91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.02.10 Справа № 8/288
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонт гірничо-шахтного обладнання «Гідравліка»», м. Алчевськ Луганської області, -
про стягнення 12425 грн. 71 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Кустовський О.С. -головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №18-01-00011 від 08.01.09 року;
від відповідача -Шабельська С.В. -представник, - довіреність №б/н від 02.02.10 року, -
розглянувши матеріали справи, -
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:
заборгованості з орендної плати за період з грудня 2008 року по 28 вересня 2009 року у сумі 9847,33 грн., пені за період з 09.01.09 року по 07.12.09 року у сумі 1056,27 грн., 3% річних у сумі 180,91 грн. та неустойки за період з 29 по 30.09.09 року та з 01 по 30.10.09 року у загальній сумі 1341,20 грн.;
судових витрат.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 05 січня до 26 січня 2010 року та з 26 січня до 09 лютого 2010 року - у зв'язку з неявкою повноважних представників сторін та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів.
До початку судового засідання, призначеного на 09.02.10 року, від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4-,22 та 81-1 ГПК України, з огляду на що його задоволено судом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його неналежним ставленням відповідача до виконання умов договору оренди державного майна №002813/09, укладеного між сторонами 28.12.06 року.
Представник відповідача позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 09.02.10 року за вих. №б/н).
І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
28.12.06 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди державного майна №002813/09, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення складу площею 360,0 кв.м, оціночною вартістю 96650,00 грн., яке перебуває на балансі Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод»Державного підприємства «Луганськвугілля»та розташоване за адресою: місто Перевальськ, вул. Дзержинського, 25 (п.1.1), яке орендареві передано для здійснення ремонту та технічного обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості (п.2.1)
Орендна плата за базовий місяць оренди -жовтень 2006 року -встановлена у сумі 851,32 грн. (без ПДВ) (п.3.1), яка повинна бути сплачена щомісячно, не пізніше 8-го числа місяця, наступного за звітним (п.3.1.1).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.1.2).
Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін за умов, визначених п.3.3 договору.
Орендар зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно цьому договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.10.1).
У випадку несвоєчасної або не у повному обсязі сплати орендної плати орендар згідно чинному законодавству сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, при цьому нарахування пені здійснюється на суму боргу, незалежно від часу його виникнення, а також 3% річних від простроченої суми (п.10.3).
Договір укладено на термін з 28.12.06 року по 28.11.07 року (11.1); за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення термін його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, що були передбачені цим договором (п.11.8).
Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.12.06 року, орендодавець передав орендареві предмет оренди.
16.04.07 року до основного договору сторони уклали додаткову угоду №1, відповідно до якої встановили розмір місячної оренди плати, починаючи з січня 2007 року, - на рівні 1318,22 грн. (без ПДВ).
Листом від 30.09.09 року за вих. №11-10-06054 позивач повідомив орендаря про припинення дії договору з 28.09.09 року -у зв'язку з закінченням терміну його дії, а у тижневий термін запропонував повернути предмет оренди; він також повідомив орендаря про те, що станом на 01.09.09 року орендар має заборгованість з орендної плати у сумі 9247,33 грн., яку запропонував терміново погасити.
Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 30.10.09 року, орендар повернув орендодавцю предмет оренди.
Як вбачається з розрахунку суми позову, наданого позивачем до справи, орендар не вжив заходів до погашення основного боргу; він також після закінчення терміну дії договору продовжив користуватися предметом оренди у період з 29 вересня по 30 жовтня 2009 року включно.
У зв'язку з викладеним орендодавець, керуючись п.10.1 договору та чинним законодавством, нарахував:
неустойку за вказаний період у розмірі подвійної орендної плати, - тобто 1341,20 грн.;
пеню за період з 09.01.09 року по 07.12.09 року у сумі 1056,27 грн.;
3% річних у сумі 180,91 грн., а всього -12425,71 грн., які просить стягнути з відповідача.
Відповідач позов визнав у повному обсязі.
ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ), він є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦКУ).
Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (ч. 1 ст.759 ЦКУ; ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі -ЗУ №2269-ХІІ).
Згідно частині 1 статті 762 (та ст. 797 ЦКУ) за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.
Отже, уклавши вищезгаданий договір, сторони взяли на себе низку зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).
Закон -ст.525 ЦКУ -не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач стверджує, що орендар в період з грудня 2008 року по 28.09.2009 року не вносив орендну плату.
Орендар визнав та підтвердив ці доводи.
Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи та доведено позивачем.
Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від сплати орендної плати у спірній сумі, - тобто припустився порушення зобов'язання.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 29 ЗУ №2269-ХІІ, за невиконання зобов'язань за договором оренди в односторонньому порядку сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором, - на чому і наполягає позивач по цій справі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.
Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).
Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу для стягнення пені встановлено річний термін.
Позивач в частині визначення суми пені дотримався вищезгаданих вимог чинного законодавства.
При вирішенні питання про стягнення 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, наявними у справі доказами підтверджено, що орендар в період з 29.09.09 року по 30.10.09 року користувався предметом оренди після закінчення терміну дії договору, а відповідно до правила ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвій ної плати за користування річчю за час прострочення, - що і є однією зі складових позовних вимог по цій справі.
Таким чином, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.
Відповідно до ст.ст.44,47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги закону, умови договору та з вини якої спір доведено до суду.
Отже, з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню:
відповідно до п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.011993 року №7/93 «Про державне мито»- державне мито у розмірі 1% вартості позову, або 124,26 грн.;
відповідно до розділу ІІ постанови КМУ від 05.08.09 року №825 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.12.05 року №1258»- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509,526,527,530,611-613, 623-625,629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2,18,19 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонт гірничо-шахтного обладнання «Гідравліка»», ідентифікаційний код 31588058, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Толстого, 43 Луганської області, - на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Луганській області, ідентифікаційний код 13398493, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, пл. Героїв Великої вітчизняної війни, 3-а, - основний борг з орендної плати у сумі 9847 (дев'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 33 коп., пеню у сумі 1056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 27 коп., 3% річних у сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 91 грн., неустойку у сумі 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн. 20 коп.
Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонт гірничо-шахтного обладнання «Гідравліка»», ідентифікаційний код 31588058, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Толстого, 43 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок:
31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО -804013, ОКПО -24046582, КБК -22090200, символ звітності банку -095, - державне мито у сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 26 коп.;
31211259700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО -804013, ОКПО -24046582, КБК -22050000, символ звітності банку -259, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
Видати наказ Алчевській об'єднаній державній податкові інспекції.
Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні 09.02.10 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у десятиденний термін з дня його підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано -11 лютого 2010 року.
Суддя А.П.Середа