29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" лютого 2010 р.Справа № 4/2293
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторейс ЛТД” м.Кам'янець-Подільський.
до відповідача: Закритого акціонерного товариства агрофірми „АВІС”, с.Гуменці Кам'янець-Подільського району.
про стягнення 25970,00 грн, заборгованості.
Суддя Баула Л.П.
Представники сторін:
Позивача: Гнітко С.І представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторейс LTD" за довіреністю від 11.01.2009 року.
Відповідача: Філіпова О.О представник Закритого акціонерного товариства агрофірма "Авіс" за довіреністю від 25.11.2009 року.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Авторейс ЛТД” м.Кам'янець-Подільський звернувся до суду із позовом з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства агрофірми „АВІС”, с.Гуменці Кам'янець-Подільського району про стягнення 25970,00 грн., заборгованості, яка утворилась через неналежне виконання відповідачем договору перевезення від 08 січня 2007 року.
Дана заборгованість, як вказує позивач, виникла в результаті невиконання відповідачем взятих на себе згідно договору перевезення від 08.01.2007 р. зобов'язань з своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажів та будівельно-монтажних робіт .
Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, надав на розгляд суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої, в зв'язку з тим, що відповідачем добровільно сплачено частину заборгованості у розмірі 2000 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 23970,00 грн..
В зменшеній сумі позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідними доказами .
Подане позивачем уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст.22 ГПК України та судом приймається .
Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дати, час та місце засідань суду, явку повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвали суду від 12.01.2010р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Останнє, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованим листом та вручена останньому, що підтверджується поштовим повідомленням № 5022740 від 16.12.2009 р.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір перевезення.
Згідно умов даного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу автотранспортний засіб для перевезення ним вантажів на умовах, що погоджуються сторонами в заявках та виконувати будівельно-монтажні роботи (п. 1.1. та п. 1.2. договору).
На виконання вищевказаного договору позивачем за заявкою відповідача було надано ряд послуг по перевезенню та будівельно-монтажних робіт, а саме:
- 16.05.2009 року на суму 3000, 00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000190, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000190
- 29.05.2009 року на суму 1120, 00 грн. (рахунок-фактура № СФ-000206, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000206);
- 04.06.2009 року на суму 2500, 00 грн. (рахунок-фактура № СФ-000228, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000228);
- 30.06.2009 року на суму 10950, 00 грн. (рахунок-фактура № СФ-000249, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00О249):
- 31.07.2009 року на суму 8400, 00 грн. (рахунок-фактура № СФ-000323, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000323); Всього за даний період позивачем було надано послуг відповідачу на загальну суму 25 970, 00 грн..
В порушення умов вищевказаного договору , відповідачем розрахунки за надані позивачем послуги по перевезенню та будівельно-монтажних робіт не проведено .
Оскільки у добровільному порядку зазначену заборгованість відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 25970,00 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню та будівельно-монтажних робіт.
Згідно наданої заяви про зменшення позовних вимог, в зв'язку з тим, що відповідачем добровільно сплачено частину заборгованості у розмірі 2000 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 23970,00 грн..
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629).
Згідно статті 509 ЦКУ зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.
Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання, зокрема надав відповідачу послуги перевезенню та будівельно-монтажних робіт та виставив рахунки-фактури до оплати останніх, у свою чергу відповідач вказані послуги отримав, проте, взятих на себе зобов'язань з повної та своєчасної оплати останніх у встановлений договором термін не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з ремонту та обслуговуванню автомобільних доріг склала 25970,00 грн. .
Судом також враховується, що надані позивачем послуги зафіксовані у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) , які підписані відповідачем. Зауважень щодо якості виконаних робіт відповідачем у вказаних актах не зазначено .
Доказів оплати послуг по перевезенню та будівельно-монтажних робіт відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ухвалою господарського суду від 12.01.2010р. зобов'язувалось відповідача надати суду письмовий відзив на позов з документальним обгрунтуванням своїх доводів, проте вимоги ухвали суду останнім не виконано, причини невиконання суду не повідомлено.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 23970,00 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню та будівельно-монтажних робіт є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.
При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторейс ЛТД” м.Кам'янець-Подільський до відповідача: Закритого акціонерного товариства агрофірми „АВІС”, с.Гуменці Кам'янець-Подільського району задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства агрофірми „АВІС”, с.Гуменці Кам'янець-Подільського району, вул.Вербецьке шосе,1 (код ЄДРПОУ 21332083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторейс ЛТД” м.Кам'янець-Подільський (р/р 2600210784 в ХОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 315966 , код ЄДРПОУ 30955390) - 23970,00 грн. (двадцять три тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 00 копійок) заборгованості, 239,70 грн. (двісті тридцять дев'ять гривень 70 копійок) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя