79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.02.10 Справа№ 20/201
За позовом: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м.Львів
до відповідача: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м.Львів
про визнання права власності
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Чопко К.
Представники:
від позивача: Сільченко В.В. - представник
від відповідача: Оліярник Р.І. -представник
Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.
Суть спору.
Позов заявлено Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс»до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання права власності.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду, в судових засіданнях оголошувались перерви.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в заяві про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судових засіданнях подав відзив, в якому позовні вимоги заперечив.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс»(надалі -позивач) звернулося (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) з позовом до суду про визнання за Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс»права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. «А-2», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 214, загальною площею 936,0 м2 .
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до реєстраційних посвідчень на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, виданих Львівським обласним державним комунальним «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 11.04.1997 р., 03.06.1997 р. та 09.11.1998 р. ПТП МП фірмі «Едельвейс»(позивачу) на праві приватної власності належать приміщення складу, загальною площею 214,7 м2, приміщення складу сировини, загальною площею 184,6 м2, виробничо-складське приміщення, загальною площею 129,4 м2, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 214. Ці приміщення суміжні і складають окремо стоячу будівлю.
З метою покращення та оптимізації умов ведення підприємницької діяльності, позивачем самовільно проведено будівельні роботи за наслідками яких загальна площа приміщень стала 936,0 м2, за рахунок частково другого поверху, частково мансарди та антресолі. Несучі конструкції приміщень в процесі реконструкції зміні не підлягали.
Згідно технічного паспорта виробленого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.04.2009 р. самовільно реконструйовані нежитлові приміщення по вул.Городоцькій, 214 у м.Львові розташовані на першому, другому поверхах, мансарді та антресолі.
Позивач просить визнати за ним право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. «А-2», що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 214, загальною площею 936,0 м2 .
У представленому відзиві відповідач позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно п.5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним та тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
У позивача відсутні документи, які б підтверджували проходження встановленої процедури прийняття реконструйованих нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 214 у м.Львові в експлуатацію.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Необхідною умовою надання земельної ділянки у власність із земель комунальної власності є наявність рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки, тому узаконення самовільно реконструйованих нежитлових приміщень при суттєвому збільшенні площі будови на вул. Городоцькій,214 у м.Львові без рішення органу місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки у користування є порушенням виключно права органу місцевого самоврядування, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Крім того, на момент подання позову не встановлено, чи реконструйовані самовільно приміщення на вул. Городоцькй, 214 у м.Львові відповідають державним будівельним, санітарним та пожежним нормам.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов, підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.
Судом встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 27.12.1996 року, від 31.03.1997 року, 15.04.2008 року ВАТ «Львівська фірма «Юність»продало, а приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс»купило приміщення складу площею 214,7 м2, приміщення складу 184,6 м2, приміщення складу площею 129,4 м2, які знаходиться у м.Львові по вул. Городоцькій, 214, що підтверджується актами прийому-передачі приміщень від 25.04.1997 р., від 25.04.1997 р., від 15.04.1998 р.
Позивачем було здійснено реконструкцію вказаних нежитлових приміщень, а саме проведено будівельні роботи за наслідками яких загальна площа приміщень стала 936,0 м2, за рахунок, частково другого поверху, частково мансарди та антресолі.
Відповідач позовні вимоги заперечив покликаючись на те, що необхідною умовою надання земельної ділянки у власність із земель комунальної власності є наявність рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки, тому узаконення самовільно реконструйованих нежитлових приміщень при суттєвому збільшенні площі будови на вул..Городоцькій,214 у м.Львові без рішення органу місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки у користування є порушенням виключно права органу місцевого самоврядування.
Крім того, у позивача відсутні документи, які б стверджували проходження встановленої процедури прийняття реконструйованих нежитлових приміщень на вул.Городоцькій,214 у м.Львові в експлуатацію.
Однак суд, не погоджуючись із запереченнями відповідача, виходить з наступного.
Як вбачається з довідки про правовий статус земельної ділянки від 04.02.2010 року № 40/01-15/363, виданої Головним управлінням Держкомзему у Львівській області згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка по вул. Городоцькій, 214 у м.Львові входить в межі земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ВАТ Львівська фірма «Юність», що підтверджується державним актом на право постійного користування землею № 47, що зареєстрований 31.07.1996 р. в книзі записів 1-3.
Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Згідно технічного висновку ліцензованої організації - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», нежитлова будівля під літерою А-2, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 214, відповідає архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухово-пожежній та санітарно-технічній безпеці. Основні конструктивні елементи існуючої будівлі знаходяться в доброму стані.
Актом санітарно-епідемічного обстеження об'єкта від 20.01.2010 року, виданим Залізничною районною санепідемстанцією м.Львова, встановлено що приміщення будівлі під літ. «А-2»відповідають санітарним вимогам для здійснення гуртової реалізації виробів медичного призначення.
Залізничним районним відділом м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області листом від 19.01.2010 року 3 3/15 погоджено технічний звіт обстеження конструктивних елементів та технічне заключення про стан нерухомого майна нежитлової будівлі під літерою «А-2», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 214, яка відповідає протипожежним нормам.
Позивачем наданий суду технічний паспорт на будівлю складу і офісу по вул.Городоцькій, 214 у м.Львові, який був виготовлений 3 квітня 2009 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», загальна площа яких становить 936,0 м2.
Статтею 376 Цивільного Кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно ст.ст. 2, 3, 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 року (з наступним змінами та доповненнями), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Об'єктами нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до ст.5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі. Згідно п.5 прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, відповідно до ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", є зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем подано докази, які підтверджують дотримання державних будівельних норм та санітарних правил при здійсненні самочинної реконструкції нежитлових приміщень, а також відсутності порушень прав третіх осіб в результаті вказаної реконструкції, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати суд вважає за необхідне залишити за позивачем.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 331, 376, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 4, 5, 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ст.ст. 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд ,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати за Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс»(юридична адреса: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, код ЄДРПОУ 13808034; поштова адреса: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 214) право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. «А-2», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 214, загальною площею 936,0 м2 .
Суддя