№ 2-а-17/2010
.
03 лютого 2010 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Топчій Т.В., при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, поновлення строку оскарження,
У січні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 18.08.09 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, зазначивши у позовній заяві, що інспектор адміністративної практики БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ упереджено та не об'єктивно поставився до з'ясування обставин справи та незаконно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 300,00 грн. Позивач просив поновити йому строк звернення до суду, постанову інспектора БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ серії ВС №029054 від 18.08.09 року скасувати та справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив, що постановою інспектора адміністративної практики БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ від 18.08.09 р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою приладу „Візир”, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, згідно якої на нього був накладений штраф у розмірі 300 грн., а саме за порушення п.15.10 „в” ПДР України 21.07.2009 р. о 13 год. 42 хвл. по вул.Туринська в м.Львові. Вважає постанову незаконною, оскільки інспектором БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ не наведено будь-яких доказів, що підтверджували б той факт, що саме він керував зафіксованим на фотознімку транспортним засобом та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Крім того, за довіреністю, право керування вказаним у постанові зафіксованим за допомогою приладу „Візир” транспортним засобом має гр-н ОСОБА_2, до того ж у вказаний час позивач не знаходився у м.Львові, тому що знаходився на роботі у м.Маріуполі.
На підставі викладеного позивач просив суд поновити йому строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, скасувати постанову ВС №029054 від 18.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора адміністративної практики БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ серії ВС №029054 від 18.08.09 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП за фактом порушення п.15.10 «в» ПДР України, відповідно до якого стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Виходячи зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна данна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення інспектором ВДАІ вимоги зазначеної статті виконано не було.
Судом встановлено, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП було порушено за фактом фіксації приладом «Візір» №0810707 21.07.2009 р. о 13 год. 42 хвл. по вул.Туринська в м.Львові руху автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак 50770ЕВ. Однак будь - які докази, що підтверджували б той факт, що саме ОСОБА_1 керував у зазначеному місці у вказаний час зафіксованим на фотознімку транспортним засобом та порушив п.15.10 „в” ПДР України, у матеріалах справи відсутні.
Інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ у порушення вимог ст.ст. 251,252 КУоАП, не надав суду доказів того, що ОСОБА_1, керуючи зазначеним автомобілем у м.Львові у зазначений у постанові час скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ст. 252 КоАП України орган (посадова особа) оцінює докази по справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Постанову серії ВС №029054 від 18.08.09 р. винесено з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані.
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 за фактом порушення п.15.10 «в» ПДР України по вул.Туринська в м.Львові, за ст. 122 ч. 1 КУпАП, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог, передбачених адміністративним законодавством. Крім того, оскільки відповідачем, на якого законом покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що при вказаних у постанові обставинах позивач скоїв адміністративне правопорушення, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Таким чином, у порядку передбаченому ст. 293 ч. 1 п.2, ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП України суд вважає, що постанова інспектора адміністративної практики БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ серії ВС №029054 від 18.08.09 р. року підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки отримав вказану постанову поштою 11.12.2009 р., у зв'язку з чим строк оскарження підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 163 КАС України, ст.ст. 182 ч 1, 287, 288, 293 КУпАП суд, -
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, поновлення строку оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постанову серії ВС №029054 , винесену 18.08.2009 року інспектором адміністративної практики БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії особою, яка її надає , до суду апеляційної інстанції.
Суддя: