01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.01.2010 № 6/125
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Бєлкін М.Л. - представник за довіреністю,
від відповідача: Любович Є.Л. - директор,
від третьої особи: представник не з”явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товарної біржі "Регіони"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2009
у справі № 6/125 (суддя
за позовом Підприємства об"єднання громадян "Експерт" Національного комітету спорту інвалідів України
до Товарної біржі"Регіони"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державний комітет України із земельних ресурсів
про стягнення 6849270,00 грн.
В червні 2009р. Підприємство об'єднання громадян "Експерт" Національного комітету спорту інвалідів України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товарної біржі "Регіони" про стягнення штрафних санкцій в сумі 6849270,00 грн. за невиконання умов інвестиційного договору.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що невиконання умов інвестиційного договору виникло в зв'язку з тим, що третя особа не видала ліцензію на проведення земельних торгів. Однак, відповідачем з цією метою були здійснені всі необхідні заходи. Тому відповідач відповідно до положень ст. 233 Господарського кодексу України просив суд зменшити розмір нарахованих санкцій.
Заперечуючи проти позову, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначала, що Державний комітет України із земельних ресурсів як орган ліцензування правомірно відмовив відповідачу у видачі ліцензії на проведення земельних торгів в зв'язку з відсутністю ліцензійних умов.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.09.2009р. у даній справі позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товарної біржі „Регіони" на користь Підприємства об'єднання громадян "Експерт" Національного комітету спорту інвалідів України 684 927 грн. штрафу; в доход Державного бюджету України 6 849,27 грн. державного мита; в доход Державного бюджету України 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, яку 20.01.2010р. уточнив та просив його скасувати частково в частині розподілу судових витрат та стягнути з відповідача 2500 грн. державного мита, 23грн.60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, оскільки судом першої інстанції неправильно розраховані вказані судові витрати.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2009 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції, зменшивши розмір штрафних санкцій, необгрунтовано застосував ст..233 Господарського кодексу України.
Третьою особою не надано відзиву на апеляційну скаргу та не використано наданого законом права на участь її представника у судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
15 березня 2008р. між Підприємством об'єднання громадян Національного комітету спорту інвалідів України (далі - Позивач, Інвестор) та Товарною біржею „Регіони" (далі -Відповідач, Біржа) укладено інвестиційний договір (далі - договір ).
За змістом п.1.1 Договору Інвестор зобов'язується внести інвестиції шляхом придбання додаткових 70 брокерських місць на Біржі, які забезпечать 70% голосів на загальних Зборах Товарної Біржі „Регіони". Інвестиції вносяться у вигляді перерахування на рахунок Біржі грошових коштів у сумі 3 000 000 доларів США в гривневому еквіваленті із розрахунку згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України на момент здійснення розрахунків.
Згідно п.1.2 Договору Біржа зобов'язувалась провести роботи стосовно розробки необхідної документації для проведення земельних торгів та отримання відповідної ліцензії на проведення земельних торгів.
Пунктом 2.1 Договору сторони домовились, що запланований термін початку проведення земельних торгів - ІІІ-ІУ квартал 2008 року, але в будь-якому разі не пізніше 31 грудня 2008 року.
Відповідно до п. 4.4. Договору Біржа взяла на себе наступні зобов'язання:
організувати проведення земельних торгів протягом 2008 року, але не пізніше 31 грудня 2008 року (п.4.4.1);
належним чином провести роботи стосовно розробки необхідної документації для проведення земельних торгів та отримання відповідної ліцензії на проведення земельних торгів (п.4.4.2);
отримати ліцензію на проведення земельних торгів в строки, передбачені договором, але в будь-якому разі не пізніше 31 грудня 2008 року (п.4.4.3);
надати належним чином завірену копію ліцензії на проведення земельних торгів Інвестору протягом 10 календарних днів наступних за днем її отримання (п.4.4.4).
Розділом 6 Договору його сторони передбачили відповідальність сторін, зокрема, у випадку порушення обов'язків, передбачених п.4.4 договору, Біржа зобов'язується сплатити Інвесторові штраф у розмірі 30 % від суми, передбаченої п.1.1 цього договору, що становить 90 000 доларів США в гривневому еквіваленті із розрахунку згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України на момент здійснення розрахунків. Штраф перераховується Інвестору протягом 10 календарних днів після отримання вимоги від інвестора .
Згідно з п.9.1 даний Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його затвердження загальними зборами Товарної біржі „Регіони" та засіданням ради Національного комітету спорту інвалідів України і діє до виконання сторонами зобов'язань за договором або його дострокового припинення відповідно до умов договору .
Засіданням Ради Національного комітету спорту інвалідів України від 17.03.2008р. затверджено інвестиційний договір від 15.03.2008р. та додатки до нього між підприємством об'єднання громадян Національного комітету спорту інвалідів України та Товарною біржею „Регіони".
Загальними зборами Товарної біржі „Регіони" від 16.03.2008р. (протокол №3-2008) затверджено інвестиційний договір від 15.03.2008р. між Товарною біржею „Регіони" та Підприємством об'єднання громадян Національного комітету спорту інвалідів України.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами у справі, відповідач не виконав своїх зобов'язань, передбачених інвестиційним договором, а саме, не отримав ліцензію на проведення земельних торгів.
Листом від 20.01.2009р. позивач просив відповідача сплатити штраф у розмірі 30 % від суми, передбаченої п.1.1 Договору, що становить 90 000 доларів США в гривневому еквіваленті із розрахунку згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України на момент здійснення розрахунків, на підставі п.6.2, 6.3 інвестиційного договору.
Листом від 10.02.2009р. відповідач визнав допущені ним порушення, однак вказав на неможливість задоволення вимоги.
Враховуючи те, що відповідачем відповідно до п.6.3 Договору не був перерахований штраф протягом 10 календарних днів після отримання вимоги від інвестора, позивач просить стягнути з відповідача 6 849 270 грн. штрафу, що становить 30% від передбаченої п.1.1 Договору, що становить 90 000 доларів США в гривневому еквіваленті із розрахунку згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України на момент здійснення розрахунків (станом на 23.06.2009р. офіційний курс долара США становить 7,6103 грн.).
За приписами ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Встановлено, що 15 березня 2008р. між підприємством об'єднання громадян Національного комітету спорту інвалідів України та Товарною біржею „Регіони" укладено інвестиційний договір, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання (п.4.4 договору) організувати проведення земельних торгів протягом 2008 року, але не пізніше 31 грудня 2008 року; належним чином провести роботи стосовно розробки необхідної документації для проведення земельних торгів та отримання відповідної ліцензії на проведення земельних торгів; отримати ліцензію на проведення земельних торгів в строки, передбачені договором, але в будь-якому разі не пізніше 31 грудня 2008 року.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, оскільки ліцензія на проведення земельних торгів не отримана ні в строки, передбачені договором, ні до 31.12.2008р., ні станом на день вирішення спору судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції.
За приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.2 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Приймаючи до уваги приписи зазначених правових норм та встановлені вище обставини, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача штрафу.
Щодо висновку суду першої інстанції про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій колегія суддів також вважає даний висновок обгрунтованим, а заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій такою, що заслуговує на увагу, з огляду на наступне.
Згідно ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За приписами ст..233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2008р. по справі №2-в-1224/2008, яка набрало законної сили 23.06.2008р., позовні вимоги Товарної біржі „Регіони” до Державного агентства земельних ресурсів України задоволено частково; бездіяльність Державного агентства земельних ресурсів України щодо неприйняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі товарній біржі „Регіони" визнано протиправною.
Листами від 08.08.2008р. №14-17-11/8893 та від 15.12.2008р. №14-23-11/14540 Державний комітет України із земельних ресурсів на звернення Товарної біржі „Регіони" від 10.07.2008р. та 14.10.2008р. стосовно видачі ліцензії на проведення земельних торгів повідомив про те, що питання щодо ліцензування проведення земельних торгів може бути вирішено після затвердження ліцензійних умов на провадження такого виду діяльності.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2008р. по справі №2-а-3122/08, яка не набрала законної сили, позовні вимоги Товарної біржі „Регіони" до Державного комітету України із земельних ресурсів задоволені частково; визнано протиправними дії Державного комітету України із земельних ресурсів щодо відмови товарній біржі „Регіони" у видачі, ліцензії на проведення земельних торгів; визнано протиправним рішення Державного комітету України із земельних ресурсів щодо відмови товарній біржі „Регіони" у видачі ліцензії на проведення земельних торгів з мотивів відсутності ліцензійних умов; зобов'язано Державний комітет України із земельних ресурсів прийняти рішення про видачу ліцензії на проведення земельних торгів Товарній біржі „Регіони".
Листами від 26.02.2009р. №14-23-11/1802 та від 13.04.2009р. №14-17-11/3952 Державний комітет України із земельних ресурсів на звернення відповідача стосовно виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2008р. повідомив про подання апеляційних скарг на вищевказані постанову суду.
Зазначене свідчить про те, що відповідач вживав дій на виконання своїх зобов'язань за договором від 15.03.2008р., укладеного з позивачем; скористався своїм правом на судовий захист. Тому виконання відповідачем зобов'язань за договором не в повній мірі залежала від відповідача.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що розмір заявлених штрафних санкцій є надмірно великим, а також на те, що матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про те, що порушення відповідачем зобов”язання завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на вищевикладене.
Щодо посилань апелянта на невірне стягнення судом першої інстанції з відповідача державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки вони судом першої інстанції розраховані та стягнуті з урахуванням положень Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та відповідно до вимог ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товарної біржі „Регіони” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.09. 2009 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2009 року у справі № 6/125 залишити без змін.
3. Матеріали справи №6/125 направити до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді