04.03р. за №118-331, №4 від 01.08.03р. за №118-401, №5 від 01.08.03 р. за №118-402) про наявність обтяжень рухомого майна позивача, переданого в заставу відповідачеві, були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяг №14699453 від 02.10.07р.).
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 10.06.09р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні будь-які записи про обтяження рухомого майна позивача.
Однак апелянт у своїй апеляційній скарзі вважає протиправною бездіяльність відповідача, який своєчасно не виконував неодноразові вимоги позивача про припинення обтяжень і подальше вилучення цих записів з Державного реєстру, що передбачено вимогами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чим і порушив майнові та особисті права позивача, гарантовані Конституцією України та Європейською Конвенцією з Прав людини.
Водночас, як з'ясовано судовою колегією, у апеляційній скарзі апелянт не заперечує, що вищевказані записи у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучено з цього реєстру реєстратором у зв'язку із спливом терміну дії таких записів під час слухання у господарському суді даної справи.
Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача подати держателю та реєстратору Державного реєстру застав рухомого майна заяву про припинення обтяження майна відповідача і подальше вилучення запису 1 від 16.10.02р. за №118-212, запису 2 від 16.10.02р. за №118-214, запису 3 від 18.04.03р. за №118-331, запису 4 від 01.08.03р. за №118-104, запису 5 від 01.08.03р. за №118-402 з Державного реєстру заяв рухомого майна.
Статтею 20 ГК України передбачено право кожного суб'єкта господарювання та споживача на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно приписів ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач у доповненнях до позовної заяви просить визнати протиправною бездіяльність відповідача.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не відповідає способам захисту, передбаченими наведеними нормами матеріального права.
Крім того, у апеляційній скарзі апелянтом викладені вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, які не заявлялись позивачем як позовні вимоги у позовній заяві.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції (ч.3 ст.101 ГПК України).
Відповідно до ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.
Серед підстав скасування рішення суду через порушення процесу, визначених ст.104 ГПК України, така підстава як порушення судом вимог щодо своєчасної розсилки процесуальних документів сторонам (ст.87 ГПК України), про що стверджує апелянт, відсутня.
Отже, оскаржуване рішення суду прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19.08.09р. у цій справі -без змін.
2. Судові витрати покласти на ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс».
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Т.С.Процик
суддя О.С.Скрипчук
Постанова підписана 02.02.2010р.