Справа № 2-а-172/10/0108
Іменем України
«14 » січня 2010 року, 09 00 год. Керченський міський суд АРК
у складі: судді - Белоусова Е.Ф.
при секретарі - Зінгерман К.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі про визнання рішень незаконними та зобов'язання зробити певні дії,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що він звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії у відповідності до абзацу 1 п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування», однак, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії на підставі того, що Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., не передбачено проведення перерахунку особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України. Вважає дані рішення незаконними, тому що згідно листа Міністерства праці і соціальної політики від 12.06.2009 р. - дія Угоди розповсюджується на усі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені, чи будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди, а пенсійне забезпечення громадян, таких держав Угоди і членів їх сімей здійснюється у відповідності до норм законодавства держави, на території якої вони мешкають. У цієї ситуації перерахунок пенсії у Україні здійснюється у відповідності до Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування». Тобто центральний орган виконавчої влади, який здійснює на підставі п.2 ст.102 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування», державне регулювання і нагляд за виконання норм Закону відносно призначення (перерахунку) і сплати пенсії, не встановив законних підстав відсутності у позивача права на перерахунок пенсії. Тому просить зобов ' язати відповідача усунути порушення: здійснити перерахунок і сплату пенсії з 01.06.2009 року.
Представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з ' явився, надав суду заперечення на позов, у яких просить відмовити у задоволенні позову за тими підставами, що позивач працює у Російської Федерації, є застрахованою особою у системі державного пенсійного страхування Російської федерації, тому не має права на перерахунок згідно абзацу 1 п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 32-33).
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню по наступних підставах. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено у судовому засіданні, позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії у відповідності до абзацу 1 п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії на підставі того, що Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., не передбачено проведення перерахунку особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України (а. с. 7-9).
У відповідності до абзацу 1 п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування», у випадку, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, здійснюється перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяця страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерви у роботі.
Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування» від 07.10.2009 року №25-рп/2009, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв ' язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Стосовно громадян, які виїхали на постійне проживання за кордон, визначено особливий порядок виплати пенсій. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49, другого речення ст. 51 Закону «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов ' язковість якого надана Верховною Радою України. Така диференціація на законодавчому рівні на різні категорії пенсіонерів, які проживають за межами України, не відповідає конституційним засадам соціального захисту громадян. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов ' язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов ' язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами. З наведених підстав положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування», щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір, суперечать приписам Конституції України стосовно утвердження і забезпечення прав і свобод людини, неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права на соціальний захист у старості.
Суд вважає, що відмова відповідача в перерахуванні пенсії позивачу, суперечить вимогам закону, за тими підставами, що не має значення, що страхові внески сплачувалися у Пенсійний фонд Російської Федерації, оскільки законодавство України відносно пенсійного забезпечення, не передбачає перерахування цих сум безпосередньо і категорично у Пенсійний фонд України, і у відповідності до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав у сфері пенсійного забезпечення, рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування» від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 (а. с. 12-25, 37-50), позивач має право на перерахування пенсії у відповідності до вимог абзацу 1 п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування» .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі № 4/160 від 09.06.2009 р. та № 4/193 від 14.07.2009 р. протиправними, і зобов ' язати Управління пенсійного фонду України в м. Керчі провести йому перерахунок та виплату нової пенсії з 01.06.2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі скарги, з одночасним напрямком її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів зі дня подачі заяви про оскарження, що подається в 10-денний строк з моменту складання постанови в повному обсязі, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Белоусов Е.Ф.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11.02.2010 р.
Суддя Белоусов Е.Ф.