01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.01.2010 № 3/128-32/84
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.М.С."
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.04.2008
у справі № 3/128-32/84 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "О.М.С."
до 1. Державної госпрозрахункової організації "Житло-Інвест"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-21"
треті особи 1. Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (ВАТ "КиївЗНДІЄП")
2. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
3. Чабарай Микола Артемович
про визнання частково недійсним договору № 10-241 від 20.06.2002
за участю представників сторін:
від позивача Гордієнко А.Г. - дов. від 11.05.2009
Руденко А.В. - дов. від 27.10.2009
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Чабарай М.А. - дов. від 21.07.2009
від третьої особи-1 Мар'їна З.В. - дов. № 21-1 від 11.01.2010
від третьої особи-2 не з'явився
від третьої особи-3 Чабарай М.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю „О.М.С.” (надалі - позивач, апелянт) у лютому 2006р. звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної госпрозрахункової організації „Житло-Інвест” (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-21” (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним інвестиційного договору № 10-241 від 20.06.2002, укладеного між ДГО „Житло-Інвест” та ТОВ „Альфа-21”, в частині продажу тамбуру площею 28,0 кв.м, який є частиною нежилого приміщення з інвентаризаційним № 45 та знаходиться на першому поверсі громадського центру, розташованого в м. Києві по проспекту Перемоги, 136.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 3/128 від 06.06.2006 до участі у справі залучено:
- в якості третьої особи-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відкрите акціонерне товариство „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (ВАТ „Київ-ЗНДІЄП”);
- в якості третьої особи-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2007 провадження у справі № 3/128 було припинено та ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.09.2006 у справі № 3/128, якою було вжито заходи до забезпечення позову, скасовано.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2007 у справі № 3/128 ухвала Господарського суду м. Києва від 14.03.2007 у справі № 3/128 була змінена; ухвала Господарського суду м. Києва від 14.03.2007 у справі № 3/128 в частині припинення провадження у справі скасована, а справа передана на розгляд Господарського суду м. Києва; в іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2007 у справі № 3/128 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2007 у справі № 3/128 позов був залишений без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 3/128 від 04.02.2008 ухвала Господарського суду м. Києва від 02.10.2007 у справі № 3/128 була скасована та справу направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2008 справу прийнято до розгляду та присвоєно № 3/128-32/84.
Рішенням Господарського суду м. Києва № 3/128-32/84 від 24.04.2008:
- провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до Державної госпрозрахункової організації „Житло-Інвест”, припинено на підставі п.6 ст.80 ГПК України у зв'язку з ліквідацією Державної госпрозрахункової організації „Житло-Інвест”;
- в іншій частині позову відмовлено;
- скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2008.
Рішення суду мотивоване тим, що вимога про визнання недійсним інвестиційного договору № 10-241 від 20.06.2002, укладеного між ДГО „Житло-Інвест” та ТОВ „Альфа-21”, в частині продажу тамбуру площею 28,0 кв.м, який є частиною нежилого приміщення з інвентаризаційним № 45 та знаходиться на першому поверсі громадського центру, розташованого в м. Києві по проспекту Перемоги, 136, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав належних доказів виключення спірного приміщення з цивільного обороту, а посилання позивача на застосування до спірного приміщення правового режиму майна, що перебуває у спільній власності власників нежитлових приміщень є неправомірним, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що вказане приміщення перебувало у спільній власності власників нежитлових приміщень громадського центру до укладання оспорюваного договору, а тому факт порушення у зв'язку з укладанням оспорюваного інвестиційного договору прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі не доведено.
Товариство з обмеженою відповідальністю „О.М.С.”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 05/28-01 від 28.05.2008р. (з врахуванням заяви про зміну апеляційної скарги від 30.12.2009), в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2008 у справі № 3/128-32/84 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Апелянт стверджує, що спірне приміщення тамбуру площею 28 кв.м, яке було передано позивачу як балансоутримувачу за актом від 16.02.2004, є місцем загального користування у громадському центрі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги,136, а тому не може знаходитись у власності однієї особи, так як це порушує права інших співвласників нежитлових приміщень нежитлового будинку, суперечить державним будівельним нормам, вимогам законодавства про пожежну безпеку та Закону України „Про інвестиційну діяльність”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 у справі № 3/128-32/84 була призначена судова будівельно-технічна експертиза та провадження у справі зупинено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2008 провадження у справі № 3/128-32/84 було поновлено у зв'язку з закінченням судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 до участі у справі в якості третьої особи-3 на стороні відповідача-2 без самостійних вимог на предмет спору залучено Чабарай Миколу Артемовича.
Від третьої особи-3 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2008 без змін.
Представники апелянта (позивача) у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник третьої особи-1 у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Третя особа-3 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Третя особа-2 своїм правом на участь представників у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалася.
У судовому засіданні 19.01.2010 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 25.01.2010.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що реконструкція будинку піонерів і школярів здійснена відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.04.2000 № 585 „Про будівництво жилих будинків в комплексі з об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Феодори Пушиної, 13-23 у Ленінградському районі”.
Згідно з п. 1 вказаного розпорядження дозволено Головному управлінню житлового забезпечення виступити замовником та інвестором будівництва жилих будинків у комплексі з об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Ф. Пушиної, 13-23 (в тому числі будинок піонерів). Фінансування будівництва повинно бути здійснено за рахунок залучених коштів (п.2.5 розпорядження).
Розпорядженням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 1907 від 23.10.2003 (т.1, а.с.146) був затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією будинку піонерів і школярів по вул.Ф.Пушиної, 13-23 (буд. адреса) та замовник ДГО «Житло-Інвест» був зобов'язаний передати, а організації, на яких покладається експлуатація, - прийняти на свій баланс будинок піонерів і школярів по вул. Ф.Пушиної.
Згідно з розпорядженням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 1922 від 29.10.2004 (т.1, а.с.145) ТОВ „О.М.С.” є балансоутримувачем та експлуатуючою організацією приміщень загальною площею 6 968,3 кв.м. у нежитловому будинку (раніше будинок піонерів та школярів) по пр. Перемоги, 136.
Згідно з авізо № 17 від 16.02.2004 та розшифруванням до нього ДГО „Житло-Інвест” передало з балансу, а ТОВ „О.М.С.” прийняло на баланс вбудовані приміщення в будинку піонерів та школярів ( після реконструкції) по пр. Перемоги, 136 (будівельна адреса вул. Ф.Пушиної, 13-23) загальною площею 6 968,3 кв.м., в тому числі частину приміщення №18 (тамбур) площею 28,0 кв.м в приміщенні № 1 на першому поверсі цієї будівлі.
За актом приймання-передачі від 16.02.2004 вбудованих приміщень в будинку піонерів і школярів (після реконструкції) по пр. Перемоги, 136 у Святошинському районі м. Києва з балансу ДГО „Житло-Інвест” на баланс ТОВ „О.М.С.” було передано 6 968,3 кв.м, у тому числі сходові клітки 378,6 кв.м, комори 1,7 кв.м., підсобні приміщення 61,5 кв.м, тех.поверх 227,2 кв.м, коридори 610,3 кв.м, шахти ліфтів 17,4 кв.м, холи ліфтів 93,8 кв.м.
Таким чином, 16.02.2004 спірне приміщення (частина приміщення №18 (тамбур) площею 28,0 кв.м в приміщенні № 1 на першому поверсі у нежитловому будинку (раніше будинок піонерів та школярів) по пр. Перемоги, 136), як місце загального користування у громадському центрі було передано позивачу як балансоутримувачу та експлуатуючій організації приміщень загальною площею 6 968,3 кв.м у цьому нежитловому будинку.
Судом також встановлено, що між Державною госпрозрахунковою організацією „Житло-Інвест” (як організацією) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-21” (як інвестором) було укладено інвестиційний договір № 10-241 від 20.06.2002, предметом якого є участь інвестора у фінансуванні будівництва нежитлового приміщення на першому поверсі (у вісях: 13-17; У-Ж та У-Р; 6-19) площею 681,69 кв.м (згідно проектної документації) у нежитловому будинку за адресою: вул. Ф. Пушиної, 13-23 (т. 1 а.с. 66).
За умовами даного договору після оплати повної вартості нежитлового приміщення ДГО „Житло-Інвест” зобов'язалось надати ТОВ „Альфа-21” необхідні документи для подальшого оформлення об'єкта у власність.
Згідно з п. 4.5 названого договору загальна площа об'єкту підлягала уточненню після введення його в експлуатацію на підставі даних технічного паспорту, виданого БТІ.
Додатковою угодою від 11.05.2004 до інвестиційного договору № 10-241 від 20.02.2002 сторонами уточнено загальну площу нежитлового приміщення за адресою пр. Перемоги, 136 в м. Києві (затверджена поштова адреса), яка на підставі технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації замість 681,61 кв.м склала 689,0 кв.м (т.1, а.с.67).
Згідно наказу № 946-С/НП від 24.05.2004 Головного управління житлового забезпечення ТОВ „Альфа-21” було видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення № 45 загальною площею 689,0 кв.м на першому поверсі громадського центру за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 136.
З наявної у справі копії експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера „А” по пр. Перемоги, 136, виконаної КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” (т.1, а.с.79), вбачається, що спірне приміщення тамбуру площею 28 кв.м (яке 16.02.2004, як місце загального користування у громадському центрі, було передано позивачу як балансоутримувачу та експлуатуючій організації приміщень загальною площею 6 968,3 кв.м. у цьому нежитловому будинку), також зазначене як складова частина приміщення № 45, яке належить ТОВ „Альфа-21” на праві власності.
Згідно з висновком спеціаліста №12/12/05 від 12.12.2005 (т.1, а.с. 17-21) за результатами будівельно-технічного обстеження приміщень громадського центру приміщення тамбуру № 1 за експлікацією листа АР-6318 (план поверху площею 28 кв.м) належить до евакуаційних шляхів та, відповідно, є приміщенням загального користування для співвласників приміщень; в приміщенні ресторану, розташованому на 3-му поверсі, відсутні евакуаційні шляхи, що відповідають будівельним нормам та правилам (ДБН В.1.1-7-2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва”).
Відповідно до листа РУ ГУ МНС України в м. Києва № 9/3767 від 30.11.2005 (т.1, а.с.23) блокування тамбура, який є евакуаційним виходом з трьох поверхів споруди, є порушенням будівельних норм та правил пожежної безпеки.
Відповідно до листа ВАТ „Український зональний науково-дослідний проектний інститут по цивільному будівництву” № 29-2626 від 21.11.2005 (т.1, а.с.24) у громадському центрі за адресою пр. Перемоги, 136 в м. Києві, усі зовнішні тамбури вхідних груп та сходові клітини (у тому числі тамбур входу на першому поверсі між вісями „15-17” по вісі „Ж” та сходова клітина між вісями „17-18” та „Ж-К”) належить до шляхів евакуації з центру, а тому повинні бути у загальному користуванні.
Згідно з висновком № 9968 від 16.06.2009 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у справі № 3/128-32,84 (т. 5 а.с. 12-16), експертом встановлено наступне:
- приміщення тамбура № 1 загальною площею 25,79 кв.м. (що зазначене в експлікації приміщень плану першого поверху (лист АР-6318) проекту громадського центру по вул. Ф. Пушиної, 15-23 в Ленінградському районі м. Києва - т. 4, а.с. 116) та приміщення тамбура № 1 загальною площею 28,0 кв.м. (що зазначене в експлікації приміщень плану першого поверху на будівлю літера „А” по вул. Ф. Пушиної, 15-23 у Святошинському районі м. Києва, виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації 15.09.2003 - т. 1, а.с. 88), за фактом є одним і тим же допоміжним приміщенням, яке призначене для спільного використання співвласниками та забезпечує належне функціонування будинку;
- приміщення тамбура № 1 загальною площею 28,0 кв.м. (що зазначене в експлікації приміщень плану першого поверху на будівлю літера „А” по вул. Ф. Пушиної, 15-23 у Святошинському районі м. Києва, виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації 15.09.2003 - т. 1, а.с. 88) є тамбуром вхідної групи та евакуаційним шляхом для приміщень 2-го та 3-го поверхів громадського центру;
- віднесення приміщення тамбуру площею 28,0 кв.м. на першому поверсі будівлі літера „А” по проспекту Перемоги, 136 в м Києві, який відноситься до шляхів евакуації, до складу підсобних приміщень відокремленого приміщення № 2 (згідно експлікації плану нежилого приміщення № 45, виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації 22.12.2003 - т. 1, а.с. 77-79) не відповідає „Правилам пожежної безпеки в Україні”, затвердженими наказом МВС України від 22.06.1995 №400 та зареєстрованими в Мін'юсті 14.07.1995 за № 219/755, які діяли на момент приймання будівлі в експлуатацію, ДБН В. 1.17-2002 „Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва”, та чинним „Правилам пожежної безпеки”, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004р. №126, а також зареєстрованими в Мінюсті 04.11.2004р. за N 1480/10009.
Судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що приміщення тамбуру площею 28 кв.м за своїм призначенням є неподільним допоміжним приміщенням, оскільки є входом для 1-го, 2-го та 3-го поверхів і одночасно аварійним виходом, тому є спільною сумісною власністю власників нежитлових приміщень громадського центру і відчуженню на користь будь-кого з них не підлягає, виходячи з наступного.
Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначені Законом України „Про інвестиційну діяльність”.
Відповідно до ч.1 ст.4 названого Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом (ч.2 ст.4 названого Закону).
З матеріалів справи вбачається, що згідно з пунктами 1.1 та 1.2 інвестиційного договору № 10-241 від 20.06.2002, укладеного відповідачами, об'єктом інвестування є нежитловий будинок за адресою: вул. Ф.Пушиної, 13-23, нежитлове приміщення на першому поверсі (у вісях: 13-17; У-Ж та У-Р; 6-19 ) площею 681,61 кв.м.
Сторонами не заперечується, що позивач також здійснював інвестування нежитлового приміщення № 8 загальною площею 1 004,32 кв.м на другому поверсі громадського центру у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 13-23 відповідно до інвестиційного договору № 43-2284 від 17.05.2003р., укладеного з ДГО „Житло-Інвест”.
Таким чином, реконструкція будинку піонерів та школярів по вул. Ф. Пушиної, 13-23 (після вводу об'єкта в експлуатацію - громадського центру по пр. Перемоги, 136 в м. Києві) була здійснена за рахунок коштів інвесторів.
Згідно з ч.5 ст.7 Закону України „Про інвестиційну діяльність” інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до проектної документації спірне приміщення (тамбур площею 28 кв.м) є місцем загального користування, оскільки є аварійним виходом та тамбуром вхідної групи для входу в приміщення 1-го, 2-го і 3-го поверхів.
Діючим законодавством України не визначено механізм правового регулювання права власності на приміщення загального користування у нежитлових будинках. Однак, у відповідності до ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
За таких обставин судова колегія вважає, що оскільки відносини власності на допоміжні приміщення нежитлового будинку є подібними за змістом відносинам власності на допоміжні приміщення житлового будинку, які регулюються Законами України „Про приватизацію державного житлового фонду” та „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, тому при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми вказаних законів за аналогією закону.
Відповідно до п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Статтею 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладови, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); загальне майно - це частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватись згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування будинку.
Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна; неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і відчуженню не підлягає, загальне майно перебуває у спільній частковій власності багатоквартирного будинку (ст.19 названого Закону).
Таким чином, оскільки інвестиційний договір в частині фінансування будівництва тамбуру площею 28,0 кв. м суперечить нормам ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та ст.19 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, тому в цій частині він є недійсним.
Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не були застосовані зазначені норми матеріального права, тому суд прийшов до помилкового висновку про те, що спірне приміщення тамбуру не є спільною власністю власників нежитлових приміщень громадського центру і може перебувати у власності будь-кого з них.
Крім того, при вирішенні спору судом першої інстанції помилково застосована ст.129 ЦК УРСР, яка не підлягає застосуванню, оскільки регулює правовідносини щодо набуття у власність предметів, виключених з цивільного обороту. Разом з тим, між позивачем та відповідачем-2 існують правовідносини щодо спільної сумісної власності на майно, які регулюються іншими нормами права, а тому зазначена стаття застосуванню не підлягає.
Судова колегія також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки факт порушення у зв'язку з укладанням оспорюваного інвестиційного договору прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі не доведено. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач відповідно до свідоцтва про право власності від 19.04.2004, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, зареєстрованого КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” 23.04.2004 за реєстровим № 6049п, є власником нежилого приміщення № 6 - магазину промислових товарів загальною площею 1011,4 кв.м в м. Києві по проспекту Перемоги, буд. 136, літ. „А”.
Включення спірного тамбура до складу приміщень, будівництво яких фінансується з метою його подальшої передачі у власність одному з власників нежитлових приміщень громадського центру, порушує інтереси позивача, які полягають у виникненні у нього в майбутньому права спільної сумісної власності на це приміщення.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення відповідачами Додаткової угоди від 11.05.2004 до інвестиційного договору № 10-241 від 20.02.2002 (якою сторонами уточнено (збільшено) загальну площу нежитлового приміщення за адресою пр. Перемоги, 136 в м. Києві на підставі технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації) спірне приміщення тамбуру площею 28,0 кв.м , як місце загального користування у громадському центрі, вже було передано на баланс позивачу у відповідності до акту приймання-передачі від 16.02.2004 як балансоутримувачу та експлуатуючій організації приміщень загальною площею 6 968,3 кв.м у цьому нежитловому будинку.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним інвестиційного договору № 10-241 від 20.06.2002, укладеного між ДГО „Житло-Інвест” та ТОВ „Альфа-21”, в частині продажу тамбуру площею 28,0 кв.м, який є частиною нежилого приміщення з інвентаризаційним № 45 та знаходиться на першому поверсі громадського центру, розташованого в м. Києві по проспекту Перемоги, 136, є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ДГО „Житло-Інвест”, на підставі п.6 ст.80 ГПК України у зв'язку з ліквідацією названого підприємства. Належним чином засвідчена копія витягу з ЄДРПОУ № 13-6259 від 13.10.2006 наявна в матеріалах справи (т.3, а.с.157).
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „О.М.С.” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2008 у справі № 3/128-32/84 - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „О.М.С.” на рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2008 у справі № 3/128-32/84 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2008 у справі № 3/128-32/84 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „О.М.С.” до Державної госпрозрахункової організації „Житло-Інвест” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-21” в частині відмови в позові скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.
3. Позов в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-21” задовольнити.
4. Визнати недійсним інвестиційний договір № 10-241 від 20.06.2002, укладений між Державною госпрозрахунковою організацією „Житло-Інвест” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-21”, в частині продажу тамбуру площею 28,0 кв.м, який є частиною нежилого приміщення з інвентаризаційним № 45 та знаходиться на першому поверсі будівлі літ.«А» громадського центру, розташованого по проспекту Перемоги, 136 в м. Києві.
5. В інший частині - рішення залишити без змін.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-21” (03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 23-А, код ЄДРПОУ 31722158, п/р 2600438311101 в АКБ «Інтерконтинентбанк» м.Київ, МФО 300313 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „О.М.С.” (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, п/р 26002011185980 в КРУ „Фінанси та кредит” м. Києва, МФО 300937. код ЄДРПОУ 32386037) 85,00 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
8. Матеріали справи № 3/128-32/84 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді