ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 грудня 2018 року № 759/1138/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Управління), в якому, з урахуванням доповнень до позовної заяви, просив:
- визнати протиправними дії та рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, щодо відмови ОСОБА_1 у переоформленні пенсії, якою він наразі користується, на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час її призначення, і відмови в одночасному перерахунку цієї пенсії на підставі довідки прокуратури Київської області від 29 серпня 2017 року №18ф-248, виданої у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів»;
- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у місті Києві переоформити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час її призначення. Одночасно, починаючи з 1 грудня 2017 року, провести перерахунок цієї пенсії на підставі довідки прокуратури Київської області від 29 вересня 2017 року №18ф-248 (виданої у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів») з обмеженням граничного (максимального) розміру пенсії, встановленого чинним законодавством на даний час.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію як інвалід 2 групи в розмірі фактичних збитків, як особа, що віднесена до 1 категорії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 2001 по 2011 рік позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-III), що діяв на момент призначення пенсії.
Внаслідок змін в оплаті праці працівників прокуратури ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про зміну своєї пенсії на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII «Про прокуратуру» та про одночасний перерахунок цієї пенсії.
Листом від 14 грудня 2017 року відповідач повідомив про відмову у задоволенні заяви позивача.
З вказаною відмовою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, яка порушує його права, що стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, оскільки на час його звернення із заявою про перерахунок пенсії частини 13, 18 статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсії, втратили чинність.
Не погоджуючись з доводами, викладеними представником відповідача у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 подав заперечення на відзив на позовну заяву, зазначивши, що підтримує позовні вимоги, враховуючи подані ним доповнення до позовної заяви.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року адміністративна справа № 759/1138/18 передана на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року для розгляду адміністративної справи №759/1138/18 визначено суддю Кузьменко А.І.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року замінено відповідача Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з вересня 1993 року та отримував:
- з вересня 1993 року по березень 1996 року пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації катастрофи на ЧАЕС;
- з березня 1996 року по 26 червня 2002 року пенсію по інвалідності 2 групи в розмірах фактичних збитків, як особа, віднесена до 1 категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- з 26 червня 2002 року по 01 січня 2006 року пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру»;
- з 01 січня 2012 року по теперішній час пенсію по інвалідності 2 групи в розмірах фактичних збитків, як особа віднесена до 1 категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
25 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, в якій просив перевести його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, яку отримував до 2012 року, з одночасним її перерахунком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року в максимальному розмірі, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність на підстав довідки про заробітну плату № 18ф-248 від 29 серпня 2017 року, виданої прокуратурою Київської області.
Листом від 14 грудня 2017 року за вих. № 2431/01/П-2258 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача, що він на теперішній час отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, однак законних підстав для здійснення перерахунку такої пенсіє немає.
Також Управління зазначило, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, однак, такий порядок не затверджено, тому і підстави для такого перерахунку відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин; далі по тексту - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Частиною 5 статті 45 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, вказані правові норми регламентують прийняття саме рішення, зокрема, про перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, яке, у свою чергу, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Дана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №573/2476/16-а.
Відповідно до матеріалів справи, Управління щодо розгляду заяви ОСОБА_1 рішення не приймало, а надало лише відповідь, оформлену листом, із посиланням на Закон України «Про звернення громадян».
Оскільки Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві не надало доказів щодо прийняття рішення внаслідок розгляду заяви позивача від 25 листопада 2017 року про переведення з одного виду пенсії на інший та перерахунок пенсії, суд приходить до висновку, що заява позивача суб'єктом владних повноважень не була розглянута відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві надаючи відповідь на заяву ОСОБА_1 від 25 листопада 2017 року, взагалі нічого не зазначило щодо переведення позивача на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, зазначивши лише, що позивач вже отримує цей вид пенсії. При цьому, у своєму відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначив, що востаннє пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII позивач отримував до 01 січня 2012 року, а на даний час отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві не здійснило повного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2017 року, оскільки відповідь суб'єкта владних повноважень не відповідає всім обставинам, вказаним в заяві, що свідчить про протиправність дій відповідача в цій частині.
Проте, на думку суду, з урахуванням положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту позивача в даному випадку буде визнання протиправними дій відповідача щодо надання відповіді від 14 грудня 2017 року, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 листопада 2017 року та прийняти рішення відповідно до вимог частини 5 статті 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV, враховуючи усі вимоги заяви.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про здійснення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, суд приходить до висновку про їх передчасність, оскільки даний вид пенсії позивачу, на момент звернення до суду, не призначено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо надання відповіді ОСОБА_1 у вигляді листа із посиланням на Закон України «Про звернення громадян». Крім того, вимоги ОСОБА_1 щодо переходу на інший вид пенсії, зазначені в заяві від 25 листопада 2017 року, Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві взагалі не розглянуті з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 25 листопада 2017 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 листопада 2017 року про переведення на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII та здійснення перерахунку цієї пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко