01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
14.01.10 р. № 20/127-07/9
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
секретар судового засідання Цуркан Л.В.
представники сторін:
від першого позивача: не з'явились
від другого позивача: не з'явились
від першого відповідача: Боєцька З.І. -голова правління
від другого відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія-Капітал»на рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р.
у справі №20/127-07/9 (головуюча суддя Євграфова Є.П., судді - Мальована Л.Я., Антонова В.М.)
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія-Капітал»
2. Казенного заводу порошкової металургії
до 1. Колективного підприємства «Пересувна механізована колона №15»
2. Броварської міської ради Київської області
третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській
області
про звільнення самовільно зайнятої ділянки та знесення самочинного будівництва
Товариство з обмеженою відповідальністю «Австрія-Капітал», Казенний завод порошкової металургії звернулися до господарського суду Київської області з позовом до Колективного підприємства «Пересувна механізована колона №15»про звільнення самовільно зайнятої ділянки та знесення самочинного будівництва.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2007р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2007р. залучено до участі у справі в якості відповідача Броварську міську раду Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2009р. по справі №20/127-07/9 в позові відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із прийнятим рішенням, перший позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
На думку першого позивача, місцевим господарським судом неповно досліджено матеріали справи, неповно з'ясовано усі обставини справи, які мають важливе значення для об'єктивного та всебічного вирішення справи, а рішення суду постановлене помилково, не відповідає вимогам чинного законодавства, суперечить нормам процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. скарга першого позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.07.2009р. строк апеляційного провадження по справі продовжувався.
Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2009р. склад колегії суддів змінено: головуючий суддя -Ткаченко Б.О., судді -Лобань О.І., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду Стахурського М.Ф. від 07.09.2009р. заяву Казенного заводу порошкової металургії про відвід колегії суддів залишено без задоволення.
Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2009р. склад колегії суддів змінено: головуючий суддя -Ткаченко Б.О., судді -Лобань О.І., Федорчук Р.В.
Ухвалою в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду Сибіги О.М. від 25.09.2009р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія-Капітал»про відвід колегії суддів залишено без задоволення.
Представник першого позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Даний факт підтверджується корінцем поштового повідомлення №6672642, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 10.12.2009р. про відкладення розгляду справи до 14.01.2010р. перший позивач отримав 21.12.2009р.
Представник другого позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Даний факт підтверджується корінцем поштового повідомлення №6667762, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 10.12.2009р. про відкладення розгляду справи до 14.01.2010р. другий позивач отримав 22.12.2009р.
Представник першого відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги.
Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Даний факт підтверджується корінцем поштового повідомлення №6667738, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 10.12.2009р. про відкладення розгляду справи до 14.01.2010р. другий відповідач отримав 21.12.2009р.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.
10.06.2005р. між ТОВ «Австрія-Текстиль»(в подальшому перейменовано в ТОВ «Австрія-Капітал») (покупець) та державою в особі Міністерства промислової політики України від імені якого діє Казенний завод порошкової металургії (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив блок підсобних приміщень інв. №9, загальною площею 1167,3 мІ, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, промвузол масив та розташований на земельній ділянці площею 55500 мІ (т. 1 а.с. 21-22).
14.12.2005р. за актом приймання-передачі блок підсобних приміщень був переданий ТОВ «Австрія-Текстиль»(т. 1 а.с. 23).
21.12.2005р. в Броварському бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ТОВ «Австрія-Капітал»право власності на відповідне нерухоме майно (т. 1 а.с. 24).
28.12.2005р. між ТОВ «Константа»(виконавець) та ТОВ «Австрія-Капітал»(замовник) укладено договір №215-П на виконання проектно-вишукувальних та землевпорядних робіт (т. 1 а.с. 27).
Як зазначають позивачі, під час проведення обстеження відповідної земельної ділянки, було встановлено наявність самочинного будівництва, що робить неможливим переоформлення на першого позивача права користування земельною ділянкою.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. має бути залишене без змін з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2005р. між ТОВ «Австрія-Текстиль»(в подальшому перейменовано в ТОВ «Австрія-Капітал») (покупець) та державою в особі Міністерства промислової політики України від імені якого діє Казенний завод порошкової металургії (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив блок підсобних приміщень інв. №9, загальною площею 1167,3 мІ, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, промвузол масив та розташований на земельній ділянці площею 55500 мІ (т. 1 а.с. 21-22).
Відповідний договір підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками, посвідчений нотаріально та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
В п. 4.2 договору зазначено, що передача об'єкта продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі об'єкта.
14.12.2005р. за актом приймання-передачі блок підсобних приміщень був переданий ТОВ «Австрія-Текстиль»(т. 1 а.с. 23).
21.12.2005р. в Броварському бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ТОВ «Австрія-Капітал»право власності на відповідне нерухоме майно (т. 1 а.с. 24).
Державним актом на право постійного користування землею підтверджується, що земельна ділянка, на якій розташоване відповідне майно, знаходиться у постійному користуванні другого позивача.
В ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Згідно ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
В ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
З метою підготовки необхідних документів для оформлення права оренди відповідної ділянки, ТОВ «Австрія-Капітал»(замовник) уклало з ТОВ «Константа» (виконавець) договір №215-П від 28.12.2005р. на виконання проектно-вишукувальних та землевпорядних робіт (т. 1 а.с. 27).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження першим позивачем доказів набуття в установленому порядку (укладення договору оренди чи оформлення державного акту) прав на відповідну земельну ділянку не надано.
Не дивлячись на те, що перший позивач не є ні землевласником, ні землекористувачем відповідної земельної ділянки, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що перший позивач не є належним позивачем по справі, оскільки відповідний спір і виник в зв'язку з тим, що останній не має можливості оформити на себе землекористування у зв'язку з перебуванням на земельній ділянці майна першого відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачами доказів того, що відповідні об'єкти були самочинно побудовані першим відповідачем не надано.
Із матеріалів справи також вбачається, що 06.03.2007р. комісією у складі начальника Броварського міського відділу земельних ресурсів, головного механіка другого позивача та представника першого позивача складено акт обстеження земельної ділянки площею 55500 мІ, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, промвузол масив, яким встановлено, що на відповідній земельній ділянці розташовані об'єкти Колективного підприємства «Пересувна механізована колона №15»: цегляний гараж на 6 боксів, побутові приміщення-цегляна прибудова, трансформаторна підстанція, теплопункт (цегляна споруда), металевий гараж (т. 1 а.с. 29).
21.08.2007р. комісією у складі начальника Броварського міського відділу земельних ресурсів, головного механіка другого позивача та директора першого відповідача складено акт обстеження земельної ділянки площею 55500 мІ, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, промвузол масив, яким встановлено, що на відповідній земельній ділянці розташовані об'єкти Колективного підприємства «Пересувна механізована колона №15»: цегляний гараж, побутові приміщення-цегляна прибудова (кузня), металевий гараж (т. 2 а.с. 3).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується договором купівлі-продажу майна Орендного підприємства «Промінь-15»(правонаступником якого є перший відповідач) №1 від 01.02.1995р., частина майна, яке позивачі вважають самочинним будівництвом, набута першим відповідачем у власність в процесі приватизації (т. 2 а.с. 38-42).
Зокрема, у власність першого відповідача було передано наступне майно: кладова інструментальна (склад металевий) інвент. №0013; будиночок-вагончик інвент. №0063; будиночок-вагончик інвент. №0089; будиночок-вагончик інвент. №0090; будиночок-вагончик інвент. №0091; вагончик інвент. №0032; будиночок-вагончик інвент. №0034.
Крім того, з Генерального плану виробничої бази ОП «Броварипромжитлобуд»від 1994 року вбачається, що частина будівель та споруд, які позивачі вважать самочинним будівництвом, ще в 1994 році були розташовані на відповідній земельній ділянці, тобто ще до оформлення (в 1998 році) другим позивачем державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Це також підтверджується інвентаризаційними описами №2 від 05.12.1994р. та №3 від 08.12.1994р, №4 від 02.12.1994р., актом оцінки вартості майна орендного підприємства від 28.12.1994р., актом прийому-передачі державного майна від 15.09.1995р. (т. 1 а.с. 149-151, т. 2 а.с. 19-24, 33).
В матеріалах справи міститься лист другого позивача №08-1260 від 05.07.1995р. на адресу першого відповідача, в якому зазначено, що адміністрація заводу дає згоду на вилучення з землекористування земельної ділянки площею 5,65 га, яка знаходиться під виробничою базою ОП «Броварипромжитлобуд»та інших підрозділів, створених в процесі реформування тресту (т. 1 а.с. 75).
На виконання вимог суду першої інстанції, 23.11.2007р. комісією у складі представників позивачів, першого відповідача, третьої особи та КП «Броварське БТІ»складено акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що на відповідній земельній ділянці розташовані об'єкти: 1. кладова інструментальна (склад металевий)- інвент. №0013; 2. бокс гаражний А-1: інвент. №№0089,0090,0091,0063,0032; 3. кузня; 4. прохідна; 5. огорожа; 6. трансформаторна підстанція (т. 2 а.с. 93-96).
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
В ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суд про те, що у разі задоволення позову про зобов'язання першого відповідача звільнити відповідну земельну ділянку від належного йому майна, будуть істотно порушені його права як власника такого майна.
Враховуючи вищенаведене, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про безпідставність первісних позовних вимог.
Щодо іншого майна, яким перший відповідач легітимно володіє з 1994 року, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність та недоведеність позовних вимог з врахуванням положень ч. 2 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Посилання першого позивача на порушення судом першої інстанції ст. 77 ГПК України у зв'язку з не задоволенням клопотання про відкладення не береться до уваги, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні обґрунтовано з яких підстав відповідне клопотання не підлягає задоволенню.
Посилання першого позивача на порушення судом першої інстанції ст. 81 ГПК України є безпідставним, оскільки другим відповідачем викладалась його позиція по справі, а не надання позивачами доказів направлення копії позовної заяви та/чи не з'явлення в судове засідання перш за все свідчить про порушення позивачами ст. 22 ГПК України, але жодним чином не унеможливлює прийняття рішення по справі з врахуванням наданих численних пояснень по справі.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. по справі №20/127-07/9 прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишене без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія-Капітал»на рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. по справі №20/127-07/9 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. по справі №20/127-07/9 залишити без змін.
3. Справу №20/127-07/9 повернути до господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Ткаченко Б.О.
Судді:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
Дата відправки