01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.01.2010 № 41/517
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Замкова І.А. - представник за довіреністю № 10/12954-505 від 09.12.08 року
від відповідача -Андрусенко Ю.С.- представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2009
у справі № 41/517 (суддя
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго"
до Державне підприємство "Вугілля України"
про стягнення 6638,40 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" у серпні 2009 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення завданих збитків в розмірі 6 638,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 41/517 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" 6 638 грн. 40 коп. збитків, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позовні вимоги у відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України, 224 Господарського кодексу України тому суд першої інстанції задовольнив позов.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 41/517 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні даного спору місцевим господарським судом не було здійснено всебічного, повного і об'єктивного розгляду усіх обставин справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2009 р. відновлено Державному підприємству "Вугілля України" строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.11.2009 р.
На підставі статті 77 ГПК України у розгляді апеляційної скарги у справі № 41/517 оголошено перерву до 16.12.2009 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 41/517, розгляд апеляційної скарги було відкладено до 18.01.2010 року на підставі ст.77 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.01.2010 р. підтримав апеляційну скаргу та контррозрахунок позовних вимог. Представник сторони просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 41/517 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2010 р. подав письмові пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 07.09.2009 р. № 41/517 як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 18.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" та Державним підприємством "Вугілля України" укладено Договір № 03-ЕН/08 про постачання вугільної продукції (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язувався поставити вугільну продукцію (далі-вугілля) в асортименті, за реквізитами і з якісними характеристиками, приведеними в даному Договорі, а позивач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти партію вугілля та оплатити його вартість на умовах, встановлених Договором.
За домовленістю сторін (п. 4.4. Договору) приймання вугілля за якістю у Покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії Вантажоодержувача.
В силу положень п.4.8. Договору, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, та не заперечується доводами апеляційної скарги, 02.10.2008 року між сторонами було укладено Додаток № 10/08-П-1 до Договору (далі - Додаток 1), яким визначено, що постачальник зобов'язувався відвантажити в період з 02.10.2008 року по 31.10.2008 року включно, а покупець прийняти в жовтні-листопаді 2008 року вугілля від вантажовідправників ДП "Сніжневуглезбут" ТОВ ЦЗФ "Новопавлівська", ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька" в загальній кількості 15, 00 тис. тонн, за ціною 440, 00 грн. (без ПДВ) за одну тонну вугілля, а також Додаток № 11/08-П від 30.10.2008 року до Договору (далі - Додаток 2), згідно якого постачальник зобов'язувався відвантажити в період з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року включно, а покупець прийняти в листопаді-грудні 2008 року вугілля від ДП "Ровенькиантрацит" в загальній кількості 9, 4 тис. тонн, за ціною 527, 76 грн. (без ПДВ).
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов Договору та Додатків 1,2 до нього за період з 30.10.2008 року по 05.11.2008 року та 20.11.2008 року включно на станцію Приднвіпровської ТЕС ВАТ "Дніпроенерго", вантажовідправниками -ДП "Сніжневуглезбут" ТОВ ЦЗФ "Новопавлівська" ДП "Ровенькиантацит" ГЗФ "Вахрушевська", ЦЗФ "Комендантська", ГЗФ "Ровеньківська" було поставлене наступне вугілля:
За накладною № 51358473 з наданням посвідчення якості № 133 від 25.10.2008 року поставлено вугілля марки АШ збагачений.
При прийманні спірного вугілля за якістю встановлено, що його якість не відповідає вимогам п. 3.1 Договору, зокрема, вугілля, яке було поставлено у вагонах № № 65890055, 68519701, 68501469, 67879924, 67695221, 67174060, 65702607, 67909747, 66601436, 66593765 за своїми якісними характеристиками не відповідає даним зазначеним у посвідченні якості № 133 на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору та обробки проб № 3952 від 02.11.08р. та протокол результатів хімічних аналізів твердого палива від 02.11.2008 року укладеного за участю представника ДП „Вугілля України", ДП „Укрвуглеякість" Романенко О.О. діючого на підставі довіреностей № 1155 від 24.06.2008 року, № 6531 від 16.08.2008 року.
З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС, вагони з спірним вугіллям були затримані вантажоодержувачем, про що постачальник та вантажовідправник повідомлялись телеграмами №№ 643458/1974/24, 643458/1975/24, 643458/1976/24 від 02.11.2008 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
До прибуття представників постачальника та вантажовідправника приймання вугілля по якості було зупинено та охоронялось на території Придніпровської ТЕС .
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що своїм листом № 02/11/2008 від 02.11.2008 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля у вищезазначених вагонах за показниками якості, визначеним лабораторією вантажоотримувача.
Як видно з матеріалів справи, вагони з вугіллям розвантажено та прийнято за показниками якості ТЕС в порядку п. 4.8. Договору, що підтверджується актом звіряння партій вугільної продукції за кількістю і якістю № 181/10/04-16 від 31.10.2008 року, підписаним уповноваженим представником Комаровим І.В., діючим на підставі довіреностей № 3800 від 28.12.2007року та № 1/7924 від 01.07.2008 року.
Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 року № 457, "Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці", введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004 року, за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, покупцем була зайво сплачена плата за користування вагонами у розмірі 3828, 00 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 05119418 та переліком залізничних документів від 10.11.2008 року. Тому суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про необхідність задоволення позову в цій частині.
За накладною № 51358500 з наданням посвідчення якості № 137 від 27.10.2008 року, було поставлено вугілля марки АШ збагачений .
При прийманні спірного вугілля за якістю встановлено, що його якість не відповідає вимогам п. 3.1 Договору, зокрема, вугілля яке було поставлено у вагонах №№ 67895227, 67675751, 67609602, 67904367, 65381501, 65732109 за своїми якісними характеристиками не відповідає, даним, зазначеним у посвідченні якості № 137 на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору та обробки проб № 3922 від 31.10.2008 року та протокол результатів хіманалізів від 31.10.2008 року .
З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС, вагони з спірним вугіллям були затримані вантажоодержувачем, про що постачальник та вантажовідправник повідомлялись телеграмами №№ 643458/1951/24, 643458/1952/24, 643458/1953/24 від 01.11.2008 року.
До прибуття представників постачальника та вантажовідправника приймання вугілля по якості було зупинено та охоронялось на території Придніпровської ТЕС .
Своїм листом № 01/11/2008 року від 01.11.2008 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості, визначеними лабораторією вантажоотримувача.
Як видно з матеріалів справи , вагони з вугіллям розвантажено та прийнято за показниками якості ТЕС в порядку п. 4.8. Договору, що підтверджується актом звіряння партій вугільної продукції за кількістю і якістю № 181/10/04-16 від 31.10.2008 року, підписаним уповноваженим представником Комаровим І.В., діючим на підставі довіреностей № 3800 від 28.12.2007 року та № 1 /7924 від 01.07.2008 року.
Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 року № 457, "Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці", введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004 року, за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, покупцем була зайво сплачена плата за користування вагонами у розмірі 914, 40 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 04119423 та переліком залізничних документів № 0711 від 07.11.2008 року. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача 914,40 грн.
За накладними № 51357224, 51357225, 51357226 з наданням посвідчення якості № 136 від 26.10.2008 року, було поставлено вугілля марки АШ збагачений .
При прийманні спірного вугілля за якістю встановлено, що його якість не відповідає вимогам п. 3.1 Договору, зокрема вугілля, яке було поставлено у вагонах № № 60318672, 66239211, 67671669 за своїми якісними характеристиками не відповідає даним зазначеним у посвідченні якості № 136 на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору та обробки проб № 3985 від 04.11.2008 року та протокол результатів хіманалізів від 06.11.2008 року, укладеного за участю представника ДП „Вугілля України" ДП „Укрвуглеякість" Кондрашова Л.В., діючого на підставі довіреностей № 1155 від 24.06.2008 року та № 6531 від 16.08.2008 року.
З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС, вагони з спірним вугіллям були затримані вантажоодержувачем, про що постачальник та вантажовідправник повідомлялись телеграмами №№ 643458/1984/24, 643458/1985/24 та 643458/1986/24 від 04.11.2008 року.
До прибуття представників постачальника та вантажовідправника приймання вугілля по якості було зупинено та охоронялось на території Придніпровської ТЕС .
Своїм листом № 04/11/008 від 04.11.2008 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості, визначеними лабораторією вантажоотримувача.
Як видно з матеріалів справи, вагони були розвантажені та вугілля прийняте за показниками якості ТЕС в порядку п. 4.8. Договору, що підтверджується актом звіряння партій вугільної продукції за кількістю і якістю № 191/11/04-16 від 07.11.2008 року, підписаним уповноважним представником Комаровим І.В., діючим на підставі довіреностей № 3800 від 28.12.2007 року та № 1/7924 від 01.07.2008 року.
Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 року № 457, "Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці", введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004 року, за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, покупцем була зайво сплачена плата за користування вагонами у розмірі 572, 40 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 06119424 та переліком залізничних документів № 0711 від 07.11.2008 року. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 572,40 грн.
За накладною № 51358489 з наданням посвідчення якості № 136 від 26.10.2008 року було поставлено вугілля марки АШ збагачений.
При прийманні спірного вугілля за якістю встановлено, що його якість не відповідає вимогам п. 3.1 Договору, зокрема, вугілля яке було поставлено у вагонах №№ 60581964, 65324956, 66723909, 68488436, 68545847, 68699958, 68734334 за своїми якісними характеристиками не відповідає даним зазначеним у посвідченні якості № 136 на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору та обробки проб № 4021 в 06.11.2008 року, та протокол результатів хіманалізу від 06.11.2008 року.
З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС, вагони з спірним вугіллям були затримані вантажоодержувачем, про що постачальник та вантажовідправник повідомлялись телеграмами №№ 643458/1997/24, 643458/1998/24 від 06.11.08 року та 643458/1999/24 від 04.11.2008 року.
До прибуття представників постачальника та вантажовідправника приймання вугілля по якості було зупинено та охоронялось на території Придніпровської ТЕС .
Своїм листом № 06/11/008 від 04.11.2008 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості, визначеними лабораторією вантажоотримувача.
Як видно з матеріалів справи, вагони були розвантажені та вугілля прийняте за показниками якості ТЕС в порядку п. 4.8. Договору, що підтверджується актом звіряння партій вугільної продукції за кількістю і якістю № 191/11/04-16 від 07.11.2008 року, підписаного уповноважним представником Комаровим І.В., діючого на підставі довіреностей № 3800 від 28.12.2007 року та № 1/7924 від 01.07.2008 року.
Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 року № 457, "Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці", введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004 р., за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, покупцем була зайво сплачена плата за користування вагонами у розмірі 596, 40 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 06119429 та переліком залізничних документів № 1211 від 12.11.2008 року. Тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення 596,40 грн.
За накладною № 50810750 з наданням посвідчення якості № 993 від 19.11.2008 року від ЦЗФ "Комендантська" було поставлено вугілля марки АШ концентрат.
При прийманні спірного вугілля за якістю встановлено, що його якість не відповідає вимогам п. 3.1 Договору, зокрема, вугілля яке було поставлено у вагонах №№ 66594565, 65717431, 67671883, 67904250, 66102179, 61922514 за своїми якісними характеристиками не відповідає даним зазначеним у посвідченні якості № 993 на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору та обробки проб № 4203 від 21.11.2008 року та протокол результатів хіманалізів від 21.11.2008 року.
З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС, вагони з спірним вугіллям були затримані вантажоодержувачем, про що постачальник та вантажовідправник повідомлялись телеграмами №№ 643458/2055/24, 643458/2056/24 та 643458/2057/24 від 21.11.2008 року.
До прибуття представників постачальника та вантажовідправника приймання вугілля по якості було зупинено та охоронялось на території Придніпровської ТЕС .
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв'язку з неприбуттям представників постачальника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, вагони були розвантажені, вугілля прийняте за показниками якості вантажоотримувача в порядку п. 4.8. Договору, що підтверджується актом звіряння партій вугільної продукції за кількістю і якістю № 203/11/04-03 від 30.11.2008 року, підписаним уповноваженим представником Яскевичем О.В., діючим на підставі довіреностей № 3796 від 28.12.2007 року та № 125 від 23.01.2008 року.
Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 року № 457, "Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці", введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004 року, за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, покупцем була зайво сплачена плата за користування вагонами у розмірі 727, 20 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 24110381. Отже, судом першої інстанції правильно задоволено позов в частині стягнення 727,20 грн.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що в зв'язку з поставкою товару неналежної якості, загальна вартість завданих збитків складає 6638, 40 грн., що становить зайво сплачену суму за користування вагонами з вугіллям неналежної якості.
Як встановлено Господарським судом міста Києва та не спростовано апелянтом, 22.01.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 525/24, яка залишена без задоволення. Доказів сплати матеріали справи не містять.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у випадку поставки неякісного вугілля, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля.
Згідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення : протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Зі змісту вищенаведених матеріально-правових норм вбачається, що збитки мають бути прямими та має існувати причинно-наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання, однак на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.
Доводи апелянта про те, що позивачем невірно зроблений розрахунок ціни позову, оскільки позивачем було нараховано збитки за користування вагонами за весь час простою, а потрібно, на думку відповідача, тільки з моменту виклику повноважних представників, колегією суддів відхиляються, як безпідставні.
При прийманні позивачем спірного вугілля встановлений факт поставки відповідачем вугілля, якість якого не відповідала якісним показникам, які передбачені умовами договору, що і спричинило затримку вагонів.
В цій частині судом апеляційної інстанції приймаються доводи позивача щодо посилань на п.п 4.4, 4.8 Договору, як правомірність прийняття показників якості, визначених лабораторією вантажоотримувача у разі неприбуття представника вантажовідправника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
З врахуванням наведених норм матеріального права та пункту 6.4 Договору позивачем вірно нараховано плату за користування вагонами з моменту вручення телеграмм та відповідно, вираховано ціну позову. Розрахунок перевірено апеляційним судом.
У відповідності з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач як підставу звільнення від відповідальності за заподіяні позивачу збитки, не довів суду належними засобами доказування, що збитки завдано не з його вини, в свою чергу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року у справі № 41/517 - без змін.
Матеріали справи № 41/517 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді