79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
02.02.10 Справа № 18/177
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Кордюк
розглянувши апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_3, м. Рівне № б/н від 16.11.09
на рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.09
у справі № 18/177
за позовом Підприємця ОСОБА_4, м. Рівне
до відповідача Підприємця ОСОБА_3, м. Рівне
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3 803, 35 грн. -основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 367, 06 грн. -пені, 67, 68 грн. -3 % річних
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 -представник (довіреність № б/н від 06.11.09);
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не поступило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.11.09 у справі № 18/177 (суддя А.Гудак) позов Підприємця ОСОБА_4 задоволено частково: стягнено з відповідача - Підприємця ОСОБА_3 на користь Підприємця ОСОБА_4 основний борг в сумі 2 544, 55 грн., нараховану пеню в сумі 362, 39 грн., збитки від інфляції в сумі 109, 99 грн., 3 % річних в сумі 49, 96 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн., витрати на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн. В частині стягнення основного боргу в сумі 1 082, 66 грн. -провадження у справі припинено.
З даним рішенням не погоджується відповідач - Підприємeць ОСОБА_3, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом дійсних обставин справи, визнання судом встановленими обставин, які не досліджувалися та не підтверджені жодними документальними доказами, а також порушення господарським судом при його винесенні норм матеріального права, а саме ст. 774 ЦК України. Зокрема, скаржник посилається на те, що позивачем було надано письмовий дозвіл на укладення відповідачем договору суборенди, який скаржник вважає неналежним доказом, оскільки він не містить печатки. Наводить скаржник і інші мотиви, на підставі яких просить рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.09 у справі № 18/177 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.02.10.
Позивач - Підприємець ОСОБА_4 -правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
В судовому засіданні 02.02.10 представник позивача проти доводів скаржника заперечив, рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.09 у справі № 18/177 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги відповідача - відмовити.
Скаржник явки повноважного представника в судове засідання 02.02.10 не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.09, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.09 у справі № 18/177 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Як вірно встановлено господарським судом Рівненської області, між сторонами у справі було укладено договір суборенди № 11 від 13.01.09 нежитлового приміщення загальною площею 17, 60 кв.м (з них площа офісних орендованих кімнат складає 11,00 кв.м., площа загального користування 6,60 кв.м.), яке знаходиться за адресою: м. Рівне, м-н Незалежності,3 (частина приміщення будівлі аптеки № 1, що розташована на третьому поверсі, позиція № 23 на поверхневому плані приміщення). Згідно додатку № 1 до даного договору погоджено вартість оренди 1 кв.м. орендованої площі.
Належним чином встановлено при розгляді спору на підставі аналізу належних документальних доказів (акт прийому-передачі приміщення в суборенду від 13.01.09, підписаний та скріплений печатками сторін) також факт прийняття приміщення в суборенду, в порядку, визначеному п.п. 2.1, 2.2 договору № 11 від 13.01.09.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції при розгляді спору, 01.03.09 сторонами було підписано додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору суборенди приміщення № 11 від 13.01.09, згідно п. 1 якої п. 1.1 договору суборенди викладено у наступній редакції: «Орендар передає,а суборендар приймає у строкове платне користування, (надалі суборенда) нежитлове приміщення загальною площею 17, 65 кв.м. ( з них площа офісних орендованих кімнат складає 9, 70 кв.м., площа загального користування 7, 95 кв.м.), яке знаходиться за адресою: м.Рівне, м-н Незалежності,3……». Цією ж додатковою угодою п. 1.2 викладено у наступній редакції: «Розрахунок орендної плати проводиться відповідно до вищевказаних площ, по договірній ціні, зазначеній в протоколі погодження вартості оренди 1 кв.м. орендованої площі від 13.01.09 (додаток №2)»; п. 1.3. викладено у такій редакції: «Відповідно вносяться зміни до акту прийому-передачі орендованої площі від 13.01.09, а саме «Орендар»передає, а «Суборендар»приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 17, 65 кв.м.». Згідно п. 2 додаткової угоди від 01.03.09 сторони закріпили, що інші умови договору суборенди приміщення № 11 від 13.01.09 є чинними і обов»язковими для виконання сторонами.
Належним чином проаналізовано в оскаржуваному рішенні також п.п. 3.2.2 п. 3.2 договору суборенди № 11 від 13.01.09, щодо обов'язку суборендаря своєчасно здійснювати орендні платежі в розмірі, визначеному погодженим протоколом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 2), п.п. 4.1, 4.2 згідно яких сума орендної плати за користування приміщенням встановлена сторонами у розмірі 1 003, 20 грн. без ПДВ, та нараховується з дня підписання сторонами акту приймання-передачі майна і вноситься суборендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця.
У п. 4.6 договору суборенди № 11 від 13.01.09 сторонами погоджено, що у випадку закінчення строку дії договору орендна плат оплачується відповідачем по день фактичної передачі приміщення згідно з актом прийому-передачі.
Встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору також факт укладення між сторонами у справі 01.06.09, у відповідності до положень п.п. 3.1.2, 8.6 договору суборенди, додаткової угоди про розірвання договору суборенди приміщення № 11 від 13.01.09, п. 3 якої передбачено такі обов'язки суборендаря (відповідача у справі):
- погасити заборгованість по оренді перед позивачем в порядку, передбаченому п. 4.3 договору;
- передати позивачу за актом прийому-передачі орендоване приміщення, зазначене в п.1.1 договору, в належному стані.
Обов'язок щодо передачі виконано відповідачем належним чином -передано позивачу житлове приміщення площею 17, 65 кв.м., що сторони зафіксували в Акті від 01.06.09.
Щодо обов'язку суборендаря, закріпленого у п. 3 додаткової угоди від 01.06.09, погасити заборгованість по оренді перед позивачем в порядку, передбаченому п. 4.3 договору, то місцевим господарським судом вірно встановлено на підставі належних документальних доказів (акт звірки від 01.06.09,), що такий обов'язок відповідачем виконано частково, внаслідок чого, станом на час звернення позивача до суду (01.10.09) заборгованість по орендній платі становила 4 238, 09 грн. Беручи до уваги сплату відповідачем у справі 1 082, 66 грн. після порушення провадження у справі (платіжне доручення № 110 від 02.10.09), заборгованість по орендній платі станом на час винесення оскаржуваного рішення склала 2 544, 55 грн.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується за застосуванням місцевим господарським судом до спірних правовідносин норм ч. 3 ст. 285 ГК України щодо обов'язку орендаря (відповідача) берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, а також щодо обов'язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, законодавче визначення якої закріплене у застосованій місцевим господарським судом ч. 1 ст. 286 ГК України.
Вірно застосовано господарським судом Рівненської області при розгляді спору між сторонами також положення ст. 509 ЦК України щодо поняття та юридичного змісту зобов'язання, ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України щодо обов'язку належного виконання зобов'язань сторонами, ст. 525 ЦК України щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання. На підставі викладених норм матеріального права, господарським судом зроблено вірний висновок про під ставність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 544, 55 грн. основної суми боргу по орендній платі.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 362, 39 грн. пені за період з 25.01.09 по 30.09.09, господарський суд першої інстанції надав вірну оцінку наявній в матеріалах справи претензії, скерованій позивачем відповідачу та відповіді на неї № 1вп/09 від 30.06.09, вірно застосував норми ст. 610 ЦК України щодо поняття порушення зобов'язання, ст. 549 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України щодо юридичного змісту та розміру штрафних санкцій, належним чином проаналізував договірні положення, а саме п. 6.1 Договору суборенди, на підставі чого дійшов обґрунтованого, на думку колегії суддів, висновку те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, як такі, що належним чином підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та ґрунтуються на договірних положеннях та нормах чинного матеріального права.
Господарським судом Рівненської області правомірно задоволено позовні вимоги також в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 25.01.09 по 30.09.09 у сумі 49, 96 грн. та інфляційних за період з 25.01.09 по 30.09.09 у сумі 109, 99 грн., оскільки такий висновок місцевого господарського суду ґрунтується на нормах ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою інфляційні втрати та 3% річних віднесено до структури суми боргу.
Щодо посилань скаржника, викладених ним в апеляційній скарзі, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки їх належним чином спростовано місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами. Зокрема, господарським судом вірно проаналізовано п. 1.3 договору суборенди від 13.01.09 № 11, п. 5.1 договору оренди приміщення від 01.01.09, укладеного між позивачем у справі та ВАТ «Рівнефармація», лист орендодавця ВАТ «Рівнефармація»№ 6/8 від 06.01.09, неналежності якого, як доказу надання ВАТ «Рівнефармація» згоди на укладення договору суборенди між позивачем та відповідачем, скаржником в порядку, передбаченому ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено.
На підставі наведених правових норм господарський суд Рівненської області, беручи до уваги оплату відповідачем в процесі розгляду справи в суді першої інстанції 1 082, 66 грн. грн., дійшов вірного висновку, що до задоволення підлягають вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 544, 55 грн., пені в сумі 362,39 грн., 3% річних в сумі 49,96 грн. та інфляційних в сумі 109, 99 грн.
В частині сплачених відповідачем у справі 1 082, 66 грн. основного боргу господарський суд правомірно припинив провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обгрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.09 у справі № 18/177 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Рівненської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.09 у справі № 18/177 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Рівненської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Кордюк