"28" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1824/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
Секретар судового засідання Шейнцис О.О.,
при розгляді справи за позовом: Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" (65007, м. Одеса, 3-й Водопровідний пров. 9);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т" (65072, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд.2);
про стягнення 295 916,72 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бондаренко В.М. - довіреність №б/н від 02.01.2018р.;
від відповідача: не з'явився.
28.08.2018р. Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Люксембурзький" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т", в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 240 978.41 грн., пеню в розмірі 42 173,09 грн., 3% річних у сумі 3 895,10 грн., інфляційні втрати у сумі 8 870,12 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки з відстрочкою платежу №66/17 від 01.03.2017р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у ТОВ "Сагітта-Т" утворилась заборгованість у сумі 240 978,41 грн., на яку позивачем було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2018р. відкрито провадження у справі №916/1824/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 03.10.2018р.
Разом з тим, після відкриття провадження по справі, з огляду на встановлення судом невірного зазначення позивачем актуальної адреси відповідача, а також недодержання вимог ст.164 ГПК України щодо направлення копії позовної заяви на належну адресу, ухвалою суду від 05.09.2018р. позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" за вх.№1969/18 від 28.08.2018р. залишено без руху із встановленням позивачу строк для усунення відповідних недоліків позовної заяви до 17.09.2018р.
06.09.2018р. до канцелярії суду від позивача за вх.№18210/18 надійшла заява з додатками, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.
Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2018р. продовжено розгляд справи №916/1824/18.
Приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представника відповідача, а також з огляду на зазначення представником позивача про необхідність подання заяви про зменшення позовних вимог, підготовче засідання у справі №916/1824/18 було відкладено на "12" жовтня 2018р. о 10 год.45хв., про що 03.10.2018р. судом було винесено відповідну ухвалу.
09.10.2018р. від ЗАТ "Торговий дім "Люксембурзький" до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (т.4 а.с.39-41), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 240 978.41 грн., пеню в розмірі 38 566,76 грн., 3% річних у сумі 3 895,10 грн., інфляційні втрати у сумі 8 870,12 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що ним було здійснено перерахунок суми пені з урахуванням встановлених ст. 232 ГК України положень щодо меж її нарахування.
Ухвалою суду від 12.10.2018р. судом було закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на 05.11.2018р.
У судовому засіданні 05.11.2018р. судом було оголошено перерву до 21.11.2018р.
Ухвалою суду від 06.11.2018р. судом повідомлено відповідача по справі про розгляд 21.11.2018р. по суті у судовому засіданні справи №916/1824/18.
Приймаючи до уваги необхідність додаткового дослідження розрахунку позивача, у судовому засіданні 21.11.2018р. оголошено протокольну перерву до "28" листопада 2018р. о 10 год.15хв., про що повідомлено відповідача ухвалою суду від тієї же дати.
У судовому засіданні 28.11.2018р. представником позивача було надано суду заяву, в якій зазначено щодо помилковості розрахунку суми пені та 3% річних, з огляду на неврахування вихідних та святкових днів, а також надано нові розрахунки заявлених до стягнення сум пені та 3% річних із проханням врахувати їх при винесенні рішення по справі.
З урахуванням викладеного, позивач пояснив суду, що позовні вимоги ЗАТ "Торговий дім "Люксембурзький" складаються із суми основної заборгованості у розмірі 240 978,41 грн., пені у сумі 38 882,97 грн., 3% річних у сумі 3 789,59 грн. та інфляційних втрат у сумі 8 870,12 грн. та просив суд задовольнити позов.
При цьому, враховуючи встановлену чинним процесуальним законодавством України (ст.46 ГПК України) відсутність можливості збільшення або зменшення розміру позовних вимог під час розгляду справи по суті, суд розглядає позовні вимоги позивача в редакції заяви про зменшення їх розміру, яка надійшла до суду 09.10.2018р.
Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.4 а.с.2-6), у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що надіслані судом ухвали були повернуті від відповідача з відміткою поштової установи "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (т.4 а.с.20-31, 94-101), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2017р. між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Люксембурзький" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т" (Покупець) було укладено договір поставки з відстрочкою платежу №66/17 (т.1 а.с.139-141), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар відповідно до умов даного договору.
Поставка товару здійснюється на умовах DDР склад Покупця (в інтерпретації Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) однією або кількома партіями у відповідності із специфікаціями або накладними, які складаються на кожну таку партію (п.3.1. договору).
Оплату кожної окремої партії товару по даному договору Покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості даної партії товару на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 календарних днів з моменту її отримання/реалізації (п.4.1. договору).
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки позивачем у період з серпня 2017 по квітень 2018р. було поставлено відповідачу товар, з урахуванням повернення деяких позицій, на загальну суму 240 978,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.157-205, т.3 а.с.1-159).
Натомість, ТОВ "Сагітта-Т", в порушення взятих на себе зобов'язань, отриманий товар за спірними накладними не оплатила та не повернула його.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 240 978,41 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ЗАТ "Торговий дім "Люксембурзький" цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 38 566,76 грн., суд вказує наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.5.2. договору кожна із сторін за кожний день прострочки виконання будь-яких своїх зобов'язань, що випливають з договору, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такої прострочки, а також компенсує будь-які прямі та непрямі збитки, що мають документальне підтвердження. Для Постачальника пеня розраховується від вартості партії товару, під час поставки якої відбулось порушення договору, а для Покупця - від суми простроченого платежу.
Перевіривши наданий позивачем у судовому засіданні 28.11.2018р. розрахунок пені, сума якої склала 38 882,97 грн., суд вважає його вірним. Разом тим, оскільки такий розрахунок було подано вже після початку розгляду справи по суті, суд не може його врахувати, а отже задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в редакції заяви про зменшення позовних вимог, у сумі 38 566,76 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 8 870,12 грн. та 3 % річних у розмірі 3 895,10 грн., суд вказує таке.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, згідно якого їх розмір склав 8 870,12 грн., вважає його вірним, у зв'язку із чим вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд вважає вірним розрахунок, який було подано у судовому засіданні 28.11.2018р., згідно якого сума 3% складає 3 789,59 грн., а отже вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 3 789,59 грн.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т" (65072, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд.2, код ЄДРПОУ 33072323) на користь Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" (65007, м. Одеса, 3-й Водопровідний пров. 9, код ЄДРПОУ 32833932) заборгованість у сумі 240 978 /двісті сорок тисяч дев'ятсот сімдесят вісім/ грн. 41 коп., пеню у сумі 38 566 /тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят шість/ грн. 76 коп., 3% річних у сумі 3 789 /три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять/ грн. 59 коп., інфляційні нарахування у сумі 8 870 /вісім тисяч вісімсот сімдесят/ грн. 12 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4 383 /чотири тисячі триста вісімдесят три/ грн. 07 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10 грудня 2018 р.
Суддя Ю.М. Щавинська