Справа № 2-223/10
09 лютого 2010р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
у складі
головуючого судді Болоніної М.Б.
при секретарі Шараповій О.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради) про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до своєї матері ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1, з наступних підстав.
У зазначеній кватирі за паспортною реєстрацією значаться позивач, її неповнолітня донька ОСОБА_4, 2006р.н., неповнолітня сестра позивача ОСОБА_5, 1997р.н., та відповідач. За рішенням Вільногірського міського суду від 03.06.2004р. відповідач була позбавлена батьківських прав відносно позивача та її сестри, які були передані під опіку бабусі - ОСОБА_6 і мешкали разом з нею у м.Верхньодніпровську Дніпропетровської обл. До 2007р. ОСОБА_3 проживала у спірній квартирі, вела антигромадський спосіб життя, вживала наркотичні засоби, систематично руйнувала та приводила житло у непридатність, демонтувала та винесла з квартири все сантехнічне обладнання і радіатори опалення, З 2007р. спірною квартирою ніхто не користується, оскільки з вини відповідача сталася пожежа, внаслідок якої житло стало непридатним для проживання, з того часу відповідач у квартирі не з'являлась, привести житло у нормальний стан не намагалась, комунальні послуги не оплачувала.
Позивач вважає, що відповідач не користується спірним жилим приміщенням більше 6 місяців без поважних причин і може бути визнана такою, що втратила право користування житлом, з послідуючим зняттям з паспортної реєстрації по квартирі.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала свій позов, відмовилась від відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, суду також пояснила, що її неповнолітня сестра після смерті бабусі перебуває в інтернатному закладі, позивач має намір після ремонту квартири заселитись туди, оформити опіку над сестрою і користуватись житлом. Місце проживання матері їй невідоме, у 2003-2004р. мати відбувала покарання у вигляді позбавлення волі, останній раз вони спілкувались у 2007р.
Відповідач до суду не з'явилась, своєю заявою (ар.с.31) просила справу розглядати без її участі, позов визнала.
Представник третьої особи -Вільногірського міськвиконкому, власника житла - проти задоволення позову не заперечував, суд пояснив, що міською радою затверджено Програму подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, заходами якої передбачено здійснення у 2010р. ремонту спірної квартири, де зареєстровані діти, позбавлені батьківського піклування.
Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка ОСОБА_7, начальника служби у справах дітей Вільногірського міськвиконкому, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі договір найму спірного жилого приміщення,укладений з позивачем (ар.с.7-8), довідку про паспортну реєстрацію сторін та інших членів сім'ї (ар.с.9), акт обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_3, складений спеціалістами служби у справах дітей та підрозділу опіки та піклування (ар.с.10-11), вирок Вільногірського міського суду від 27.10.2003р., яким відповідача було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі (ар.с.22-25), суд доходить до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством, буде сприяти інтересам дітей відповідача, під час розгляду справи суд переконався у тому, що відповідач інтересу до спірного житла не проявляє, користуватись ним у подальшому наміру не має.
Керуючись ст.ст.130,174,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_2, що дає підстави для зняття її з паспортного обліку по зазначеній адресі.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської обл. через Вільногірський міський суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію рішення направити відповідачу в порядку ст.222 ЦПК України.
СУДДЯ М.Б. БОЛОНІНА