01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.02.2010 № 2/174
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.10.2009
у справі № 2/174 (суддя
за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами
рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до ВАТ "ВТБ Банк"
про стягнення 11507,39 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Довгопола І.С. - дов. № 242/11.5.2 від 22.06.2009
Готіна А.П. - дов. № 343/11.5.2 від 31.08.2009
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, апелянт) у квітні 2008р. звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (надалі - відповідач) про стягнення 11 507,39 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 12.10.2007.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 17.06.2008 по справі № 2/174 у позові відмовлено повністю.
Вказане рішення у справі № 2/174 було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2009.
Ухвалою Верховного Суду України від 30.04.2009 у справі № 2/174 було відмовлено в порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2009 в касаційному порядку.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в серпні 2009р. звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою № 58 від 30.07.2009 про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 2/174 від 17.06.2008 за нововиявленими обставинами, у відповідності до якої просив скасувати назване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В якості нововиявлених обставин заявник посилається на виявлені ним обставини, які не були йому відомі на час розгляду справи місцевим господарським судом, але вже тоді існували, та які мають значення для правильного розгляду справи. Такими обставинами, на його думку, є практика Вищого господарського суду України по аналогічних справах, а саме:
- оглядовий лист Вищого господарського суду України від 24.10.2004 р. № 01-8/236;
- постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2006 р. у справі № 2/353;
- постанова Вищого господарського суду України від 01.08.2006 р. у справі № 47/74;
Крім того, в якості нововиявленої позивачем вказана також та обставина, що відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 15.07.2009 ВАТ „ВТБ Банк” відмовлено в задоволенні позову до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зміну п.5.5 договору оренди. При цьому судом апеляційної інстанції в постанові зазначено, що посилання позивача на Закон України „Про індексацію грошових доходів населення” та постанову КМУ від 17.07.2003 № 1078 „Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення” не може бути підставою для змін договору в частині виключення речення п.5.5 про індексацію орендної плати, оскільки умови договору є обов'язковими для виконання сторонами. Заявник вважає, що вказані обставини є нововиявленими, мають істотне значення для справи та впливають на правильність і законність рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174 (оскільки вказують, що назване рішення не відповідає вимогам закону).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2009 у справі № 2/174 у задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174 відмовлено та рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174 залишено в силі.
Ухвала суду мотивована тим, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174 встановлено, що укладеними між сторонами договором не передбачено обов'язку відповідача (як орендаря) сплачувати позивачу (орендодавцю) орендну плату з урахуванням індексації (як того вимагав останній у своїй позовній заяві), а посилання заявника на практику Вищого господарського суду України та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.07.2009, як на нововиявлені обставини, судом відхилено, оскільки вказані рішення суду не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.112 ГПК України, так як не містять фактичних даних, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з названою ухвалою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 90 від 26.11.2009 (та доповненнями до неї), у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.10.2009 у справі № 2/174, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме - стягнути з відповідача на користь позивача 11 597,39 грн. заборгованості.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Апелянт стверджує, що надана ним практика Вищого господарського суду України не була йому відома під час розгляду справи № 2/174; а оскільки обставини, на підставі яких заявником було подано заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 у справі № 2/174 за нововиявленими обставинами, стали йому відомі лише в липні 2009р., то лише в такому порядку (за нововиявленими обставинами) це рішення підлягає перегляду (скасуванню).
Також апелянт вважає, що обставини, які наведені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та якими заявник обґрунтовує апеляційну скаргу (щодо розгляду Запорізькім апеляційним господарським судом справи № 10/61-ПД-09 та відмови у позові щодо зміни п. 5.5 договору оренди нежилого приміщення № 2969 від 12.10.2007), мають істотне значення та вказують на те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 року по справі № 2/174 не відповідає вимогам закону, так як цим рішенням істотно порушуються гарантовані та захищені законом права заявника.
Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у відповідності до яких він проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
Апелянта (заявник) своїм правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштової кореспонденції № 795013 наявне в матеріалах справи).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки місцевий господарський суд дійшов підставного та обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 2/174 від 17.06.2008 за нововиявленими обставинами. При цьому судова колегія виходить з наступного.
У відповідності до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ч.1 ст.113 ГПК України).
Згідно п.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі ст.112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору (або розгляду справи про банкрутство) і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (п.1.1 роз'яснення).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення (п.1.2 роз'яснення).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заяви ОСОБА_1, оскільки обставини, названі позивачем в якості нововиявлених:
- не містять ознак нововиявлених обставин в розумінні ст.112 ГПК України;
- не є новими, були предметом дослідження господарських судів різних рівнів у цій справі та знайшли своє відображення у відповідних судових рішеннях;
- не спростовують факти, які було покладено в основу рішення Господарського суду м. Києва у справі № 2/174;
- стосуються судової практики 2004-2006 рр., що могла бути відома сторонам по справі, та вказані без зазначення конкретної дати їх виявлення заявником.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник посилається на практику Вищого господарського суду України, яка вже існувала на час розгляду спору по суті, була оприлюдненою і загальнодоступною (оскільки йдеться про практику Вищого господарського суду 2004 - 2006 р.р.).
Крім того, вказана судова практика не може бути належним доказом наявності нововиявлених обставин у справі № 2/174 відповідно до приписів ст.112 ГПК України, оскільки не стосується самої справи.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт фактично намагається змусити суд розглянути повторно ті самі обставини цієї справи, які вже були предметом розгляду господарських судів і щодо яких вже винесено відповідне рішення, та під час розгляду спору по суті всі обставини цієї справи судом були встановлені повно та правильно, що підтверджується постановами апеляційної, касаційної інстанцій у даній справі та ухвалою Верховного Суду України від 30.04.2009.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції по те, що обставини, зазначені апелянтом як нововиявлені, за своєю юридичною суттю не є тими юридичними фактами, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, а отже - посилання на такі відомості фактично є намаганням позивача ініціювати здійснення перегляду справи з переоцінкою досліджених судами доказів, що згідно приписів ст.112 ГПК України є неможливим.
Судова колегія також не приймає до уваги посилання апелянта на наявність постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 15.07.2009 по справі № 10/61-ПД-09 за позовом ВАТ „ВТБ Банк” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну п.5.5 договору оренди нежилого приміщення № 2969 від 12.10.2007, так як заявник помилково вважає нововиявленою обставиною юридичну оцінку, яку інший суд надав встановленим фактам в іншій господарській справі.
Юридична оцінка іншим судом фактів, встановлених в іншій господарській справі, не є нововиявленою обставиною, з настанням якої виникають, змінюються або припиняються правові відносини.
Крім того, в основу рішення по справі № 2/174 не було покладено певних фактів або подій, встановлених іншим судом при розгляді та вирішенні справи № 10/61-ПД-09.
Вказана обставина також підтверджується роз'ясненням Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, в якому, зокрема, зазначено, що підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами 3 і 4 ст.35 ГПК України були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.
Отже, постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 15.07.2009 по справі № 10/61-ПД-09 не містить будь-яких фактичних даних, що в установленому порядку спростовували б факти, які було покладено в основу рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/174.
Безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному процесуальному законі є й доводи апелянта про те, що оскільки обставини, на підставі яких заявником було подано заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 2/174 від 17.06.2008 за нововиявленими обставинами, виникли лише в липні 2009 року, то лише в такому порядку (за нововиявленими обставинами) це рішення підлягає перегляду й скасуванню.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що обставини, наведені заявником в обґрунтування вимог про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2008 по справі № 2/174 за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується рішення Господарського суду м. Києва № 2/174 від 17.06.2008.
Доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки нормативно та документально те підтверджуються.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 27.10.2009 у справі № 2/174.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.10.2009 у справі № 2/174 - без змін.
2. Матеріали справи № 2/174 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді