01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
02.02.10 р. № 21/256-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЧорногуз М.Г. (доповідач по справі),
СуддіРазіна Т.І.,
Фаловська І.М.
секретар судового засідання Данчук В.В.,
в судове засідання з'явились:
від позивача за первісним позовом: Слободян В.М. -представник за дов. б/н від 29.09.2009 р.;
від відповідача за первісним позовом: Хоменко В.І. -представник за дов. № 10 від 01.02.2010 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»,
на рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року,
у справі № 21/256-09 (суддя Ярема В.А.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпро-Атлантік», м. Дніпропетровськ,
до Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс», с. Крушинка, Васильківський район, Київська область,
про стягнення 16 765 грн. 70 коп.,
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс», с. Крушинка, Васильківський район, Київська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпро-Атлантік», м. Дніпропетровськ,
про стягнення 5 628 грн. 58 коп.,
ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ВАТ «Крушинський птахівничий комплекс»про стягнення заборгованості (а.с. 4-6).
27 жовтня 2009 року ВАТ «Крушинський птахівничий комплекс»звернулось до господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою про стягнення 5 628 грн. 58 коп. за невиконання умов договору і додатків до нього (а.с. 48-51).
Рішенням господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року у справі №21/256-09 первісний позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ВАТ «Крушинський птахівничий комплекс»на користь ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»12 496 грн. 01 коп. пені, 1 692 грн. 94 коп. 3% річних, 2 491 грн. 80 коп. інфляційних витрат, 166 грн. 81 коп. державного мита та 234 грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позовних вимог відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (а.с. 79-84).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач за зустрічним позовом звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року по справі № 21/256-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що предметом первісної позовної заяви є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, як у справі № 18/088-09, а також те, що скаржником було подано клопотання про зменшення суми пені вдвічі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження.
2 лютого 2010 року, перед початком судового засідання, до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач за первісним позовом просить залишити апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року -без змін.
В судовому засіданні, яке відбулось 2 лютого 2010 року, представник скаржника підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Представник позивача за первісним позовом проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року -без змін.
За згодою присутніх представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 2 лютого 2010 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
6 березня 2009 року між ВАТ «Крушинський птахівничий комплекс»(покупець) та ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»(продавець) було укладено договір № 06-03/09-1 (надалі -Договір) (а.с. 8-9).
Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити шрот соняшниковий (надалі -Товар), в кількості 220,0 +/- 10 % тон на умовах, викладених нижче.
Додатковою угодою до Договору сторони передбачили, що60,00 +/- 10 % тон продавець поставить покупцеві до 15 березня 2009 року(а.с. 10).
В п. 3.2 Договору сторони узгодили ціну Товару, зокрема 1 т з НДС коштує 1 40 грн. 00 коп., а вартість партії Товару з НДС складає 308 000 грн. 00 коп.
Покупець здійснює оплату протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки кожної окремої партії Товару на склад покупця за його заліковою вагою, після надання продавцем відвантажувальних документів.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Київської області від 14 липня 2009 року по справі № 18/088-09, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2009 року, встановлено наступне.
На виконання умов договору позивач поставив та передав у власність відповідача товар, що підтверджується наступними видатковими накладним та рахунками-фактурами: №РН-0000166 від 07.03.2009 року на 60,110 тон шроту соняшника на суму 84154,00 грн. (рахунок-фактура СФ-0000145 від 07.03.2009 року), яка частково оплачена відповідачем у розмірі 44154 грн. 26.03.2009 року (з простроченням оплати 6 днів з 20.03.2009 року по 26.03.2009 року), остаток заборгованості складає 40000,00 грн. з простроченням оплати 33 дні (з 26.03.2009 року по 28.04.2009 року); №РН-0000167 від 09.03.2009 року на 44,770 тон шроту соняшника на суму 62678,00 грн. (рахунок-фактура СФ-0000148 від 09.03.2009 року), яка оплачена відповідачем у розмірі 30000,00 грн. 26.03.2009 року з простроченням оплати 3 дні (з 23.03.2009 року по 26.03.2009 року) та у розмірі 32678,00 грн. 31.03.2009 року з простроченням 5 днів (з 26.03.2009 року по 31.03.2009 року); №РН-0000170 від 10.03.2009 року на 82,960 тон шроту соняшника на суму 116144,00 грн. (рахунок-фактура СФ-0000151 від 10.03.2009 року), яка оплачена відповідачем у розмірі 50000,00 грн. 31.03.2009 року з простроченням 7 днів (з 24.03.2009 року по 31.03.2009 року), у розмірі 66144,00 грн. 01.04.2009 року з простроченням 1 день (з 31.03.2009 року по 01.04.2009 року); №РН-0000172 від 13.03.2009 року на 59,220 тон шроту соняшника на суму 82908,00 грн. (рахунок-фактура СФ-0000153 від 13.03.2009 року) з простроченням оплати 32 дні (з 27.03.2009 року по 28.04.2009 року).
На виконання умов додаткової угоди позивач поставив та передав у власність відповідача товар, що підтверджується видатковою накладною та рахунком-фактурою: №РН-0000171 від 11.03.2009 року на 23,450 тон шроту соняшника на суму 32830,00 грн. (рахунок-фактура СФ-0000152 від 11.03.2009 року) з простроченням оплати 34 дні (з 25.03.2009 року по 28.04.2009 року).
Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, однак з порушенням погоджених сторонами строків.
Цим рішення присуджено до стягнення з ВАТ «Крушинський птахівничий комплекс»на користь ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»156 738 грн. 00 коп. несплаченої заборгованості.
Вказана заборгованість була оплачена відповідачем лише 18 вересня 2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № U1446454 від 18 вересня 2009 року, тобто з порушенням строків оплати за Договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Як встановлено сторонами в п. 7.2 Договору, в разі порушення умов, визначених цим Договором, сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
За рішенням господарського суду Київської області по справі № 18/088-09 стягнуто з відповідача пеню та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною №РН-0000171 від 11.03.2009 року за період з 25.03.2009 року по 8.05.2009 року та за видатковою накладною №РН-0000172 від 13.03.2009 року за період з 27.03.2009 року по 8.05.2009 року.
Оскільки, станом на 18 вересня 2009 року відповідач сплатив суму основної заборгованості, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що нарахування пені та 3% річних за видатковими накладними № РН-0000172 та № РН-0000171 слід починати з 9 травня 2009 року, а за видатковими накладними № РН-0000166, № РН-0000171 та № РН-0000172 нарахування пені та 3% річних слід обмежити 17 вересня 2009 року.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне нарахувати пеню та 3% річних наступним чином: на заборгованість в розмірі 40 000 грн. 00 коп. за видатковою накладною № РН-0000166 від 7 березня 2009 року за період з 8.05.2009 року по 18.06.2009 року; на заборгованість в розмірі 82 908 грн. 00 коп. за видатковою накладною № РН-0000172 від 13 березня 2009 року за період з 9.05.2009 року по 17.09.2009 року; на заборгованість в розмірі 32 830 грн. 00 коп. за видатковою накладною № РН-0000171 від 11 березня 2009 року за період з 9.05.2009 року по 17.09.2009 року.
Рішенням господарського суду Київської області по справі № 18/088-09 з відповідача стягнуто інфляційні витрати по заборгованості за видатковими накладними № РН-0000171 та № РН-0000172 за квітень 2009 року.
Отже, за видатковими накладними № РН-0000166, № РН-0000171 та № РН-0000172 індекс інфляції слід стягувати за період з травня 2009 року по червень 2009 року.
Перевіривши правильність нарахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1», колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила, що місцевим господарським судом суми пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних нараховано вірно.
Щодо посилання скаржника на клопотання про зменшення суми пені, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таке ж право господарського суду передбачено п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, де зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З вищевикладеного вбачається, що зменшувати розмір штрафних санкцій є не обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Отже, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення суми пені.
Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.
Позивач за зустрічним позовом посилаючись на додаткову угоду до Договору зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом умови Договору виконані не в повному обсязі, зокрема недопоставлено Товару в розмірі 30,455 тон.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не погоджується з даним висновком позивача за зустрічним позовом з огляду на наступне.
Додаткова угода № 1 до Договору № 06-03/09-1 укладена 10 березня 2009 року, тобто термін виконання зобов'язання по поставці Товару в кількості 60,000+/-10% тон з 11 березня 2009 року по 15 березня 2009 року.
Як вбачається з видаткових накладних № РН-0000171 від 11 березня 2009 року та № Рн-0000172 від 13 березня 2009 року, відповідач за зустрічним позовом поставив позивачеві 82,670 тон.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»належним чином та в повному обсязі виконало умови додаткової Угоди № 1 від 10 березня 2009 року.
Отже, зустрічний позов ВАТ «Крушинський птахівничий комплекс»до ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»про стягнення 5 628 грн. 58 коп. за невиконання умов договору і додатків до нього задоволенню не підлягає.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону, перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права. Тому рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року по справі № 21/256-09 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»на рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»на рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року у справі № 21/256-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 9 грудня 2009 року по справі № 21/256-09 залишити без змін.
3. Справу № 21/256-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддяМ.Г. Чорногуз
СуддіТ.І. Разіна
І.М. Фаловська
Дата відправки 10.02.10