гСправа № 358/1827/18 Провадження № 2-з/358/18/18
10 грудня 2018 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.,
за участю секретаря судового засідання Симоненко О.О.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Богуславський гуманітарний коледж ім. І.С. Нечуя-Левицького до Богуславської міської ради Київської області, третя особи Київська обласна рада, ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Богуславський гуманітарний коледж ім. І.С. Нечуя-Левицького до Богуславської міської ради Київської області, третя особи Київська обласна рада, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Богуславської міської ради Київської області від 16.08.2018 року № 102/8 щодо визнання ОСОБА_1 квартиро наймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати КП БМР «Богуславська житлово-експлуатаційна контора» укласти договір найму з ОСОБА_1 як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси Коледжу, та визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Богуславської міської ради Київської області від 20.09.2018 року № 121/9, яким Богуславський міськвиконком передав квартиронаймачу ОСОБА_1 у приватну власність квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 30,30 кв.м., а Богуславській ЖЕК доручив у десятиденний строк оформити свідоцтво про право власності, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси Коледжу.
Позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:
1. зупинити дії рішення виконкому Богуславської міської ради Київської області від 16.08.2018 року № 102/8 щодо визнання ОСОБА_1 квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання КП БМР «Богуславська житлово-експлуатаційна контора» укласти договір найму з ОСОБА_1;
2. зупинити дії рішення виконкому Богуславської міської ради Київської області від 20.09.2018 року № 121/9, яким Богуславський міськвиконком передав квартиронаймачу ОСОБА_1 у приватну власність квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 30,30 кв.м., а Богуславській ЖЕК доручив у десятиденний строк оформити свідоцтво про право власності;
3. заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1.
4. заборонити реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1
5. витребувати у відповідача оригінали рішень виконкому Богуславської міської ради Київської області від 16.08.2018 року № 102/8 та від 20.09.2018 року № 121/9.
Позивач посилається на те, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки на підставі вищезазначених рішень ОСОБА_1 може отримати свідоцтво на право власності, після чого тримати право на відчуження квартири іншій особі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України - суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним і з видів забезпечення позову є забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до 3 ст.150 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також згідно з вказаною Постановою, забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник звертаючись з клопотанням про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.
Враховуючи вищенаведене, суд, з метою недопущення утруднень чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі, вважає за необхідне заяву задовольнить.
Керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, суд,
Заяви задовольнити повністю.
Зупинити дії рішення виконкому Богуславської міської ради Київської області від 16.08.2018 року № 102/8 щодо визнання ОСОБА_1 квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання КП БМР «Богуславська житлово-експлуатаційна контора» укласти договір найму з ОСОБА_1; зупинити дії рішення виконкому Богуславської міської ради Київської області від 20.09.2018 року № 121/9, яким Богуславський міськвиконком передав квартиронаймачу ОСОБА_1 у приватну власність квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 30,30 кв.м., а Богуславській ЖЕК доручив у десятиденний строк оформити свідоцтво про право власності; заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1; заборонити реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1; витребувати у відповідача оригінали рішень виконкому Богуславської міської ради Київської області від 16.08.2018 року № 102/8 та від 20.09.2018 року № 121/9.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С. О. Кіхтенко