04.02.10 Справа № 9/305-09.
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми
2. Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
3. Сумської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (№ 116), м. Суми
про зобов'язання виконати роботи за договором та визнання права власності
за зустрічним позовом: Сумської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№ 116), м. Суми
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми
про визнання права власності
Суддя М.С. ЛУЩИК
За участі секретаря судового засідання А.І. Сидорук
За участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом): не з'явився
від першого відповідача (за первісним позовом): не з'явився
від другого відповідача (за первісним позовом): не з'явився
від третього відповідача (за первісним позовом): Дишковець Ю.М.
від позивача (за зустрічним позовом): Дишковець Ю.М.
від відповідача (за зустрічним позовом): не зився
Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд зобов'язати першого відповідача виконати ремонтно-будівельні роботи нежитлових приміщень за договором підряду № СПФ 0010-09, укладеного 1 вересня 2009 року між ВАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе” та ТОВ “Фрунзе-Будіндустрія” та визнати за позивачем за первісним позовом право власності на виробничий корпус (цех № 28) під літ. “А-1” площею 5475, 7 кв. м., замощення під літ І-ІІ, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Роменська, 110-1.
Відповідно до заяви № 18-7/8171 від 30.11.09 р. (вхідний номер 25177 від 30.11.2009р.) про уточнення позовних вимог, позивач за первісним позовом викладає п. 3 позовних вимог у новій редакції, а саме: “Визнати за Відкритим акціонерним товариством “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) право власності на виробничий корпус (цех № 28) під літ. “А-1”та прибудову під літ. “А1-2” площею 5475,7 кв. м., замощення під літ І-ІІ, що знаходяться за адресою м. Суми, вул. Роменська, 110-1”.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.12.2009р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Виконавчий комітет Сумської міської ради, виключивши його з числа третіх осіб та в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Установу по виконанню покарань Сумську виправну колонію № 116.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.12.2009р. до участі у справі в якості третього відповідача залучено Сумську виправну колонію Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (№ 116), виключивши зі складу учксників судового процесу Установу по виконанню покарань Сумську виправну колонію № 116 як третью особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору..
Відповідно до відзиву № 1037 від 13.11.2009р. (вхідний номер 24037 від 13.11.2009р.), перший відповідач за первісним позовом не заперечує проти позовних вимог.
Відповідно до заперечення № 1389-1/3-3юр від 24.12.2009р. (вхідний номер 27010 від 24.12.2009р.), другий відповідач за первісним позовом просить суд припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до відзиву № 15/41 від 05.01.2010р. (вхідний номер 387 від 14.01.2010р.) на позовну заяву, третій відповідач за первісним позовом заперечує проти позовних вимог та просить суд визнати право власності на цех № 1, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 110 за Сумською виправною колонією УДДУПВП у Сумській області (№ 116).
Сумською виправною колонією Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№ 116) було подано зустрічну позовну заяву № 15/411 від 01.02.2010р. (вхідний номер 1746 від 03.02.2010р.), в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним право власності на цех № 1, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 110. Зустрічна позовна заява прийнята судом до спільного провадження разом з первісним позовом.
Відповідно до заперечення № 18-7/171 від 03.02.2010р. на зустрічну позовну заяву (вхідний номер 1797 від 04.02.2010р.), відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог.
Справа, розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача за зустрічним позовом та оцінивши надані докази по справі, суд, встановив :
У 2005 році у позивача за зустрічним позовом була здійснена перевірка Харківського територіального контрольно-ревізійного відділення Державного департаменту України з питань виконання покарань. Представниками ХТКРВ ДДУПВП на земельній ділянці, що є власністю колонії, виявлено цех, який не обліковується на балансі колонії.
Як вбачається з матеріалів справи даний цех був збудований позивачем за первісним позовом та знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе».
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні пояснював, що керівництво колонії зверталося до керівництва відповідача за зустрічним позовом з проханням надати копії документів, що підтверджують право власності відповідача за зустрічним позовом на цех, але документи надані не були, тому, на вимогу ревізора ХТКРВ ДДУПВП працівники колонії не змогли надати документи, що підтверджують право власності на даний цех третіх осіб. В процесі ревізії була зроблена оцінка вартості будівлі, а саме: залишкова вартість становить 177223 грн. 00 коп., знос (60%) - 265835 грн. 00 коп. В процесі ревізії цех № 1 оприбутковано по бухгалтерському обліку по залишковій вартості та заведена інвентаризаційна картка № 9 обліку основних засобів.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
З вказаної норми вбачається, що необхідною умовою визнання права власності на самочинне будівництво є наявність права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій здійснено самочинне будівництво або наданої земельної ділянки під збудоване нерухоме майно.
Проте відповідачем за зустрічним позовом не подано відповідних документів, які б підтверджували його право власності або право користування земельною ділянкою під збудованим нерухомим майном.
Як вбачається з матеріалаів справи, право власності не земельну ділянку, на якій знаходиться цех, належить позивачу за зустрічним позовом.
Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлене судом.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (щодо новоствореного майна).
Тому, акт приймання в експлуатацію завершеного будівництвом виробничого корпусу та інвентарна картка обліку основних засобів не можуть підтверджувати право власності відповідача за зустрічним позовом на приміщення виробничого корпусу, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 110.
Відповідачем по зустрічному позову не подано в судове засідання документів, які б підтверджували його право власності або право користування земельною ділянкою, на якій збудовано виробничий цех. Дана будівля знаходиться на земельній ділянці, яка є власністю позивача по зустрічному позову, що підтверджується матеріалами справи. Користування зазначеним цехом колонією фактично здійснюється більше десяти років. На даний час в цеху № 1 розміщена ділянка з деревообробки та навчальний центр колонії. Користування цехом по відношенню до суб'єкта, який його збудував, було весь час відкритим.
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Тому, позивач по зустрічному позову мас право набути у судовому порядку право власності на цех № 1 за набувальною давністю.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, зустрічні позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню. Що стосується первісного позову, то суд не враховує заперечення на зустрічну позовну заяву та в задоволенні первісного позову відмовляє.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача по зустрічному позову. Як вбачається з матеріалів поданої зустрічної позовної заяви № 15/411 від 01.02.2010р. вартість будівлі, що є предметом спору, складає 177223 грн. 00 коп.
У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 р. № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15. Тобто відповідачу за зустрічною позовною заявою, у зв'язку із задоволенням зустрічних позовних вимог, необхідно сплатити до державного бюджету держмито у розмірі 1% оціночної вартості майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічний позов задовольнити.
2. Визнати право власності на цех № 1, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 110 за Сумською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№ 116) (40002, м. Суми, вул. Роменська, 110, код 08565115).
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) в доход державного бюджету України (р/р 31112095700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 22090200, символ 095) 1772 грн. 23 коп. державного мита.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне
науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького,
58, код 05747991) в доход державного бюджету (р/р 31215259700002 в ГУДКУ у
Сумській області, МФО 837013, код 23636315, одержувач - Держбюджет м.
Суми) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
5. У задоволенні первісного позову - відмовити.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.С. ЛУЩИК
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний 09.02.2010 р.
Суддя